Не віррр-перевіррр. Інформаційна вірусологія

Кому потрібні панічні фейки? Як вони так швидко поширюються та чому ми охоче віримо відвертим маніпуляціям? Розібратися в інформаційному хаосі самостійно буває непросто.

Мені  пощастило відвідати вебінар "Не віррр-перевіррр. Інформаційна вірусологія", в якому взяли участь понад 300 онлайн -учасників. Говорили про інфодемію - навалу фейків та маніпуляцій, пов'язаних з поширенням вірусу COVID-19.

 

Медіаграмотна місія:фінальні роботи курсантів

“Вони слідкують за вами” - ні, це не вступ до трилера або детектива, а всього лише об’єктивна реальність сьогодення. XXI століття - це світ постійного збору інформації персональних даних та їх аналітики. Але чи все так страхітливо? 

 

Для початку факти:
Все приватне вже не є особистим. Ваші повідомлення, хмара для зберігання файлів, телефон при підключенні до інтернету (місце розташування, геотеги), і навіть ваші реакції (лайки, коментарі та ін.) активно аналізуються.

Угоди користувача і передача даних. Коли ви встановлюєте програми, то вам пропонують ознайомитися з призначененою для користувача угодою, але по правді кажучи майже ніхто її не читає, хоча саме там йде мова про безпеку ваших даних і міру відповідальності розробника.

Контент, який ви споживаєте + алгоритм => інформаційна бульбашка. Алгоритм соціальних мереж і пошукових систем аналізує ваші інтереси і підбирає контент згідно вашим поглядам, з одного боку це дуже зручно, з іншого ви стаєте ізольованим від всієї повноти інформації, цей феномен отримав назву "інформаційної бульбашки". В даному випадку спотворюється адекватність сприйняття світу, можливість об'єктивно його проаналізувати, так як побачити його в цілісності не вийде.

Було ваше - стало наше. Практично всі дані продаються маркетинговим компаніям. Завдяки цій інформації на вас націлюють ті чи інші рекламні компанії, якщо ви підійшли під опис цільової аудиторії. Хоча я бачу в цьому і плюс, так як в деяких ситуаціях це значно спрощує пошук, або ж допомагає надати вам дійсно актуальну інформацію, все залежить від типу контенту який вам необхідний.

Довіряй, але перевіряй інформацію. Наприклад - відгуки в інтернеті про якісь продукти чи послуги найчастіше є замовними і пишуться копірайтерами. 

Поради:

1) Менше розміщуйте своїх даних в інтернеті. Мінус - це можуть зробити за вас і інші (наприклад відзначити вас на фотографії і т.д.).

2) Будьте обережні в своїх реакціях і діях. Вони теж збираються, аналізуються, прогнозуються і по ним навіть будують "передбачення" стосовно вашої орієнтації та інших даних.

3) Пам'ятайте: в цьому інформаційному полі ви вже не одні; дані активно аналізується, а приватність стає відносною.

4) Знайте, що контент,у який ви споживаєте, не можна сліпо довіряти, а треба підходити критично (тобто перевіряти актуальність, надійність інформації, а також джерело); шукайте різну інформацію і інші точки зору.

5) Розслабтеся і насолоджуйтеся.

Висновок: світ вже змінився і уникнути інформаційної відповідальності ви зможете лише виїхавши до лісу. І то не факт. А це означає, що треба дізнаватися нові правила гри і вчиться грамотно взаємодіяти з сучасним світом. А в цьому вам допоможе курс медіаграмотності.

Успіхів!

Фінальна робота  курсу з медіаграмотності Тетяни Герасюти "Розрізняй та перевіряй:інфо - медійна грамотність" за підтримки IREX бібліотекарки відділу абонемента бібліотеки на Шевченка м.Кам'янське Таценко Ганни.

Медіаграмотна місія

Нарешті медіаосвіта добралась і до Кам'янського.