з Різдвом Христовим!

Дух Рождества и Нового года в разных странах.

Рождественские рынки, традиционно продающие глинтвейн, жареные каштаны, горячее мясо, дымящиеся пироги, елочные украшения и подарки, открылись в разных городах мира. Вот некоторые мест в мире, доказывающих, что Рождество и Новый год — самое волшебное время года.

Вильнюс

Огромная свеча горит на венецианском венке на рождественском рынке под названием «Праздник пришествия в Базилике» перед Базиликой Святого Стефана в центре Будапешта.

У бібліотеці говорили про Стрітення.

В філії № 6  бібліотекарі розповідали учням СЗШ №7 про свято Стрітення.

Завідуюча філією Лариса Польська говорила, що 15 лютого православна церква відзначає одне з 12 головних церковних свят - Стрітення Господнє. Це свято символізує зустріч людства з Немовлям Ісусом.

На Стрітення Господнє не можна:

- лаятися, сваритися;

- робити прибирання;

- вишивати;

- прати;

- працювати в городі.

Стрітення - свято, в якому переплелися біблійні легенди і язичницькі вірування. З давніх часів вважалося, що в цей день зустрічається зима з весною.

Продовжила розповідь про свято бібліотекар Олена Лебедєва:слово "стрітення" на старослов'янській мові означає "зустріч", а друге значення цього слова - "радість". Свято Стрітення Господнього було встановлено на честь зустрічі немовляти Христа з праведним старцем Симеоном та пророчицею Анною.

Освячені на Стрітення свічки запалювали і ставили під образами під час грози, щоб вберегти людей від грому й вогню. Також громовицю запалювали, коли виникали труднощі при пологах, коли в селі траплялася пожежа або катаклізм, при нападах епілепсії у людини або для того, щоб забезпечити тому, хто при смерті, безболісний перехід в інший світ.

Громова свічка зберігалася за іконами. Яка б не траплялася в сім'ї подія — радісна чи сумна — запрошувався священик, який служив молебень і запалював її. Втім, свічка не згоряла до кінця, її періодично відновлювали - нарощували і користувалися чарівним вогнем лише в найбільш важливих випадках.

Стрітенську воду збирали з бурульок і додавали до звичайної води. За повір'ями - така вода цілюща: лікує рани і внутрішні захворювання, рятує від "злого ока", відьми, вовкулаки. Нею кропили вояків перед боєм та чумаків перед походом, пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону, а господарі - худобу під час першого вигону на пасовище.

Наші предки помічали: якщо на Стрітення з даху вода капає, то зима ще довго буде триматися. Якщо у цей день буде сонце, чекай суворих морозів. Снігопад віщує дощову весну, ясний захід – припинення сильних морозів. Ясна і тиха погода обіцяє хороший врожай.

У цей день ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч у двір: якщо вранці буде роса – врожай, нема роси - погана ознака.

Одна з цікавих прикмет на Стрітення Господнє – заборона класти у цей день гроші на кухонний стіл. Удача може відвернутися від вас, а гроші витікатимуть крізь пальці.

Сьогодні День бібліотечного шелфі.

24 січня - День бібліотечного шелфі ( Library Shelfie) (від shelf – полиця).

У четверту середу січня кожного року бібліотеки та читачі в соціальних мережах діляться фото своїх книжкових полиць.

Створила День бібліотечного шелфі Нью-Йоркська публічна бібліотека, щоб заохотити людей поділитися своєю любов'ю до книг та бібліотек в Інтернеті. Концепція проста - зафіксуйте фотографію книжкової полиці (приватної або місцевої бібліотеки) та поділіться нею з хештегом #LibraryShelfie.

"Традиція зимових свят - Водохреща".

Із святом Водохреща закінчується тріада величних урочистостей Різдва-Коляди. Вони завершуються цікавими обрядодіями прощання  із Старим роком, побажаннями на успішний Новий рік; вечорницями, різдвяними концертами, які тривають до кінця січня.

     Це народне свято стало приводом для зустрічі у бібліотеці-філії №9  членів клубу  "За покликом душі".

Учасники народного колективу "Журавка" Зимарева Віра Миколаївна та  Бахно Іван Григорович виконали  "поколяді" господарям - колективу бібліотеки, та всім присутнім   "Віншую вас щастям, здоров'ям, з цим святом..."

                             

                              А за цим словом будьте всі здорові,
                               Самі з собою та й  із газдою,
                              Та й з усім домом, та й з усім родом. 
                               Віншуємо вас щастям, здоров'ям 
             

Бібліотекарі підготували цікаву інформацію про народні звичаї, прикмети на Водохреща та ворожіння.

Від Різдва до Маланки звучать щедрівки та колядки.

Різдвяно- новорічні свята найулюбленіша   пора  всіх  українців, особливо дітей.

Розмаїттям  новорічних щедрівок, колядок , що прийшли до нас із сивої давнини, дивували   працівників  бібліотеки  на бульварі Героїв малята з дитсадка «Незабудка»». 

 Цікаві традиції  в українського народу на Старий Новий рік.

 Щедрувати - маланкувати  13 січня ходять тільки дівчата, а наступного дня на свято Святого Василя посівати мають лише хлопці. При цьому вважалося, якщо 14 січня першою поріг будинку переступить дівчина, – це недобрий знак. Саме хлопчик має першим увійти до оселі та впустити у дім щастя, радість і мир.

В бібліотеці із щедрівок  колядок  та посівалок  створили  разом з дітьми  народознавче намисто . Ось  для прикладу  українські щедрівки та посівалки, які  співали наші діти.

Сієм вам від вашого порога,                                         

Щоб завжди була вам щаслива дорога!

Сієм вам від вашого віконця,

Щоб завжди сіяло яскраво сонце!

Сієм вам по всій оселі,

Щоб завжди ви були в ній веселі!

Сієм, сієм, посіваєм,

З Новим Роком вас вітаєм!

Ми щедруєм і співаєм під вікном.

Щастя, долі вам бажаєм всім гуртом.

 Хай квітують ваші ниви золоті,

Щоб життя було щасливе в майбутті. 
 

Маланка ходила,

Василька просила:

– Васильку, мій батьку,

Пусти мене в хатку.

Я жита не жала,

Чесний хрест держала,

Золоту кадільницю,

Срібну хрестильницю.

Святий вечір, добрим людям!                                                                                         

Просимо   нам  дару дать

І хай зійде на вас Божа благодать!"                          

 – Зі святами будьте здорові та з Василем!                                                           

Кожна дитина  приймала  найактивнішу участь: дарували всім присутнім щедрівки, колядки,  дикламували вірші, відгадували загадки, переглянули виставку дивовижних святкових янголят   та  подивились мультфільм . 

   

Виконавців   колядок та щедрівок пригощали  солодощами.

Як добре, що   древні звичаї й обряди нашого народу не  забуваються , бо без минулого не буває сьогодення.

Різдвяний вертеп у бібліотеці.

10 січня 2018 року до бібліотеки ім. Т.Г Шевченка завітали гості з СЗШ № 7 з театралізованою виставою «Різдво мандрує містом».

Вертеп - це дійство, без якого ми б не відчули гармонії і величі Різдва Христового.

Вертепи залишаються улюбленими формами мистецького вираження різдвяної радості. Вертеп – це свого роду театр, у якому акторами стають усі охочі. Це дійство, яке відображає дитячу щирість та зрілу віру , віру у народження Господа нашого Ісуса Христа. Вертеп – це своєрідний простір, якого не торкається час.

У вертепній виставі основними діями є поклоніння Христові та принесення Йому дарів. І обов’ язковими героями є Ангели, Чорти, Волхви, Цар Ірод, Пастухи, три царі – володарі світу, Смерть. І, як завжди у добрих казках, добро перемагає злі сили. Вертеп – це дійство, яке вносить радість, мир і спокій у кожну оселю. Бо Різдво Ісуса Христа є найвеличнішим святом українського народ.

Діти продемонстрували неабияку виконавську майстерність, адже крім святкового дійства, подарували присутнім різдвяні пісні – колядки.

Вертеп у виконанні дітей залишиться у пам"яті глядачів надовго,бо дитяча щирість не може нікого лишити байдужим.

Бібліотекарі Кам’янського відзначили своє професійне свято.

27 вересня в Центральній бібліотеці Кам'янського зібралися бібліотекарі міста, щоб відсвяткувати своє професійне свято. Традиційно Всеукраїнський день бібліотек відзначається 30 вересня  «враховуючи великий внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки и культури, необхідність подальшого підвищення їх роли у житті суспільства та підтримуючі ініціативу бібліотечної громадськості ... » згідно з Указом Президента України.

Заступник  начальника відділу культури Ірина Вовчок від імені керівництва міста привітала бібліотекарів зі святом та вручила  грамоти та листи подяки.

Своїх колег привітала директор Централізованої бібліотечної системи Тетяна Герасюта, зазначивши, що сучасна бібліотека стала інформаційним центром, де, крім книг, людина може отримати цілий спектр інформаційних послуг. Також вона надала нові ігри завідувачам дитячих бібліотек, щоб дозвілля маленьких читачів стало  ще цікавіше.

Заступник директора по роботі з дітьми Тетяна Дорофієва зазначила кращі філії №5,7 та нагородила за кращі масові заходи.

Методист центральної бібліотеки Лілія Шушура нагородила кращого бібліоменеджера, їм стала завідувач  філією № 9 Людмила Голікова.

Заступник директора ЦБС Тетяна Дороніна привітала тих людей, для яких бібліотеки працюють - кращих читачів та вручила  їм подарунки.

Атмосферу свята створили учні та викладачі музичної школи №5.

Свято Івана Купала: звичаї, традиції і вірування.

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.

Трактування

Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала.

Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.

Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця — Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця — Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі — найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі — найкоротші.

Головні персонажі свята - Купало та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються хлопцями та дівчатами або виготовляються як опудала. Таке поєднання гілка верби — Купайлиця.

Найбільший скарб

Бажаючі йдуть у ліс шукати цвіт папороті, як правило, парами. Хтось намагається знайти за її допомогою скарби, а хтось знаходить своє щастя — кохання.

В цей час рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих властивостей. Лише в Купальську ніч на папороті, серед ночі розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник. Хто її зірве, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала Квітку щастя.

Той щасливець причарує найкращу дівчину, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил.

Але ж за Квіткою щастя чигають не тільки люди, а ще лихі сили, з якими важко боротися тій людині, яка її знайде. Вони намагаються перешкодити, відвернути увагу молодого парубка, який цю квітку знаходить – старому, як правило, не щастило її знайти. І якщо молодому чоловікові все ж пощастило знайти квітку щастя, він мусив прорізати шкіру мізинця-пальця на лівій руці і всунути ту квітку під шкіру. Далі людина мусить взяти в ліву руку полин або татарзілля й обвести навколо себе крейдою – лише тоді лихі сили не змужуть нічого вдіяти щасливцеві.

У цей день прийнято ходити в лазню і перший раз в цьому році паритися свіжими березовими віниками. «Іванський віник», який нібито має магічну силу, можна додати квіти та листя папороті. А краще зробити його з дванадцяти трав, зібраних в купальську ніч.

Ніч без сну…

За повір'ями, в купальську ніч, яка є найкоротшою, не можна спати, оскільки в цей час оживає не лише природа, а й особливо активною стає всяка нечисть — відьми, перевертні, русалки, чаклуни, домовики, водяники, лісовики.

Проте скупатися у відкритій воді потрібно обов'язково: в цей час вся нечиста сила виходить з річок і морів, тому людині нічого не загрожує. У цю ніч вода набуває цілющих властивостей, допомагає очистити тіло і душу від поганих помислів і зла.

Існує легенда, що в день на Івана Купала можна зцілитися росою. Але для цього треба встати раніше і пройтися босоніж по траві.

Суджений мій, ряджений ...

У вечір цього дня дівчата гадають на судженого — кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок — це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір завчасно узгоджують).

Якщо вінок тоне відразу — коханий розлюбив, і весілля з ним не відбудеться, до берега приб'є — незаміжньою бути в цьому році. У кого вінок найдовше попливе — буде щасливою, а у кого свічка довше прогорить — проживе довге-предовгих життя.

Також існують ворожіння на свічці: ламають її на дрібні шматочки, кладуть у металеву ложку. Ложку нагрівають до тих пір, поки шматочки не перетворяться на розтоплений віск, а потім різко виливають його у воду і ворожать по фігурі.

Не підглядаючи, дівчата зривали букет квітів, який потім клали під подушку. Якщо з ранку виявиться, що зірвано як мінімум дванадцять різних трав, то у дівчини є великий шанс вийти заміж в цьому році.

Сила вогню

Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі.

Він має горіти цілу ніч — від заходу Сонця-Ярила до лона Матері-Землі (смерті) до сходу (народження) Купала. Перед запаленням вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року). Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує «сонячне сплетіння».

Воно має горіти цілу ніч. Навколо нього молодь грає в ігри, співає пісні, водить хороводи. Але головне — це стрибки через багаття.

Існують прикмети, пов'язані з цим: якщо парубок найвище стрибнув — буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум'я — чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною — вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя.

Тому важливо знати, що не можна стрибати через Купальське вогнище будь із ким, а лише з судженим (судженою).

http://ridna.ua/2016/07/svyato-ivana-kupala-zvychaji-tradytsiji-i-viruvannya/

Сегодня Всемирный день поцелуя.

Сегодня все желающие могут «обмениваться своими душами» на полных правах — 6 июля отмечается Всемирный день поцелуя, который впервые придумали в Великобритании. 

Во многих городах в этот день проходят различные конкурсы поцелуев, участники которых имеют шанс выиграть различные призы и подарки. 

Как появился поцелуй? Большинство знающих людей утверждает, что авторство первого поцелуя не установлено. Он не был изобретен, как электричество или телефон. Он не был назван по имени человека, который первым соединил свои губы и тут же разжал их с характерным звуком, оставив мокрый отпечаток на щеке подруги. Да, в общем-то, не так важно, откуда взялось слово, обозначающее это действие. Гораздо интереснее узнать, почему появилось само действие, но на этот счет ученые-антропологи, историки и философы до сих пор не сошлись во мнении. Теорий существует великое множество.  

Почему люди целуются? Во-первых, потому что это привито культурой. Почти во всем мире люди, попадая в романтическую ситуацию, чувствуют неосознанную необходимость целоваться. Такое ощущение, что представители противоположного пола запрограммированы на поцелуй и только этого и ждут. Если вы это поймете, то будете получать больше и самих поцелуев, и удовольствия от них. Эта программа действует изо дня в день. Люди видят актеров, целующихся на экранах телевизоров, в кино и в рекламе, им рассказывают о том, что их друзья целуются с тем-то и тем-то, они видят людей, целующихся на улице. В результате, в известных ситуациях поцелуй воспринимается как обязательная их составляющая. Поэтому в романтической ситуации в силу вступает подсознательный стереотип, и люди чувствуют практически непреодолимое желание поцеловаться независимо от того, хотят они этого в действительности или нет.

День всех влюбленных в библиотеках Днепродзержинска.

В библиотеках Централизованной библиотечной системы города Днепродзержинска  прошёл цикл мероприятий ко Дню Святого Валентина.

Со 2 февраля в юношеском отделе Центральной городской библиотеки им. Т.Г. Шевченко для читателей была подготовлена   книжная  выставка-сюрприз   «Любви волшебные страницы».

Библиотекари предлагали читателям свидание с книгой "вслепую".

12 февраля  на абонементе Центральной библиотеки  состоялся мастер-класс по изготовлению валентинок – символа праздника всех влюблённых. Студенты  увлечённо занимались изготовлением сувениров - бумажных сердечек и купидончиков  для  своих вторых половинок.

11 февраля библиотекари филиала №7 провели мастер-класс, посвященный Дню всех влюбленных. 14 мальчиков и девочек мастерили бонбоньерки - коробочки для подарков в форме сердца - и украшали их на свой вкус.

Перед началом мастер-класса детей познакомили с историей праздника, обычаями и особенностями, которые существуют в разных странах. Девушкам больше всего понравилось то, что в Австрии в этот день поздравляют только женщин, а мальчикам - то, что в Японии День святого Валентина - сугубо мужской праздник.
Под конец участники мастер-класса вырезали небольшие разноцветные сердечки и вместе сделали дерево-валентинку "Я люблю читать». Это деревце осталось в библиотеке на память о чудесном празднике.

Заседание клуба "Золотой иероглиф жизни" в библиотеке - филиале №6 было посвящено изготовлению "валентинок" и весенних "витинанок". Мастер - класс от Натальи Кузьминой.

А еще в этот день читатели признавались в любви своим любимым библиотекарям.

Накануне Дня всех влюбленных состоялся мастер-класс по изготовлению валентинок и в библиотеке - филиале № 5

Об истории праздника и создании "валентинок" подросткам из детского противотуберкулезного санатория рассказала ведущий библиотекарь Анна Какуша . Она акцентировала внимание детей на том, что самой оригинальной всегда останется "валентинка", сделанная собственными руками и в последнее время они приобретают все большую популярность.

 
Потому Анна Борисовна предложила создать именно такие "валентинки". Дело оказалось нелегким, но очень увлекательным. 

 

Посетил Святой Валентин и читателей  библиотеки - филиала №3. 

Библиотекари подготовили книжные выставки «Любви волшебные страницы», «Под знаком купидона», «Школьная любовь».

В этот день свои чувства все  выражали «валентинками», которые сделали своими руками.

 Также интересно и необычно получился коллаж дерева с сердечками. 

 Всех с праздником!