День в історії Кам'янського

29 червня 1893 р. Кам'янське товариство з веслувального плавання влаштувало перегони по Дніпру. Перегони стали  традиційними та проводилися в Кам'янському 21 рік поспіль до  1914 рік включно. На змагання, що проходили за участю кращих веслярів-кам'янчан, запрошувалися спортсмени Катеринослава і навіть Києва.

29 червня 1919 р. у Кам'янське вступили війська Добровольчої армії генерала Денікіна. 

29 червня 1962 р. перестало битися серце Олекси Коваленка, українського лікаря, літератора, перекладача. Він був похований на цвинтарі по вулиці Скаліка. Провести в останню путь Олексія Васильовича прийшли його друзі, медики, колишні пацієнти, представники міської та обласної спілки письменників.

Додатково про Олексу Коваленка
http://www.museum.dp.ua/article_2015_44.html

День в історії Кам♥янського

14 жовтня 1907 р. З листа інженера Дніпровського заводу І. К. Ясюковича своїй нареченій Софії Ягельській «Сегодня вышло первое объявление о нашем венчании. Большой красивый костёл был переполнен. Дивный, прекрасный день, теплый, тихий и солнечный, и из фабрики меньше сегодня доносится лязг; и дым не докучает. Скольким, однако, людям эта фабрика дает жизнь – парафия Каменского насчитывает 9000 человек (поляков!). Можно здесь жить и совсем не знать русского языка». 

14 жовтня 1907 р. у селі Матвіївка Акмолинської області (Казахстан) народився Михайло Аношкін, перший директор Придніпровського хімічного заводу в Дніпродзержинську, лауреат Сталінської премії I ступеня, Герой Соціалістичної Праці.

14 жовтня 1938 р. «У Дніпродзержинську управлінням Дніпровського пароплавства побудований річковий вокзал. Двоповерхова будівля вокзалу прекрасно обладнано. Тут є кафе-ресторан, великий зал для пасажирів, кімната матері та дитини », - повідомляла дніпропетровська газета« Зоря ». 

День в історії Кам'янського

8 жовтня 1935 р.  свій перший сезон відкрив Кам'янський театр російської драми імені товариша Менделя Хатаєвича, першого секретаря дніпропетровського обкому партії.

Успіх прем'єрної вистави «Аристократи» М.Погодіна перевершив всі очікування. Секрет привабливості п'єси полягав не тільки в грі акторів, а й в тому, що вона торкалася до теми, до цього забороненої —  хвилі репресій 1934 року.

День в історії Кам'янського

26 вересня 1919 року на лівобережжі біля села Паньківка стався бій денікінців із загонами Симона Петлюри. Частина жителів Кам'янського, а також селищ Аул, Романкове і самої Паньківки виступили на стороні Директорії. У запеклому бою удача виявилася не на боці петлюрівців. Втративши багато убитих, поранених і захоплених у полон, вони відступили.

26 вересня 1943 р.в районі переправи Сошіновка-Аули на правий берег Дніпра висадився десант взводу розвідки 236-ї стрілецької дивізії на чолі з лейтенантом С. Шпаковським. В цю ж ніч на плацдарм була переправлена стрілецька рота з батальйону капітана Гришина 509 стрілецького полку.

Шпаковський С.П.

День в истории Каменского

22 сентября 1912 г. у крестьянина Андрея Голубниченко, проживающего на Запорожской улице, из незапертого хлева неизвестными злоумышленниками украдено две лошади, стоимостью около двухсот рублей.

22 сентября 1920 г. в связи с наступлением Белой армии положение Каменского района стало очень зыбким. На Днепровский завод полетели телеграммы из штаба большевиков об эвакуации оборудования: «Заводоуправлению. С получением сего в самом срочном порядке предлагаю приступить к эвакуации завода согласно приказа по армии №13. Начальник Бронеотделения Юго-Западного фронта – Дзюбенко».

Фото належить народному музею ПАТ ДМЗ

День в історії Кам'янського

18 вересня 1910 р. власник тютюнового магазину пан Мишук

оштрафований міським Суддею на 10 рублів за не своєчасну торгівлю, тобто, після закриття магазину.

18 вересня 1928 р. вийшов перший номер газети «Дзержинець»

День в історії Кам'янського

8 вересня 1761 р. у  Кам'янському стався селянський бунт, викликаний злочинами, що учинені писарем Кодацької паланки Лук'яном Порожнім щодо місцевих селян.

8 вересня 1896 р. відбулося урочисте оголошення нагород експонентам XVI Всеросійської промислової та художньої виставки в Нижньому Новгороді. 

Дніпровський завод в Кам'янському увійшов в число 255 нагороджених, які отримали найвищу нагороду - право зображення державного герба на своїх виробах, вивісках і рекламі.

8 вересня 1913 р. у  Кам'янському урочисто відзначено 25-річний ювілей Дніпровського заводу та  діяльності його директора-розпорядника Ігнатія Ігнатовича Ясюковича.

Програмою святкування передбачався молебень в церкві, народне гуляння, збори в Народній аудиторії, виконання оркестром Російського Народного Гімну, Бельгійського Народного Гімну та Ювілейної увертюри. 

Далі мало відбутися читання адрес і привітань, а також повідомлення, що службовцями Дніпровського Товариства зібраний капітал в 120 тис. рублів для стипендії імені І. І. Ясюковича.

День в історії Кам'янського

5 вересня 1942 р. Кам'янський український драматичний театр ім. Шевченка відкрив новий театральний сезон драмою М. Старицького «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» в постановці режиссера Оздоби.

В Німецькому домі покозували німецький фільм «Сама брехня» з російськими титрами і кінохроніка.

 

Німецьким дім

В кінотеатрі «Україна» демонструвався німецький художній фільм «Пожар в океані» з російськими титрами. 

День в історії Кам'янського

1 вересня 1888 р. Ігнатій Ясюкович прийняв пост директора-розпорядника Дніпровських підприємств.

1 вересня 1904 р. у селищі Романкове відкрита перша та єдина в Катеринославській єпархії жіноча  вчительська школа. В школу приймалися дівчинки православного віросповідання, які закінчили курс в начальних закладах, а також отримавши домашню освіту віком від 13 до 17 років 

1 вересня 1920 р. в актовому залі політехнікуму в урочистій обстановці відбулось відкриття нового навчального закладу - «Робочого технікуму імені полеглих за соціалізм в місті Кам'янському» - зараз Дніпровський державний технічний університет

Довідка:ДДТУ було засновано 25 квітня 1920 за рішенням Катеринославського губернського відділу професійної освіти, де був розташований один з найбільших металургійних заводів півдня країни, був відкритий політехнікум — попередник сучасного технічного університету.  Політехнікум в 1920 р., через рік — робочий технікум з правом випуску інженерів вузької спеціальності.

День в історії Кам'янського

30 серпня 1938 р. на стадіоні «Металург» відбувся футбольний матч на першість України серед команд «Сталь» (ДДЗ) і «Динамо» Київ (другий склад). З рахунком 4:3 перемогли Дзержинці.

Перед матчем

30 серпня 1943 р. у Кам’янському відділі народної освіти відбулась учительська конференція з приводу нового навчального року. 

30 серпня 1943 р. зі станції Тритузна відправився останній поїзд з молоддю 1926-1927 років народження для праці в Німеччину. Цього разу збору в таборі Біржі праці не було, і кожний, призначений до виїзду був повинен самостійно з’явитись на станцію. Неявка до виїзду приводила за собою суворе покарання.

День в історії Кам'янського

29 серпня 1912 р. пройшов День тверезості. Після літургії у Свято-Миколаївської церкви відбулася хресна хода до Базарної площі, де проведено урочистий всенародному Господу Богу молебень «про зцілення стражденних пияцькою недугою». У цей день всі трактирні заклади Кам'янського за згодою її власників були зачинені.

 Хресна хода в Кам'янському

29 серпня 1919 р. на ім'я директора Дніпровського заводу А. Макомаського надійшов лист наступного змісту:" Имею честь покорнейше просить не найдёте ли возможным возместить мне убытки, понесенные во время ареста моего мужа Генриха Маге, расстрелянного большевиками на ст. Воскобойня 17 июля 1919 г. В. Маге.

29 вересня 1942 р. вийшло Розпорядження поліцейштандартерфюрера СС про встановлення заборонного часу ходіння на території м. Кам’янського та сіл Романкове й Тритузне, яке набрало чинності 1 вересня 1942 р. 

§1. Заборонний час для місцевого цивільного населення встановлений з 20 до 5 години. 

§2. Протягом цього часу місцевому цивільному населенню забороняється перебувати поряд з домом. 

Невиконання цього розпоряджання буде каратися тюрмою (примусовою працею). У легших випадках застосовуватимуться грошові штрафи. 

День в історії Кам'янського

26 серпня 1914 р.  Из некролога в газете «Курьер Литовский»: «В собственном имении Ходов Варшавской губернии скончался человек выдающихся способностей, огромной известности и больших гражданских заслуг, директор-распорядитель Днепровского завода в Каменском Игнатий Игнатьевич Ясюкович. Имя и дело его будет жить вечно в благодарной памяти соотечественников, как щедрого филантропа, всегда спешащего на помощь и полного несказанного, невыразимого почтения к людям» (текст поданий мовою оригіналу

6

26 серпня 1943 р. Кам’янський Комітет самодопомоги організував в кінотеатрі «Україна» безкоштовний перегляд кінокартини для нужденних «Тренк Пандур».(Trenck der Pandur)

(Либретто кинокартины)

В 1747 году Австрия, при поддержке России, вела войну с Францией за свои исконные земли Эльзасс и Лотарингию.

Молодой австриец барон фон-Тренк служит в чине майора в русской армии. Невзлюбивший молодого майора, главнокомандующий князь Соловьев, за какую-то оплошность приговаривает к расстрелу, но Тренка спасает и дает возможность бежать на родину любящая его девушка. Вернувшись после 8-летней разлуки в родной дом, молодой фон-Тренк получает от отца ответственное поручение: из наличных средств баронов сформировать из добровольцев полк под названием "Пандур" и представить его в распоряжение королевы Австрии Марии-Терезии.

К майору Тренк является, прося его защиты, принцесса Тереза Дейнарштейн, бежавшая из Вены от насильно навязываемого ей брака с князем Соловьевым. Тренк прячет ее от агентов венской полиции, но узнав, что этот брак желателен самой королеве, решает вместе с принцессой ехать в столицу и уговорить Марию-Терезию отказаться от этого шага. Однако королева, запугав принцессу возможными осложнениями отношений между Россией и Австрией, добивается добровольного согласия принцессы, а майора фон-Тренк за попытку расстроить этот брак, под предлогом недисциплинированности направляет вместе с его полком на французский фронт.

Фон-Тренк случайно узнает о шпионской деятельности князя Соловьева с графиней Гройц. Он спешит доложить о заговоре королеве, но Мария-Терезия не желает даже выслушать его и обиженный фон-Тренк бежит вместе с принцессой.

Настоящий патриот майор фон-Тренк ставит интересы своей родины выше личных обид и решает самостоятельно вскрыть шпионскую организацию. За содействием и помощью он обращается к полковнику Прокоп, не подозревая, что последний тоже французский шпион. В результате Тренк попадает в западню, устроенную Прокоп и графиней Гройц, которые предлагают ему на выбор: смерть или службу во Франции в чине генерала. Тренк соглашается служить Франции.

Находясь во французском генеральном штабе, Тренку удается пробудить в полковнике Прокоп национальные чувства и уговорить его бежать в Австрию, захватив оперативные планы и документы штаба. Во время бегства, полковник Прокоп погибает, а Тренк благополучно возвращается в свой полк и принимает участие в боях за Австрию. (текст поданий мовою оригіналу

Джерело: Г. Григорьев "Донецкий вестник", Юзовка, 1942, № 2 (4, январь), с. 4).

День в історії Кам'янського

20 серпня 1917 р. члени завкому А. Лихоманов і Г. Пелін в супроводі озброєних міліціонерів з'явилися в Головній конторі Дніпровського заводу і видалили звідти старших службовців, заборонивши їм працювати та, відповідно, отримувати платню. Натиск революційної громадськості взяв верх над професійним підходом до управління заводськими справами.

А.Лихоманов

20 серпня 1944 р. у німецькому місті Оранієнбург страчена учасниця антифашистського руху Галина Романова

День в історії Кам'янського

14 серпня 1919 року на березі Дніпра білогвардійськими контррозвідниками вбитий учитель Михайло Ковалевич, тіло якого місцеві жителі знайшли наступного дня, а на місці розправи — великі плями крові.

14 серпня 1943 р. за розпорядженням штадткомісара все працездатне населення міста Кам’янського та району мало зареєструватися на Біржі праці, а саме, жінки до 50 років і чоловіки до 60 років.

Попереджалось, що особи, які до 21 серпня 1943 р. не пройдуть реєстрацію, будуть негайно передані до Німецького суду і обвинувачені в саботажі проти заходів  Відділу праці та найжорстокіше покарані.

День в історії Кам'янського

12 серпня 1943 р. в Кам’янському розпочався запис учнів до 1-4 класів школи на новий навчальний рік. Внесок за навчання складав 100 карбованців. 

У кінотеатрі "Україна"демонструвався німецький фільм 1937 року  «Эшнапурский тигр»

Информация о фильме:

Властный и темпераментный магараджа Ишнапура Чанра влюбляется в танцовщицу Ситу и хочет заключить с ней брак, поэтому Сита получает титул магарани (магараджа и магарани — это что-то вроде принца и принцессы в Индии). Но Чандра не подозревает, что Сита тайно влюблена в авантюриста из Европы, которого зовут почему-то Саша Демидов. Они успели познакомиться на празднествах в Бомбее, где Сита танцевала. Чандра вместе со своими людьми едет на охоту в Ишнапурские леса. Там бродит тигр-людоед, загрызший ребенка из одной деревни. Чтобы проникнуть во дворец, Саша притворяется упавшим с лошади, и магараджа любезно приглашает чужеземца к себе. Тигр между тем пойман и тоже доставлен во дворец…

Режиссер: Рихард Айхберг
В ролях: Тео Линген, Герхард Дамман, Пауль Рекопф, Чарльз Вилли Кайсер, Карл Ауен, Херта фон Вальтер, Ганс Зеч-Баллот, Александр Голлинг, Ганс Штуве, С.О. Шёнинг, Гарри Фрэнк, Йозеф Петерханс, Густав Диссль, Theo Shall, Филип Дорн, Ла Яна, Albert Hörrmann, Jutta Jol, Карл Хаубенрайссер, Гизела Шлутер, Китти Джэнцен, Роза Юнг, Рут Диттерт

Фильм можно посмотреть здесь: 
https://ok.ru/video/795766360577

День в історії Кам'янського

11 серпня 1922 р. заводоуправління ДДЗ оголосило звільнення всім працівникам Дніпровського заводу, які за традицією не вийшли на роботу 12 липня в день Святих Петра і Павла. З 1050 осіб, зайнятих на виробництві, звільнено 130.

Райпартком розцінив дії адміністрації як позитивним і необхідним заходом та рекомендував подрайкому «Металіст» використати цю нагоду для фільтрації та позбавлення шкідливого елемента з заводу.

11 серпня 1942 р. газета «Кам’янські вісті» сповіщала, що Відділ соціального забезпечення відкрив букіністично-комісійну крамницю, яка має на меті розповсюдження української художньої літератури.

Запит на цю літературу, і особливо на класичну українську, дуже великий: лише за місяць роботи крамниця продала цих книг на значну суму. Немає сумніву, що ця крамниця відіграє значну роль в поверненні до читача творів багатьох письменників, книги яких знищувались більшовиками, і цим допомагатиме відродженню української національної культури.

День в історії Кам'янського

6 августа 1927 г. составлена опись имущества римско-католической общины костёла св. Николая. От бдительного глаза представителя Админотдела не укрылось ни молитвенное здание костела с железной оградой, оцененное в 50 тысяч рублей, ни миска эмалированная из квартиры настоятеля за 40 копеек. Две урны с мощами святого Николая и святого Казимира были оценены в 40 рублей, очевидно, исходя из веса урн, 1 фунт каждая. 

6 серпня 1942 р. газета «Кам’янські вісті» писала: «Кам’янський Відділ Освіти приступив до утворення великої загальноміської бібліотеки. З цією метою організовано комісію, в обов’язки якої входить відбір літератури, придатної до вжитку. Зараз комісія займається ґрунтовним переглядом літератури, яка залишилася в бібліотеці колишнього Палацу Культури. Вслід за цим комісія приступить до опрацювання книжкових фондів бібліотеки колишнього Клубу вагонників, яка міститься при Українському будинкові, бібліотеки, яка міститься при військовій комендатурі, та ряду інших бібліотек. Отже, всі мешканці нашогоміста, які цікавляться книгою, в найближчий час матимуть можливість задовольнити цю свою потребу». 

День в історії Кам'янського

4 серпня 1910 р. газета «Каменской листок» повідомляла своїм читачам: «На підставі постанови Губернської Санітарної комісії та розпорядження Губернатора Кам'янському Сільському товариству та Приставу Кам'янського вручена повістка, в якій їм пропонується в тижневий термін привести в належний вигляд всі вулиці та площі в селі. Тобто, осушити болота, влаштувати канали для стоку вод, очистити вулиці та площі від нечистот і вирівняти їх. Вжиті заходи губернської санітарно-виконавчої комісії цілком відповідають обставинам часу».

4 серпня 1943 р. у залі службового приміщення пана Штадткомісара міста Кам’янського Генеральним Комісаром паном Клаусом Зельцнером були вручені відзнаки «За заслуги» для заслужених осіб на визволених Східних землях: Голові Допоміжної Управи м. Кам’янського п. О. Самійленкові, міському шефену (судді) п. А.Поддерегіну, головному лікареві доктору Г. Полтавцеву та начальнику міського фінансового відділу п. Г.Ніколаєвичу, які одержали знаки другого ступеня третього класу (бронзовий знак на темно зеленій стрічці).

Штадткомісаріат

День в історії Кам'янського

2 серпня 1079 р. під час повернення з походу на дніпровській переправі поблизу сучасного Романкове вбитий онук Ярослава Мудрого молодий князь Роман Святославович. За версією дніпродзержинського історика Сергія Семенчи факт вбивства юного князя Романа (ласкаво іменованого Романко) дав назву цьому місцю на березі Дніпра.

(Світлина з архіву  Віктора Куленка)

2 серпня 1942 р. на стадіоні товариства «Сокіл» відбулася зустріч між командою футболістів Дніпропетровська та місцевою командою «Сокіл».

Під час першого тайму кам’янчани забили дніпропетровцям два голи, а в другому таймі, як кажуть, «на закуску» забили ще один гол.

В результаті дніпропетровці залишились з «с сухою», а кам’янчани з перемогою 3:0. 

Особливою майстерністю гри відзначився капітан нашої команди Єрохін, який забив два голи, за що глядачі обдарували його гучними оплесками та букетами живих квітів. 

З місцевих футболістів доброю грою також відзначився Семерний В., який, захищаючи свої ворота, неодноразово відбивав напад дніпропетровців.

В цей сам день одночасно відбулася зустріч дніпропетровської і місце вої волейбольних команд. В цій зустрічі гості одержали перемогу з рахунком 2:1.

День в історії Кам'янського

31 липня 1937 р. за безпідставним звинуваченням знятий з поста і виключений з лав КП(б)У директор Дніпродзержинського цементного заводу Григорій Тишбер. Його звинуватили в розтраті та привласненні двох ліжок, що були призначено для стахановців заводу. 

Тишбер Григорій Миронович

31 липня 1944 р. Державний Комітет Оборони СРСР прийняв постанову про відновлення Дніпродзержинського азотно-тукового заводу