Друзі, якщо в недільний день ви вирішили залишитися вдома, не варто хвилюватися, що ви самітник. Багато письменників також відмовлялися від публічності на користь спокою й самотності.
- Харпер Лі (1926-2016) Амерікансьа письменниця і публіцистка
Вона віддавала перевагу зберігати мовчання на всіх публічних заходах, у яких їй
доводилося брати участь. Так, в 2007 році на церемонії вшанування в рідному
штаті Алабама, Харпер Лі відмовилася звернутися з промовою до публіки,
зауваживши, що «бути мовчазним краще, ніж бути дурнем».
- Віктор Пєлєвін. Російський прозаїк і перекладач.
Він не влаштовує читань і ніколи не з'являється на публіці, вважаючи за краще
анонімне спілкування в інтернеті. Будучи прихильником буддизму, він декларує
свою байдужість до слави і суспільного визнання, стверджуючи, що зайва
інформація тільки відволікає від роботи.
- Марсель Пруст (1871-1922)
З 9 років Пруст страждав від важкої форми астми і після погіршення майже
перестав виходити з дому, повністю присвятивши себе письменництву. Він
зачинився в студії, що не пропускала сонячного світла - за допомогою наглухо
закритих створок він боровся зі своєю недугою. Стіни його спальні були оббиті
корковим деревом і не пропускали жодного звуку з вулиці.
- Емілі Діккінсон (1830—1886) Англійська поетка
Невідомо, що підштовхнуло її до добровільного самітництва - психологічні
проблеми, суворе релігійне виховання або втрати близьких людей. Останні два
десятиліття життя вона не покидала фамільного гнізда, розмовляла з
відвідувачами через закриті двері, частування сусідським дітям спускала в
кошику через вікно другого поверху. Більшість друзів знали Дікінсон виключно по
листуванню.
- Джером Селінджер (1919-2010 ) Амеріканський письменник
Чим масовим ставав успіх «Над прірвою во житі», тим сильніше його автор віддалявся від світу. У 1965 році він перестав публікуватися і закрився в своєму особняку в містечку Корніш. Там він проводив час, долучаючись до східних духовних практик, нетрадиційної медицини, писав виключно для себе і порушував тишу лише через адвокатів, щоб осадити чергового біографа.У 1980 році він перестав давати інтерв'ю. До цього школярці Ширлі Блейн вдалося поговорити з письменником і опублікувати матеріал в місцевій газеті. Селінджер був у люті. Пізніше він через суд домагався заборонити використання його кореспонденції як матеріалу для біографії.
https://www.facebook.com/kievreads/photos/a.135809383681254.1073741828.130183064243886/175484883047037/?type=3
Немає коментарів:
Дописати коментар