середа, 11 листопада 2026 р.

У пошуках спільної мови: Національний тиждень читання2026

Знайомтеся! Зарубіжна література у перекладах письменників, чиє життя і творчість пов’язані з Кам’янським.

Завгородній Олександр (Олесь) Сергійович (25.01.1940, Кам’янське - 28.01.2018, Йосипівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область) - український поет, лексикограф, перекладач з естонської, фінської, литовської, шведської, французької, російської, польської, іспанської мов, дисидент, член НСПУ.
Завдяки Олесеві Завгородньому український читач познайомився з цілим шерегом естонських письменників. В Естонії його називали «королем перекладу» за високу точність і досконалість в роботі, надзвичайну вимогливість до себе, велику відповідальність перед словом. З естонської та фінської – він був чи не єдиним перекладачем в Україні. Двічі – 1975 та 1989 рр. нагороджений естонською премією імені Юхана Смуула, а 1996 року йому присуджено премію імені М. Рильського в галузі художнього перекладу.
Ено Рауд - популярний естонський дитячий письменник. Він народився 15 лютого 1928 року в Тарту, Естонія. Справжнім успіхом, завдяки якому ім'я письменника дізналися не лише в Естонії, а й по всьому світу, став цикл повістей-казок "Наксітраллі", який ми знаємо під назвою "Муфта, Півчеревичок і Мохобородько". Він оповідав про пригоди забавних істот, схожих на гномів - наксітраллей. Ці казкові герої Ено Рауда прийшли в Україну завдяки нашому земляку Олесю Завгородньому.
Підготувала Людмила Ревко

понеділок, 9 листопада 2026 р.

«У пошуках спільної мови»: Національний тиждень читання 2026

Знайомтеся! Зарубіжна література у перекладах письменників, чиє життя і творчість пов’язані з Кам’янським.

Іван Рябчій (нар. 9 серпня 1978, Кам’янське) — український перекладач, видавець, журналіст. Пише українською, російською та французькою мовами.


Ерік-Емманюель Шмітт французький письменник, драматург, філософ.

Автор не тільки бестселерів, але і театральних постановок, які з успіхом ставлять на кращих сценах світу у тому числі і у Кам’янському академічному музично-драматичному театрі ім. Лесі Українки. Кам’янчани пам’ятають прем’єру 2012 року «Готель двох світів»

Згідно рецензій, він уміє майстерно зв'язати релігійну та історичну тему, несучи при цьому у своїх творах найглибший зміст.

Як кажуть шанувальники, відірватися від його друкованих видань неможливо, а п'єси, поставлені в театрах проглядаються на одному диханні. Сьогодні його роботи переведені на багато мов у тому числі українською.

«Двоє добродіїв із Брюсселя» – це п’ять динамічних текстів (дві повісті та три новели), об’єднаних темою перемоги кохання над смертю, добра над злом, щастя над хворобою. У притаманній йому легкій лаконічній манері Шмітт досліджує плюси та мінуси подружнього життя в його сучасному тлумаченні, ставлення до чужих дітей як до своїх, донорство органів як психологічну дилему; автор торкається також дражливого питання аборту та в іронічній манері показує ставлення до спадку геніїв мистецтва по їхній смерті. До книжки увійшов також і щоденник написання цих творів – історії їх виникнення та роздуми, які мучили автора під час творчого процесу.

«У пошуках спільної мови»: Національний тиждень читання 2026

Знайомтеся! Зарубіжна література у перекладах письменників, чиє життя і творчість пов’язані з Кам’янським.

Іван Рябчій (нар. 9 серпня 1978, Кам’янське) — український перекладач, видавець, журналіст. Пише українською, російською та французькою мовами.

Сальвадор Далі, іспанський живописець, графік, скульптор, режисер і письменник, один з найвідоміших представників сюрреалізму.

«Щоденник одного генія» — це суміш вистражданих думок, одержимості, філософських дотепів і виливів любові, що розкриває екстравагантного і несамовито щирого художника, для якого не існує жодних сумнівів власної геніальності.

Сальвадор Далі уявляв себе рятівником сучасного мистецтва від лінощів і хаосу, виправдовуючи меркантильну поведінку, як єдиний спосіб мати достатньо ресурсів, щоб бути абсолютно вільним творити мистецтво таким, яким відчуває.

субота, 7 листопада 2026 р.

Анонс

 

У пошуках спільної мови: Національний тиждень читання 2026

Знайомтеся! Зарубіжна література у перекладах письменників, чиє життя і творчість пов’язані з Кам’янським.


Чеслав Мілош (Czesław Miłosz) – один із найвидатніших польських поетів та інтелектуалів XX століття. Народився 30 червня 1911 року в с. Шетенйе, Литва, а помер 14 серпня 2004 року в Кракові. Він був поетом, прозаїком, есеїстом, літературознавцем, перекладачем, юристом та дипломатом, який жив у світі постійних конфліктів. У 1980 році Чеслав Мілош був нагороджений Нобелівською премією з літератури. Він також є лауреатом Нейштадтської літературної премії та кавалером ордену Білого Орла.

Його творчість охоплює поезію, прозу та есеїстику, у яких він досліджує мораль, політику, історію та людську природу в умовах тоталітарних режимів. Найвідоміші книги Чеслава Мілоша – «Поневолений розум», «Родинна Європа», «Долина Ісси», а також численні есеї та переклади. Мілош пережив німецьку окупацію Варшави, працював дипломатично в США та Франції, де здобув світове визнання. Його літературна діяльність поєднує інтелектуальну глибину з емоційною точністю, а твори відображають складну історію Східної Європи та польську культурну традицію

Сергій Злючий неодноразово підкреслював, що Мілош — поет не для масового читача, а надзвичайно складний, глибокий та інтелектуальний автор.

Сергій Злючий – український поет, перекладач, член НСПУ, громадський діяч, волонтер, один із тих, хто щодня виборює незалежність України.

Вечірній вітер
Вечірній вітер. Вогнище в каміні
тягло до себе лиця хруском трісок.
Пес кам’яний, заслуханий у тіні,
замислено тримав при лапах писок.

В ніч хмари йшли. І пінились над ними
отари зір, які гвинтами різав
той флот, що золотий ніс хрест, і плинний
шовковий стяг, і шоломи з заліза.

Ніс землю вітер. Плодом калатали
у дзвони яблуні, зрів горобини знак.
Ми пхали рала, крицю підіймали
й спимо чимдуж, чоло зіперши на кулак.
1936

середа, 4 листопада 2026 р.

Сенсорне читання, як спосіб підтримки дітей в умовах війни.

Сенсорне читання — це техніка, сконцентрована на тактильному відчутті тексту. Вона залучає не лише зір (читання тексту) та слух, а й усі інші органи чуття: дотик, нюх і навіть смак.
Сьогодні під час заняття ми читали казку «Допомога ведмедеві». Діти із задоволенням створювали павутинку дружби, передаючи одне одному ниточку та відчуваючи себе частинкою дружного кола. А потім кожен обрав іграшку своєї улюбленої тваринки й розповів, чому саме вона припала до душі. Серед дитячих обранців були кішечки, собачки, жабки, сови та інші милі звірята. За кожним вибором — своя маленька історія, симпатія та дитячі емоції.
І, звичайно, не обійшлося без веселих ігор! Згадували, чим полюбляє ласувати поросятко, а потім навпомацки діставали з казкового мішечка загадкові овочі. Треба було відгадати, що ж ховається всередині, і поміркувати, чи сподобається такий смаколик нашому поросяткові.
Через казкову історію, сенсорні враження та спільну діяльність діти вчилися співпереживати, допомагати й підтримувати одне одного.
Адже іноді казка — це значно більше, ніж історія. Це можливість відчути тепло, довіру та зрозуміти, що ти не сам.






Захід відбувся в межах проєкту «Бібліотека як простір психосоціальної підтримки», який реалізують UNESCO Ukraine та Міністерство культури України за фінансової підтримки Посольства Японії в Україні в межах проєкту Мінкульту «Мистецтво допомагати» та Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської.