Марія Гончар — майстер художнього читання

А ви знали, що голосом кам’янчанки Марії Гончар звучить майже вся сучасна українська поезія? Її читання — це високе мистецтво і водночас важлива культуротворча місія.

Марія Гончар — витончена фотохудожниця, майстер художнього читання, лауреатка численних конкурсів, фестивалів і творчих акцій. Їй вдалося органічно поєднати поезію, музику та відео у проникливі мінівистави.

«Марія Гончар — це щось незбагненно осяйне. Я був ошелешений, коли вперше почув, як вона декламує. У виконанні Марії поезія стає ще більш еталонною, набуває кольорів, звуків і сенсів, які почасти залишаються незримими, коли читаєш вірш подумки.

Завдяки Марії наша поезія стала впорядкованішою й багатшою. Щирістю струмує кожен рядок, прочитаний цією мужньою і талановитою жінкою.

Неможливо не відчути струменів того сонця, якими Марія живить нас у цей тривожний час. Як же важливо нині популяризувати оте потаємне, життєдайне й магічне слово.

Як же важливо відчувати тепло і чар того серця, яке змогло обрати ритм, що лунає в унісон із нашими кроками й почуттями.

Марія Гончар змогла обрамити нашу поезію у формат, де вона відчувається не лише цілісно, а й особливо щемко.

Мені здається, що це те універсальне ядро краси й правди, якого нам колись так бракувало».

(Ігор Растівський, поет, музикант (м. Біла Церква, Київська область)

YouTube-канал Марії Гончар:

https://www.youtube.com/@MariaHonchar

#визналищо

Альбом видів Дніпровського заводу і заводського поселення

Вийшла унікальна краєзнавча новинка, яка вже привернула увагу шанувальників історії Кам’янського. Фотоальбом містить близько 800 світлин кінця ХІХ – початку ХХ століття, частина з яких публікується вперше. Саме в цей період Кам’янське перетворювалося на потужний металургійний центр, активно забудовувалося громадськими спорудами та житловими будинками, що й нині формують архітектурне обличчя міста.

Ідея створення альбому належить кам’янському краєзнавцю Олександру Слонєвському. Частину раніше невідомих світлин він отримав від правнучки Ернста Сундгрена — директора Дніпровського металургійного заводу у Кам’янському в 1907–1914 роках. Саме завдяки цим архівам читачі можуть побачити маловідомі сторінки життя Заводу та Заводського поселення.

Поява такого видання — справжня культурна подія для Кам’янського.Фотоальбом стане цінним джерелом для краєзнавців і просто небайдужих мешканців міста.

 

 

Петриківочка

Улюблене заняття — уроки малювання з петриківського розпису Вікторії Китаєвої. Це час, коли можна просто сісти, взяти пензлик і потроху створювати щось тепле й ніжне власноруч.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

Як Кам'янське стало шашкової століцею

А ви знали, що фахівець у галузі металургії, кандидат технічних наук, професор Дніпровського державного технічного університету Ігор Володимирович Губарєв підготував 14 майстрів спорту, 65 переможців та призерів світових і європейських першостей, понад 350 призерів всеукраїнських змагань з шашок.

Був членом організаційних комітетів 5-ті змагань з міжнародних шашок світового та європейського рівня у Кам'янському (2005, 2008, 2010, 2011 та 2012)

Вражає поєднання двох сфер: науки та спорту. Як професор Дніпровського державного технічниого університету і кандидат технічних наук, він представляє ту рідкісну категорію людей, які одночасно формують і технічну, і спортивну еліту країни.

Ігор Губарєв любить повторювати: «Шашки — один із небагатьох видів спорту, де кар’єра майже не має вікових меж».

Ігор Володимирович Губарєв — заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури і спорту України, тренер-викладач ДЮСШ№2, голова Кам’янської федерації шашок.

#визналищо

Поетичний місток Запоріжжя — Кам’янське

Було багато того, що не вміщується у фото, і всього того, що ми так любимо: музика, поезія, уважні очі навпроти й оте особливе відчуття, коли вірші звучать дуже «про тебе».

Марія Гончар і Оксана Бевзюк подарували вечір рожевих і бузкових настроїв — ніжних, живих, справжніх. І так добре було бачити, як слова знаходять свої серця.

Після таких зустрічей не поспішаєш додому. Несеш із собою тепло голосів, кілька улюблених рядків і тиху радість від того, що ми є одне в одного.