Сьогодні майбутні козачата подорожували.Знайомилися з житлом козаків, вивчили нове слово "Курінь", пограли у козацьку гру «Фортеця».
![](https://2.bp.blogspot.com/-9sGp3aOuGfg/W7tmq_fwnwI/AAAAAAAAD0k/IqPOeAHEshoMXxB_m_sj0tfbMZB4Lg8ugCLcBGAs/s400/43527251_313732702739598_1305081780608434176_n.jpg)
Дізналися, що свою столицю запорозькі козаки розташовували на річкових островах, утворених руслами Дніпра та його приток. Це була велика й могутня фортеця. І назвали її - Запорізька Січ. Земляні вали й дерев’яний частокіл зовні оточував глибокий рів з водою. До системи укріплень входили високі вежі з бійницями для гармат, мушкетів та рушниць. Посередині фортеці був великий майдан, а в його центрі - церква Святої Покрови, неподалік, з одного боку, криниця, а з другого - стовп, біля якого карали винних. Козаки на Січі жили в довгих хатах,вкритих очеретом-куренях. Очолював курінь – курінний отаман.
![](https://2.bp.blogspot.com/-c1GVwrjkIgU/W7tmlaUTT6I/AAAAAAAAD0c/jx9b4sJC8YMKtoEtEDIjNieZ2Vg8WHqMQCLcBGAs/s400/43400859_268354677148346_8147007886212464640_n.jpg)
Малята дивувалися, що курені справжніх козаків були завжди відкриті. Мандрівник чи перехожий може зайти туди, погостювати, попоїсти і рушити далі в дорогу. І це навіть якщо господаря немає вдома. Однак існувало суворе правило, з куреня нічого не виносити, а інакше – покарання. А як хтось знайде якусь річ на Січі, прив’язує її до високого стовпа. Як за три дні власник не знайдеться, то і річ переходить у володіння того, хто її знайшов.
Всі хотіли бути схожими на таких козаків!
Немає коментарів:
Дописати коментар