неділя, 31 січня 2021 р.

600 краваток Ірини Василенко

Строкаті, смугасті, в крапку, з ієрогліфами, гральними картами та клавішами, книжками, котами  із замші, шкіряні та шовкові. В колекції Ірини Василенко — понад 600 різноманітних краваток. Частину з них колекціонерка презентувала на засіданні творчих людей "Хобі CLUB" у бібліотеці на Шевченка м. Камянське.


Колекціонуванням краваток Ірина захопилася 20 років тому. Просто одного разу зайшла до магазину і купила звичайну червону краватку, на якій були зображені прапори кількох країн. Саме вона й поклала початок колекції. Відтоді колекціонування цього аксесуару одягу стало для неї своєрідним хобі. У пошуках нових екземплярів Ірина керується не вартістю і не брендом. Головне — краватка має “зачепити”, привернути увагу.



За словами колекціонерки, краватка не обов'язково має дорого коштувати. Головне, аби привертала увагу.
“Провідні дизайнери світу, як правило, випускають власні лінійки краваток. Але вони коштують чималих грошей. Я ж купую краватки у звичайних “секондах”. Втім, не женуся за кількістю. Серед того розмаїття, яке там є, я обираю якусь одну, на якій або зображено щось таке цікаве, необов’язково реалістичне. Або ж вона сама по собі оригінальна”, - розповідає Ірина.




Багато років колекціонерка пропрацювала  бібліотекаркою, тож чимало знає про історію краваток. Зазначає, наукова назва колекціонування краваток — грабатологія. Цей термін спеціально придумала Гільдія британських виробників краваток для колекції Тома Холмса, який зібрав 10 тисяч різноманітних краваток з усіх куточків світу.

Колекція  грабаталогії Ірини Василенко займає почесне місце у шафі з підсівітленням. Сама ж Ірина  полюбляє прикрасити свій образ цим аксесуаром. Ось і на презентацію в бібліотеку теж одягла червону шкіряну краватку. Власне, того вимагав своєрідний дрес-код. Всі учасники зустрічі також були у краватках.



Керівниця клубу колекціонерів бібліотекарка Алла Гузовська презентувала  не лише  колекцію краваток Ірини Василенко, а й власну, бібліотечну.

Одного разу влітку ми влаштовували  тематичну вечірку в краватках. 



От тоді й почали збирати свою колекцію, вже маємо понад 80 штук. Навіть місцевий журналіст Віктор Куленко із задоволенням віддав нам свою колекцію. Краватки дуже яскраві, з цікавим принтом, більшість - відомих брендів.





Такі тематичні зустрічі у бібліотеці влаштовуються регулярно, демонструючи відвідувачам цікаві колекції — раритетних листівок, порцеляни, ляльок тощо. Їх надають учасники “Хобі CLUB”, що діє на базі бібліотеці. “Родзинкою” кожного такого зібрання — аукціон, де за символічні кошти можна придбати лоти з представлених колекцій.

Бібліотечну колекцію краваток містяни можуть переглянути до 14 лютого просто у вікні бібліотеки.



субота, 23 січня 2021 р.

Українські письменники:ТЕКА

 ІРВАНЕЦЬ ВІД  А до Я

Олександр Ірванецьпоет, прозаїк, драматург, перекладач (24.01.1961 р.). )Родом з Рівного. З 1993 року постійно мешкає в Ірпені під Києвом.

17 квітня 1985 року разом з Юрієм Андруховичем та Віктором Небораком заснував літературне угруповання «Бу-Ба-Бу».

З початку 2000-х років працює в драматургії та прозі. Автор понад двох десятків книг та численних публікацій у часописах і альманахах Європи й Америки. Твори Ірванця перекладалися англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, чеською, білоруською, російською, італійською, хорватською мовами.




А
 любить робити речi артистично.

Б

Бу-Ба-Бу ( бурлекс-балаган-буфонада)

Ірванець є одним із учасників літературного гурту «Бу-Ба-Бу»

В

Вампір

 «Я добре знаю ситуацію з сучасною драматургією в Україні – її мало, її майже нема. Тому я й намагаюся «влити свіжої крові» в сучасну драматургію, хоча б почерпнувши її з чужих кровоносних судин. Перекладач – вампір! Як на мене, дуже вдале порівняння!»

Д

Драматургія

Його пєси ставлять на сценах Німеччини, Люксембурга, Казахстану. У Польші за твором Ірванця створена радіопєса «Recording», а у Кракові вийшла окрема книга його драматургії. Олександр і в драматургії шукає оригінальні форми вираження. Він пише п'єси для читання, є такий жанр на Заході.

Е

Епіграми

«… я просто мислю прикольними текстами віршами, каламбурами. Але водночас я тягну свій роман, і там все не так просто. Взагалі, стиль для мене особисто важить дуже багато»

Ж

Життя

Для нього життя важить значно більше за літературу. Він пише лише тоді, коли не може не писати…А ще Олександр любить просто багато гуляти, багато їздити, багато читати, дивитися телевізор, бродити по інтернету.

З         

Зеро   

В  «автобіографічному» оповіданнні «Played game» розповідається про те, як письменник грав у казино у Вісбадені – тому самому казино, де грав і Достоєвський. Але якщо Достоєвський програвся до нитки, то Ірванець виграв 180 євро. «Але, на відміну від Достоєвського, я й не написав «Злочин і кару», – додав Олександр Ірванець.

І

Іронія

«…Треба вмiти все-таки подивитись на себе iронiчно, з насмiшкою. Якщо ти роздуєшся, як жаба, то просто луснеш, i будуть великi бризки бiльше нiчого. Тому цей баланс упевненостi в собi, самоповаги, навiть любовi до себе i критичного ставлення це дуже важливо..»

К

Краса

«Я естет, чорт його забирай! Я люблю красивий світ і красивий його опис

Л

Любов

«Любов є. Інакше й жити не варто. Це аргумент. Поки ти маєш у свiтi людей Той або Та, або Тi i вони дуже-дуже плакатимуть, якщо ти потрапиш пiд поїзд якщо в життi не залишиться людей, якi за нами плакатимуть оце i є той стан, коли нiщо не стримає на краю платформи чи просто на краю»

М  

Мама

Олександр вважає її найдорожчою людиною, бо вона дала йому життя. Вони одного темпераменту.

Н

Нумізматика

В літературній групі «Бу-Ба-Бу» його називають Підскарбієм, бо захоплюється нумізматикою, тобто історичною дисципліною, що вивчає гроші, монети, медалі. Його пристрасть до нумізматики можна пояснити бажанням якось облаштувати хаос назовні й усередині.

О

Очамимря

Очамимря - це страшелезна апокаліптична ящірка. Ірванець - це нестрашний письменник, який її вигадав, можна сказати, добрий письменник.

Хто ж така ця химерна Очамимря? - спитаєш ти. А хтозна! - відповість автор.

Дивимось ми на події очима доісторичної ящірки, яка якимось дивом опинилась в руслі річки поблизу містечка Князеве. І все б нічого, якби з часом Очамимря не виросла та не почала прагнути крові… Так і з’явилась в цій повісті справжнісінька Зміючка - як в казці про Івасюка-Телесика.

П

Поет

Вважає, що поет-це дуже почесне звання. Поезія для Ірванця … — це спосіб життя, спосіб мислення, неодмінна умова існування.

 Р

Рівне/Ровно

Перший роман Олександра Ірванця. Його можна віднести до жанру «пророцтв», або, науковою мовою, антиутопій. Ще можна сказати, що автор передбачив одне з роздоріжь, на якому ще зовсім недавно стояла наша країна – розділення України на Східну та Західну.

С

Санітарочка Рая

Таку назву отримала збірка вибраних віршів.

Парадокс, але вірша із заголовком, який дав назву всій збірці у О. Ірванця, немає – є вірш «Травнева балада», героїня якого – якраз ота санітарочка, що позбавила спокою й серце, і все-все-все в ліричного героя.


Підем гуляти? Рая не проти.
Станем в садочку під деревце.
Віршів читати Рая не просить,
І дуже вдячний Раї за це.

Т

Текст

«…щоб триматись у формi, я намагаюся весь час придумувати якiсь текст»

У

Україна

На думку Олександра сьогодні Україна в світі присутня більше, ніж на момент здобуття незалежності. Ірванець не відмежовується від суспільно-політичних процесів в Україні. Є членом Українського ПЕНу.

Х

Хеппі-енд

Вважає що логіка життя не спонукає любити хеппі-енди, тому фінали в його романах розмиті.

Ч  

Читання

«Читати почав рано. Читати привчила мама. Вже в 4 роки Олександр це робив самостійно. Зараз читає дуже багато в транспорті.

Ш     

Школа

Ірванець  проти того, щоб його твори вивчали у школi. «Менi страшно подумати, що якась дитина, не вивчивши напамять вiрш Ірванця, отримає двiйку. І, зрештою, ця маленька людина зненавидить i мене, i всю українську лiтературу…».

Я

«Я - це я. Кожен з нас - я. Це я кажу своїм студентам. Кожна людина мусить себе усвідомити як "Я". Треба вранці підзаряжатись - стати перед дзеркалом, подивитися собі в очі і сказати "Я кльовий, сильний, розумний, дотепний, талановитий, я всіх вас здєлаю". Добре, коли багато хто за тебе, але погано, коли за тебе тільки ти один»

 Наталія Чуфещук, Любов Гавриленко (відділ комплектування та обробки літератури)