А ви знали,

що винахідником  плівкого світлового нумератора є кам’янський фотограф Аркадій  Бахмутський.

Аркадій Бахмутський фотограф, фронтовий кореспондент, народився 28 липня 1910 р. у  Кам'янському. Його батьки вихідці з Бахмутки, що на Донбасі.

За бойові заслуги Аркадій Петрович Бахмутський нагороджений орденом Червоної Зірки та сімома медалями.

За документами  він – фотохудожник. Свої фотороботи надсилав на  різні виставки. Його світлини вирізнялися тим, що навіть у традиційних жанрах — портретах чи фото з випускних балів — він включав краєвиди міста, додаючи роботам локального колориту. Це створювало особливу атмосферу й водночас документувало історію Кам’янського.

Аркадій Бахмутський був завідувачем Фотомайстерні № 20, саме тоді винайшов і виготовив світловий нумератор, що виключає плутанину в замовленнях, прискорює перевірку негативів і забезпечує чіткий контроль виробничої діяльності.

Фактично це був технічний винахід, що оптимізував роботу фотомайстерні — приклад поєднання творчості й інженерного мислення.

#експонати_музейної_кімнати

Речі, що зберігають пам’ять століття, завжди говорять тихо, але дуже переконливо.

Фотоальбом початку ХХ століття - автентичний артефакт того періоду. Такі альбоми створювалися як хроніки: родинні і особисті портрети, фіксація побутових моментів. Ці миттєвості життя мали пережити час.

Розмір альбому 21 × 15 × 5 см; срібний обріз сторінок, накладка у стилі «модерн» і застібка надають йому солідного вигляду. І справді, художнє оформлення може бути такою ж частиною індивідуальності альбому, як і самі фото. Пожовклі світлини, характерне оформлення сторінок і сама форма альбому передають атмосферу часу, коли фотографія була рідкістю й цінністю. Це не просто зібрання знімків, а мовчазний свідок нової епохи і змін людських доль.

Ми отримали цей фотоальбом як дарунок в Музейну кімнату бібліотеки від Федора Писаревського, і висловлюємо йому велику вдячність за збережені спогади.

Сцена застигла в часі – можливо, дві подруги вирішили зробити спільне фото. Живі, серйозні обличчя і відчуття спільності – усе це читається в одному кадрі.

Ці фото більше ніж документ - це емоція епохи, що зберіглася на папері...

   

#відділобслуговування

#БібліотеканаШевченка

От ми й перебули зиму

Початок весни — це завжди неперевершене диво. Напевно це найкращий для більшості з нас період року. Весна рухається планетою зі швидкістю приблизно 50 кілометрів на добу. Це визначили, спостерігаючи за суцвіттями деяких рослин, а діти навесні ростуть швидше, ніж в інші пори року.

Весна для українців завжди мала особливе значення — це й оновлення, і надія, і початок нового циклу життя. Недарма в нашій культурі стільки веснянок і гаївок.

Тож справді — з весною всіх нас! Нехай вона принесе тепло не лише надворі, а й у серцях.

Ваша бібліотека на Шевченка

(Робота Анастасії Пустовойтенко)☝

А ви знали,

 що в магазинах міськхарчоторгу Кам’янського існувала посада продавця правої руки.

«Продавець правої руки» — це, як правило, не офіційна штатна назва, а побутове визначення працівника, який:

- стояв праворуч від основного продавця за прилавком;

- відпускав товар після зважування;

- приймав або перевіряв гроші;

- допомагав у фасуванні, пакуванні;

іноді виконував функції підсобного продавця чи стажера.

У таких магазинах, особливо гастрономах, процес продажу був складніший, ніж сьогодні: товар зберігався за прилавком; майже все зважувалося вручну; черги були довгими; часто була окрема каса.

Така практика була характерною приблизно з 1930-х років і до початку 1990-х. років

Анонс

 

А ви знали,

що уродженець Кам’янського  Віталій Петрович Боюн розробив оригінальну систему електронного голосування з візуалізацією самого процесу, аудіосупроводом та паперовим підтвердженням результатів волевиявлення.

Боюн Віталій Петрович народився 8 серпня 1941 року в м. Кам’янське, академік НАН України (Інформатика), професор, доктор технічних наук, в 1961 р. брав участь у перших в Європі дослідах, з дистанційного управління з Києва, повалкою бесемерівського конвертора у Кам’янському на базі першої напівпровідникової управляючої ЕОМ „Днепр-1”.

Cпільно з НМЦ ультразвукової медичної діагностики «Істина» створено цифровий оптичний капіляроскоп. На базі капіляроскопу та допплерографа було створено гемодинамічну лабораторію для діагностики та контролю всієї серцево-судинної системи людини. Це вже напрям біомедичної інженерії, який поєднує оптику, електроніку та цифрову обробку.

Під його керівництвом були створені перші в Україні інтелектуальні відеокамери з програмованими параметрами зчитування інформації і попередньою обробкою зображень та ряд відеосистем різного призначення. Фактично це  ранні системи машинного зору (machine vision), що стали основою сучасних систем відеоаналітики.

#експонати_музейної_кімнати

„Historya Literatury Powszechnej” (укр. Історія світової літератури)

Автор: Julian Adolf Święcicki (Юліан Адольф Свєнціцький)

Том III, частина I

Розділ: „Literatura żydowska” (Єврейська література)

Місце видання: Варшава

Рік видання: 1902

„Biblioteka Dzieł Wyborowych” — популярна польська книжкова серія, яка виходила щотижня у вигляді окремих томів за передплатою.

Історично це видання виходило в період, коли Варшава перебувала у складі Російської імперії (Царство Польське), що пояснює вказані ціни в рублях і копійках.

Особливу цінність цей примірник має завдяки тому, що походить із особистої бібліотеки кам’янчанина Генріха Олександровича Кушковського (1901–1998).

Генріх Олександрович Кушковський — спортсмен, тренер, скрипаль, художник, винахідник і конструктор, колекціонер, кулінар, наставник і книголюб. Його трудовий стаж становив 79 років (1916–1995), і весь цей час був пов’язаний із Дніпровським металургійним заводом.

Наявність особистого підпису власника робить примірник не лише бібліографічною рідкістю, а й важливим меморіальним артефактом.

Завдяки Олександрові Слонєвському музейна кімната поповнилася ще одним раритетом, який поєднує європейську літературну історію, польське книговидання початку ХХ століття та локальну історію Кам’янського.