Лекції Микити Неманова про японську культуру

Де та Японія — і де Кам’янське? А проте їхні шляхи таки перетнулися.

На чергову лекцію з історії японської культури епохи Едо колекціонера Микити Неманова знову зібралися поціновувачі його таланту та глибоких знань. Присутні із захопленням слухали розповіді про історію японського фарфору, знайомилися з унікальними експонатами його колекції.

Від лекції до лекції Микита Неманов відкриває кам’янчанам витончену красу японської культури й дозволяє доторкнутися до неї — для цього навіть не потрібно їхати до Японії.

Справжній фарфор з’явився в Японії порівняно пізно — на початку XVII століття, завдячуючи корейським гончарам. Після воєн кінця XVI століття японці привезли до країни корейських майстрів, які передали технологію виготовлення фарфору — складного матеріалу, що потребує дуже високих температур випалу. До цього японські майстри виготовляли переважно кераміку та кам’яний посуд. Переломним моментом стало відкриття родовищ каоліну поблизу містечка Аріта на острові Кюсю. Саме там розпочалося виробництво першого японського фарфору — аріта-які.

Найбільшого розвитку виробництво японського фарфору досягло в епоху Едо (1603–1868), коли сформувалися основні художні традиції та стилі, що принесли йому світове визнання.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

Експонати музейної кімнати

Картини «Півень», «Сільський пейзаж» вишиті хрестиком датовані 1935 роком, картина «Різдво» 1955 роком.

У традиційній українській культурі вишиті картини з’явилися наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття — пізніше, ніж рушники та сорочки, і спочатку вважалися радше елементом міської моди, яка поступово поширилася в сільському середовищі. Саме в цей період техніку хрестика почали активно використовувати не лише для оздоблення сорочок і рушників, а й для створення інтер’єрних виробів — серветок, декоративних панно та картин.

У цей час сформувався характерний набір сюжетів для вишитих картин хрестиком: квіткові композиції та букети, сільські пейзажі, сцени із закоханими парами, птахи як символи родинного добробуту, релігійні мотиви, декоративні написи-побажання («На щастя», «Миру цьому дому» тощо).

Завдяки дарункам читачів поповнюється наша музейна кімната.

Ваша бібліотека на Шевченка 

День кіно

У просторі юнацького сектору бібліотеки на Шевченка відбувся перегляд фільму «Труднощі перекладу» — романтичної трагікомедії режисерки Софії Копполи.

Події стрічки розгортаються в нічному Токіо, де випадково знайомляться двоє американців — актор Боб і молода Шарлотта. Разом вони блукають містом, потрапляють у дивні й кумедні ситуації, багато мовчать, спостерігають і поступово відкривають щось важливе не лише про Японію, а й про себе.

Глядачам особливо відгукнулася атмосфера фільму — тонке відчуття розгубленості й віддаленості від звичного світу, але водночас і дивної близькості між людьми, які зустрілися випадково, проте саме в потрібний момент.

Цікаво, що між героями немає класичної романтичної історії — і саме це робить їхній зв’язок таким щирим і справжнім.

«Фінал залишає післясмак, над яким хочеться ще трохи подумати», — ділилися враженнями учасники під час обговорення фільму.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

А ви знали, що

перший випуск вихованців аероклубу імені В.С. Молокова в Кам'янському відбувся 12 травня 1936 р. Серед випускників 25 пілотів, 30 парашутистів, 200 планеристів. Для відпрацьовування стрибків із парашута споруджена парашутна вежа. Висота її була 75 метрів. Для порівняння: 16-поверховий будинок має висоту від 40 до 50 метрів.

#визналищо

Фотовиставка "Життя, розділене війною"

Експозиція через об'єктив шести фотографів — Євген Сосновський, Аліна Комарова, Іван Станіславський, Лесь Касьянов, Поліна Ковальська та i.spion.u — розповідає про Маріуполь, його мешканців і трансформації, спричинені російським вторгненням.

Експозиція охоплює життя Маріуполя під час облоги, трагедію мирного населення, долю маріупольців у вимушеному переселенні, поховання героїв, акції підтримки полонених та зміни міського простору.

Це можливість побачити Маріуполь очима його мешканців і тих, хто документує історію просто зараз

Достукатися писанкою до небес: пам’яті писанкарки з Кам'янського Лариси Лосенко!

Великдень — одна з найпотужніших енергетичних точок українського календаря. Саме в цей час жінки здавна писали писанки, закодовуючи в них молитви за свій рід: для захисту домівки, здоров’я близьких, доброго врожаю та достатку. Кажуть, що знаючи, як правильно написати писанку, можна достукатися зі своїми найпотаємнішими бажаннями до небес.

Лариса Семенівна Лосенко мала у власній колекції понад 2000 робіт, виконаних майже у 20 техніках: писанки, крашанки, мальованки, шкрябанки, крапанки, різьблянки, вишиванки, солом’янки, мотанки, бісерки — і все це на тендітній шкаралупі яйця. Її роботи вражали не лише технічною довершеністю, а й поетичністю назв: «Ниткова філігрань», «На полях книги», «Золотий кошик», «Пори року», «Фаберже», «Мамине рішельє».

Рідко коли майстриня створювала одну писанку — зазвичай народжувалися цілі серії: «Бузковий туман», «Чоловічий колір», «Сад моєї подруги», «Прованс», «Мамзельки» тощо.

Перші виставки Лариси Семенівни відбулися саме в нашій бібліотеці на Шевченка м.Кам'янське: «Пасхальні візерунки», «Яйце, як творчий Космос», «Достукатися писанкою до небес». На них експонувалося майже 1000 робіт — яскравих, ніжних, сонячних і життєрадісних.

Усі писанки пані Лариси— витончені, різноманітні, живі. Вони передають настрій авторки та тепло людей, які долучалися до створення й збереження цих колекцій.

У 2023 році Лариса Семенівна відійшла у засвіти. Вона не встигла здійснити свою мрію — провести виставку в Києві. ЇЇ онуки — Ліза і Нікіта Курицини пізніше організували благодійну виставку писанок «Спадок. З любов’ю, бабуся» у Львові.

Її писанки залишаються з нами — як молитва, як пам’ять, як світло, що й далі допомагає достукатися до небес.

Більше тут: https://zaxid.net/vona_sama_vidshukala_dlya_sebe...

Бібліотека – це безмежність під дахом

Бібліотека на Шевченка (м. Кам’янське) бере участь у міжнародному проєкті "Heroes Unleashed: Implementing a Sensory Reading Program in European Public Libraries" / "Вивільнені герої: впровадження програм сенсорного читання в європейських публічних бібліотеках".

Сьогодні бібліотекарі поділилися цією практикою з колегами.

Із квітня 2026 року Бібліотека на Шевченка активно працює у напрямку впровадження сенсорного читання – підходу, що допомагає дітям краще сприймати історії через дотик, звук, зір і нюх. Особливий акцент робиться на підтримці українських дітей, які пережили психологічну травму через війну, адже сенсорне читання сприяє покращенню їхнього емоційного стану, розвитку комунікації та соціальній інтеграції. Проєкт об’єднує чотири країни, і ми раді бути частиною української команди: навчаємось, переймаємо досвід і вже впроваджуємо сенсорне читання у своїй бібліотеці.

Разом створюємо простір читання, відкритий для кожної дитини.

Більше про проєкт: https://www.savb.lt/archyvas/islaisviname-herojus/#HERUN #СенсорнеЧитання #КреативнаЄвропа #Інклюзія More details about the project https://byt.lt/xcr60 This project is partially funded by the European Union within the programme “Creative Europe #HeroesUnleashed #sensoryreading #сенсорнечитання #CreativeEurope Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука