субота, 7 листопада 2026 р.

Анонс

 

У пошуках спільної мови: Національний тиждень читання 2026

Знайомтеся! Зарубіжна література у перекладах письменників, чиє життя і творчість пов’язані з Кам’янським.


Чеслав Мілош (Czesław Miłosz) – один із найвидатніших польських поетів та інтелектуалів XX століття. Народився 30 червня 1911 року в с. Шетенйе, Литва, а помер 14 серпня 2004 року в Кракові. Він був поетом, прозаїком, есеїстом, літературознавцем, перекладачем, юристом та дипломатом, який жив у світі постійних конфліктів. У 1980 році Чеслав Мілош був нагороджений Нобелівською премією з літератури. Він також є лауреатом Нейштадтської літературної премії та кавалером ордену Білого Орла.

Його творчість охоплює поезію, прозу та есеїстику, у яких він досліджує мораль, політику, історію та людську природу в умовах тоталітарних режимів. Найвідоміші книги Чеслава Мілоша – «Поневолений розум», «Родинна Європа», «Долина Ісси», а також численні есеї та переклади. Мілош пережив німецьку окупацію Варшави, працював дипломатично в США та Франції, де здобув світове визнання. Його літературна діяльність поєднує інтелектуальну глибину з емоційною точністю, а твори відображають складну історію Східної Європи та польську культурну традицію

Сергій Злючий неодноразово підкреслював, що Мілош — поет не для масового читача, а надзвичайно складний, глибокий та інтелектуальний автор.

Сергій Злючий – український поет, перекладач, член НСПУ, громадський діяч, волонтер, один із тих, хто щодня виборює незалежність України.

Вечірній вітер
Вечірній вітер. Вогнище в каміні
тягло до себе лиця хруском трісок.
Пес кам’яний, заслуханий у тіні,
замислено тримав при лапах писок.

В ніч хмари йшли. І пінились над ними
отари зір, які гвинтами різав
той флот, що золотий ніс хрест, і плинний
шовковий стяг, і шоломи з заліза.

Ніс землю вітер. Плодом калатали
у дзвони яблуні, зрів горобини знак.
Ми пхали рала, крицю підіймали
й спимо чимдуж, чоло зіперши на кулак.
1936

середа, 4 листопада 2026 р.

Сенсорне читання, як спосіб підтримки дітей в умовах війни.

Сенсорне читання — це техніка, сконцентрована на тактильному відчутті тексту. Вона залучає не лише зір (читання тексту) та слух, а й усі інші органи чуття: дотик, нюх і навіть смак.
Сьогодні під час заняття ми читали казку «Допомога ведмедеві». Діти із задоволенням створювали павутинку дружби, передаючи одне одному ниточку та відчуваючи себе частинкою дружного кола. А потім кожен обрав іграшку своєї улюбленої тваринки й розповів, чому саме вона припала до душі. Серед дитячих обранців були кішечки, собачки, жабки, сови та інші милі звірята. За кожним вибором — своя маленька історія, симпатія та дитячі емоції.
І, звичайно, не обійшлося без веселих ігор! Згадували, чим полюбляє ласувати поросятко, а потім навпомацки діставали з казкового мішечка загадкові овочі. Треба було відгадати, що ж ховається всередині, і поміркувати, чи сподобається такий смаколик нашому поросяткові.
Через казкову історію, сенсорні враження та спільну діяльність діти вчилися співпереживати, допомагати й підтримувати одне одного.
Адже іноді казка — це значно більше, ніж історія. Це можливість відчути тепло, довіру та зрозуміти, що ти не сам.






Захід відбувся в межах проєкту «Бібліотека як простір психосоціальної підтримки», який реалізують UNESCO Ukraine та Міністерство культури України за фінансової підтримки Посольства Японії в Україні в межах проєкту Мінкульту «Мистецтво допомагати» та Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської.

субота, 31 жовтня 2026 р.

А ви знали, що

8 листопада 1943 р. у Кам'янському прийнято рішення про створення на всіх великих підприємствах підсобних господарств, при школах – городів.


У перші тижні після звільнення почалася відбудова життя в зруйнованому місті. В умовах тодішньої продовольчої кризи та післявоєнного голоду створення підсобних господарств було типовою практикою для забезпечення хоч якихось ресурсів та підтримки.

неділя, 25 жовтня 2026 р.

Кам'янське. 25 жовтня 1943 року День вигнання нацистських окупантів

У Дніпровському видавництві «Ліра» готується до друку книга О. Слонєвського та В. Ольгашка «Окупація Дніпродзержинська-Кам’янського 1941–1943 рр. Події та долі».


А ви знали, що

9 жовтня 1945 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Кам’янське було адміністративно поділено на три райони: Баглійський (з 2016 року – Південний), Дніпровський та Сталінський.


Сталінський район перейменовували тричі. У 1961-1982 роках був Заводським, у 1982–1988 роках став Брежнєвським, у 1988 році району повернули історичну назву Заводський.