понеділок, 28 листопада 2022 р.

Бути світлу: новорічна казка Оксани Павлової

 Оксана Павлова

Бути світлу!

Ця неймовірна історія сталася напередодні Нового року в одному невеличкому місті. У цей святковий день на залюднених вулицях панував чарівний настрій і лунав веселий сміх. Аромати запашної кави та гарячого шоколаду дражнилися у повітрі. Подарунки в кольорових пакунках щохвилини вистрибували з крамничок, мандруючи за своїми господарями до нових осель. 

"Новий рік наближається», — безупинно наспівував свою улюблену мелодію вітер і  жбурляв білосніжні намистини навсібіч, прикрашаючи цей маленький світ.

Та найголовнішою подією дня став Чарівник! Ніхто не знає, звідки він тут узявся, але звістка про дивного чоловіка в чорному одязі та в капелюсі у формі циліндра миттєво розлетілася містом. Чарівник розташувався біля пухнастої красуні-ялинки на центральній площі і кожному, хто підходив до нього, дарував новорічну кульку.

— Ця кулька здійснить ваше бажання! Неодмінно загадайте у новорічну ніч! — наказував він і шанобливо кивав головою.

Кожному в місті хотілося отримати подарунок від чарівника, тож черга до ялинки зростала щохвилини.  

— І мені, будь ласка, кульку бажання! І мені! І я хочу! — долинали нетерплячі вигуки з натовпу.

Чарівник змахував рукою в срібній рукавиці і за мить в нього з’являлася кулька того чи іншого кольору. Отримавши дарунок, задоволені люди поспішали додому, і нічого в них не викликало стурбованості чи підозри.

Ближче к опівночі площа геть спустіла і на ялинці майже не лишилося прикрас.

«Свято наближається, але мій настрій чомусь гнітючий, — подумав сніговик, який увесь цей час стовбичив біля ялинки і спостерігав за тим, що відбувається довкола. — Цей чарівник пообіцяв людям здійснення бажань, і вони так раділи... Але все це якось дивно, схоже на казку. Хотів би я знати, хто цей чоловік і що він замислив?».

Сніговик подивився на порожню ялинку, і раптом його погляд ухопив серед гілок щось жовтеньке та блискуче. Оце так вдача! Здається, кулька…

— Пане чарівнику, можна і мені… кульку, будь ласка? — насмілився попросити він.

Чарівник саме уважно розглядав свої срібні рукавиці, ніби вони приховували якусь таємницю, та почувши голос сніговика, здригнувся від несподіванки.

— Остання кулька, — задумливо зауважив він. — І до півночі лишилося декілька хвилин... І чого, скажіть, бажає сніговик? Невже отримати вічне життя і ніколи не розтанути? Або стати легендою міста чи може…

«Зовсім ні, — ледь не вирвалося в обуреного сніговика. — Я навіть про це і не думав».

— Ось, тримай! — кинув чарівник кульку сніговику, і той спритно підхопив її  ручкою-гілочкою. — Чудовий, до речі, сьогодні вийшов день. Тисячі бажань, тисячі…  — та він запнувся і не доказав. — Твоє бажання, сніговиче, здійсниться. Усі бажання цього міста здійсняться, але… так би мовити, в борг...

«В борг!» — серце сніговика здригнулося від жаху, і він одразу здогадався, що перед ним зовсім не добрий чарівник... Тим часом годинник на міській ратуші почав відбивати дванадцять ударів.

— Ой, що ж воно буде! Я маю встигнути! Бути світлу… — тихенько прошепотів сніговик, тримаючи кульку перед собою. — Бути світлу… — повторив він сміливіше. — Бути… бути світлу! — вигукнув він так відчайдушно, що чарівник з усієї сили затулив вуха руками.

Несподівано площу осяяло яскраве світло і стало гаряче, наче під розпеченим сонцем. Повз сніговика промайнув білий птах і, підхопивши падаючу кульку з рук сніговика, поніс кудись угору. Сніговику здалося, що він щойно побачив янгола з ліхтариком, але все це напевно  йому лише примарилося. Було нестерпно жарко і з нього хлюпала вода.

— Бути світлу! Бути світлу! — підхопили за сніговиком пташки і понесли його бажання по місту.

Потім навкруги запанували тиша та спокій. Чарівник зник. А на ялинці урочисто виблискувала та сама жовта кулька.

Незабаром десь у небі почувся дивний гуркіт і на площу приземлився зореліт. Зореліт  миготів яскравими вогниками. Двері зорельоту відчинилися і звідти показався сивий старець з довгою бородою у вбранні біло-синього кольору зі сріблястою вишивкою та шапці, схожій на корону. То був Святий Миколай. За ним на землю вистрибнули сірий кролик та рудий котик.

Святий Миколай уважно роздивився довкола і засмучено похитав головою.

— Оце так справи… — стурбовано вимовив він. — Треба негайно все привести до ладу. Ти, кролику, та ти, котику, допоможіть бідоласі сніговику, а я подбаю про ялинку.

Вже за мить, з легкої руки милосердного мандрівника, ялинка вбралася в ошатні гірлянди, а поряд здивовано кліпав очима врятований сніговик. Кролик подарував йому в’язану шапочку, а котик — смачний апельсиновий льодяник.

— От тепер усе гаразд, тепер усе добре, — задоволено мовив старий і поклав під ялинку великий мішок.

— Тут і здоров’я, і любов, і добробут, і радість… і мир. Усе, що потрібно цьому місту. Бути світлу, бути!

Сніговик щасливо усміхався, а з неба падали мереживні сніжинки в цю чарівну святкову ніч… 

Новини від Клари Карлівни

Чому іноді деяких людей називають воронами? Чули, як про когось говорять:  «Ґав  ловить» — нічого не робить; пропускає яку-небудь нагоду; буває неуважним, неспритним

Навіть скоромовку вигадали:

Ґава ґаву запитала:

- Ти на ґанок не літала?

- Не літала я на ґанок,

То й проґавила сніданок

А ось ще: «Ґаву ковтнув» — був надто мовчазним.

А це зовсім образливе:«Ні пава ні ґава»- так іноді говорять про людину, яка нічим не виділяється; посередня, ніяка; ні то, ні се, ні риба, ні м'ясо. До чого тут риба та м'ясо, коли в мене пір'я?

Це не про мене. Дається взнаки життя у бібліотеці.

Мої  родичі - блискучо-чорні ворони мають досить великий мозок, якщо порівнювати з іншими птахами. Вони демонструють здатність розв’язувати проблеми, імітувати поведінку інших і вирішувати вигадані нами тести.

Наприклад, якщо ви заховаєте «улюблений» камінчик ворона і попросите птаха його знайти, той з легкістю пройде ваш тест. Занадто легко, скажете? А як щодо тесту, який передбачає отримання винагороди у сім кроків?

Уявіть собі прозору коробку, у якій лежить м’ясо, прив’язане до нитки. Щоб пробратися всередину, ворону потрібно відштовхнути м’ячик, розміщений перед «входом» до цієї коробки, витягнути дзьобом три палички, які також ускладнюють шлях до «входу», потягнути за мотузку, щоб відчинити «двері» й тягнути нитку з винагородою, допоки м’ясо не опиниться ззовні коробки.
Ворон Брен успішно проходить цей тест. Місцями не дуже обережно, але блискавично.

Джерело: https://kunsht.com.ua/video/ni-pava-ni-%D2%91ava-chim-divuyut-voroni/

А ви бачили мультик "Ворон — маленький шахрай", німецький мультфільм у перекладі українською?
Я дуже люблю цю веселу історію про маленького ворона  перегонника  Зоке  та його бурхливі перегони через ліс разом з друзями. Подивиться,  заодне й українську підтягнете.

Мультик  тут: 

http://moviestape.net/katalog_multfilmiv/multfilm/11648-voron-malenkyj-shahraj.html

Ваша Клара Карлівна. До зустрічі!

 

неділя, 27 листопада 2022 р.

В чому секрет популярності п'єси Старицького?

Чому нам шкода Проню? Які вони - сучасні Голохвостови? Навіщо нам "зайці", коли вже давно потрібен "вовк"?
Приходьте за гарним настроєм! Старицький і СвітоГЛЯД його гарантують! Попри осінню мряку буде тепло.


 


неділя, 13 листопада 2022 р.

Конкурс ілюстраторів

Конкурс ілюстраторів казки Оксани Павлової «Бути світлу»
Відділ культури департаменту з гуманітарних питань КМР
Центральна міська бібліотека ім.Т.Г.Шевченка
Школа акварелі Анастасії Пустовойтенко
оголошують конкурс ілюстраторів «Бути світлу»

Метою конкурсу є популяризація читання, розвиток і всебічна підтримка талановитих дітей.

Для кого: для учасників 8-12 років
Коли: 14 листопада- 14 грудня
Підсумки:16 грудня
Нагородження: 19 грудня, 14.00
Журі: Художниця Анастасія Пустовойтенко, письменниця Оксана Павлова, видавчиня Марія Дружко, директорка централізованої бібліотечної системи Лариса Денисюк, художник, викладач художньої школи ім. І. Першудчева Іван Харітонов

Вимоги для ілюстраторів : Учасники конкурсу подають три їlлюстрації до казки письменниці з Кам’янського Оксани Павлової «Бути світлу». Техніка малювання за бажанням учасників.

Текст книги розміщений на сайті бібліотеки ім.Т.Г.Шевченка http://lib.kam.gov.ua/konkurs-ilyustratoriv-buty-svitlu

Роботи подаються заявником в електронному або фізичному форматі:
роботи в електроному форматі надсилайте на e-mail: lib.dndz@ukr.net на конкурс, або на адресу пр.Тараса Шевченка,14, Центральна міська бібліотека ім.Т.Г.Шевченка м.Кам'янське, 51931 на конкурс.

Крім цього, необхідно надати: контактні дані автора, назву, анотацію та ідею роботи.
Довідки за телефоном: 068 428 80 38
Удачі!
Ваша бібліотека на Шевченка,14 м.Кам♥янське


 

субота, 12 листопада 2022 р.

Новини від Клари Карлівні

Доброго ранку, мої любі! Найкраща новина цього тижня! 11.11 звільнили ХЕРСОН! Обов'язково  відвідаю це чудове місто!


Причепурилася та злітала на восьму шалену «Переможну Бібліокухню». 


Пригостилася краєзнавчим борщем від пані Еліни Заржицької, надихнулася ідеями від пані Наталії Склярської (вже плануємо виставку дитячого малюнку в стінах залізничного вокзалу), брала участь у вікторині «Вправний бібліокухар» але… книжка відправилась до Софіївської бібліотеки. Треба ще повчити українських пісень, не змогла за емодзі відгадати пісню. А ви вгадали?

За браком  часу не встигли детальніше поговорити про щастя по-скандинавськи, по-англійськи, по-українськи.

«Що не так зі скандинавами? Правда і міфи про найщасливіших людей» 

"О, так! Я знаю, що ви скажете - скільки ми вже читали всіляких книжок про скандинавів та їх звичаї? Хюге, люке, лагом, сісу. Багато ж вже знаємо, чи не так? Але автор - який до речі, британець, а в Данії опинився волею долі - розкаже таке, про що ми, можливо, ще й не скоро б довідалися. І про хюге, і про закон Янте, і про folkelig Майкл Бут розкаже абсолютно нові цікаві факти.

Книжка (мало того, що просто нереально гарненька), дуже круто структурована. Кожній країні - свій розділ, поділений ще на маленькі підрозділи. Орієнтуватися легко, бо ці маленькі глави ще й мають назви - “Щастя”, “Черевички від Беттіни”, “”Ельфи” і це все без жодної картинки чи фото!

Яке воно - те місто Осло - “з якого вже ніхто не повертається таким, яким був раніше”?
Як змінило “нафтове багатство” норвежців та Норвегію загалом?
Чому у Фінляндії так важко сказати “я тебе кохаю” і для фінів це велика відповідальність - набагато більша ніж для американців, котрі кажуть це на кожному розі, живому і не живому?
Чому шведи такі сором’язливі та мовчазні - це невихованість чи щось інше? Та що спільного у Швеції та світу, описаного Гакслі?

Ще потішив факт, що на кожних двох фінів випадає одна лазня, що більше ніж статистика по автівках.(Тимченко Анастасія). 

А тут вже про нас, про українців.


«Секрети українського щастя» розкриває Ірина Мацко.

Насправді з переліку книг Ірини Мацко, а їх є уже двадцять, книга «Секрети…» перша, яка написана в жанрі нон-фікшн.

Вона дослідила магію традицій, обряди, коди наших предків, цінності українців, народні прикмети, а також розкрила «душу українця»: віру, пісню, мистецтво. Авторка подала рецепти страв, які додають нашому життю смаку. В цьому розділі вона розповідає в тому числі і про рослини, як про живих охоронців затишку; про дрібниці, які насправді є «ду­шею дому»; не забула пані Ірина і про домашніх улюбленців.

Тут є про «Затишні міста України», «Затишок вечірнього міста». Також додала до цього списку місця сили в Україні: куди поїхати, щоб відновити внутрішню гармонію. Навіть є укладений авторкою невеличкий словник «Затишних слів», куди входять «10 колоритних українських слів», «Підказки для щасливого життя», «П’ять чуттів щастя українців», «Експрес-рецепт українського щастя».

І на  сам кінець  ласувалися десертом аквареллю керівниці школи акварелі, що існує на базі бібліотеки на Шевченка м. Кам'янське, Анастасії Пустовойтенко.
Насолоджуйтесь!


А ось ця робота Анастасії дісталася переможниці конкурсу, 
що влаштувала авторка



Па, па, мої любі! До зустрічі!
Ваша Клара Карлівна лише з добрими новинами з бібліотеки на Шевченка!

вівторок, 8 листопада 2022 р.

Культурний переполох на "Переможній Бібліокухні"

Шановні друзі! Запрошуємо на шалений восьмий етер! 


На нашій «Переможній Бібілокухні»:

👩Фахівчиня з маркетингових комунікацій, зв'язків із громадськістю, викладачка, авторка та організаторка культурних подій — ««Тбілісоба на Андріївському узвозі», «Казкова зима на Подолі», «Фестиваль культури народів Подолу» Наталя Склярська ділиться досвідом як готувати та подавати смачну культурну подію.

👍Рецепт краєзнавчого борщу від Еліни Заржицької

👀Вікторина-розиграш від вправного бібліокухаря Тетяни Соловйової

💓Книжкові рецепти щастя по скандинавські, по англійські, по українські  Тетяни Герасюти

💦Десерт  аквареллю Анастасії Пустовойтенко з подаруночками

Підключитись до  конференції Zoom  11 листопада о 9.45
Ідентифікатор конференції: 369 738 7950
Код доступу: 6PUKnj

Чергові по бібліокухні Наталя Спаріхіна та Тетяна Герасюта.

«Переможна Бібліокухня ”- спільний  проєкт Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді  ім. М. Свєтлова  та Центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка (м. Кам’янське) в рамках Всеукраїнського проєкту «Lib:продовження»

субота, 5 листопада 2022 р.


 

Приєднуйтесь до нас ще й онлайн 9.11 о 16.00 на платформі Zoom за посиланням https://us04web.zoom.us/j/3697387950...
Ідентифікатор конференції: 369 738 7950
Код доступу: 6PUKnj
Ваша бібліотека на Шевченка,14


Що готують бібліотекарі на "Переможній Бібліокухні"?

Сьомий етер "Переможній Бібліокухні" був особливим. Чергові біблокухарі готувалися ретельно, бо всі хотіли подати не лише смачну страву, а ще й корисну, естетичну, емоційну, навіть пізнавальну.


Попри відсутність світла, чергова по бібліокухні Наталя Спаріхіна швиденько перебралася до колег Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія. Етер був врятований.

Як завжди меню було  різноманітним і дуууже смачним.

Шеф-кухар Наталя Спаріхина влаштувала дійсно гаряче інтерв'ю з Ігорем Гармашем, регіональним представником Українського центру культурних досліджень Міністерства культури та інформаційної політики України, експертом Українського культурного фонду, тренером, викладачем Академії культурного лідера.


Дуже скоро запахло смаженим, бо розмови про майбутнє бібліотек, книги, читання завжди були важкими, гострими й не тільки під час війни.

Рятувалися, як завжди солоденьким. Вікторина від вправного бібліокухаря Тетяни Соловйової хоч на мить відвернула від сумних думок. Вона запропонувала за емодзі відгадати зашифровану символами пісню.


Найспритнішою виявилася бібліотекарка Богданівської сільської бібліотеки.Ось ця книжка вже поїхала до них👇

Пригостилися  книжковими смаколиками від Наталії Чуфещук. 


Радилися: проявляти чи приховувати емоції на роботі.

Але всі чекали на десерт, що готували у Кам'янському, але подають в Одесі! Його авторкою стала відома майстриня з фелтінгу, колекціонерка Надія Васильєва, яка зараз переїхала до Одеси. Під час війни вона рятує себе виготовленням дивовижних намист. Переконайтеся самі!


Любителі сюрпризів дочекалися нагороди. Бібліотека на Шевченка вміє готувати й подавати сюрпризи. На цей раз тому, хто правильно надав відповідь на питання "Як називається техніка валяння з вовни" отримав новорічний сувенір від майстрині Галини Бевзюк👇 


Як стати шеф-кухарем Переможної Бібліокухні? Звертайтесь! Ми допоможемо!
У нас ще багато рецептів як підтримати одне одного.

Чергові по «Переможній бібліокухні» Наталія Спаріхіна та Тетяна Герасюта. Приєднуйтесь до нас щоп'ятниці о 9.45 на платформі Zoom
Ідентифікатор конференції: 771 3023 2194
Код доступу: 123456

«Переможна Бібліокухня”- спільний проєкт Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова та Центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка (м. Кам’янське) в рамках Всеукраїнського проєкту «Lib:продовження»

середа, 2 листопада 2022 р.

#Переможна_Бібліокухня

Шановні друзі!

Запрошуємо 4 листопада о 9.45 на нашу «Переможну Бібліокухню» 💪🧑‍🍳🔥



У меню:
-Гаряче інтерв’ю з Ігорем Гармашем, регіональним представником Українського центру культурних досліджень Міністерства культури та інформаційної політики України, експертом Українського культурного фонду, тренер-викладачем Академії культурного лідера;
-Смачна вікторина від вправного бібліокухаря Тетяни Соловйової;
-Книжкові смаколики від Наталії Чуфещук;
-Десерт від Надії Васильєвої, що виготовлений у Кам'янському, але подають його в Одесі!

Сюрпризи любите? Будуть!

Чергові по «Переможній бібліокухні» Наталія Спаріхіна та Тетяна Герасюта
Час 4 листопада 2022, 09:45 по Києву

Підключитись до конференції Zoom
Ідентифікатор конференції: 771 3023 2194
Код доступу: 123456
«Переможна Бібліокухня ”- спільний проєкт Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова та Центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка (м. Кам’янське) в рамках Всеукраїнського проєкту «Lib:продовження»

До зустрічі!

Мирослав Кушнір — український поет, публіцист у Кам'янському

Днями літературний клуб "СвітОГЛЯД" презентував читачам бібліотеки на Шевченка м. Кам'янське творчість поета Мирослава Кушніра.


Ім’я поета-воїна УПА Мирослава Кушніра повернулося до нас разом з єдиним рукописним примірником його творів, що впродовж півстоліття зберігала його кохана Дарця Вергун. Тоді їй було лише 15. „Я вірю у Твій гарт, але в житті замало боронитися; не датись; в житті треба атакувати, іти пробоєм. Я хотів защепити Тобі цього Духа боротьби, але наші дні були такі короткі”, — писав Мирослав у листі до юної дівчини. Ці настанови не пропали марно. Вона йшла крізь життя з його „Духа печаттю”.


Першовідкриття поета Мирослава Кушніра започатковане у 1989 році добіркою поезій в альманасі „Вітрила”. У 1994 році видана збірка „Слова із книги бою” (Львів: Поклик сумління), упорядниками якої були І.Калинець та М.Дубас.

Після появи цієї книги у Бережанах, на батьківщині М.Кушніра, було знайдено ще три рукописні зошити оригінальних віршів, перекладів, прози, а також щоденник. Так у 2005 році з’явилася збірка „Невкоєне серце”, доповнена ново віднайденими творами. У цілому поетична спадщина М.Кушніра ще чекає на дослідження літературознавців.

Дякуємо нашим друзям і партнерам пану Максиму, пані Валентині та пані Христині за можливість долучитись до прекрасного й високого поетичного слова Мирослава Кушніра.


Вірші Мирослава Кушніра читає Максим Дорофеєв


Вірші Мирослава Кушніра читає декламаторка  Марія Гончар


Ютуб канал Марії Гончар 
Мирослав Кушнір народився 30 березня 1922 року у селі Божикові неподалік містечка Бережани на Тернопільщині. Під час навчання у Бережанській гімназії він почав співпрацювати з молодіжною секцією Організації Українських Націоналістів. Закінчивши 1940 року гімназію, Мирослав поступив до Львівської політехніки, провчився там 2 курси, однак навчання не завершив. Дев’ятнадцятирічним студентом він почав писати прозу та вірші.

«Підходить мій двадцятий квітень, підійде і полине. Моє життя із семи літер: Вкраїна.

Підходить мій двадцятий квітень. Весно моя порання! Моє життя із семи літер: Кохання».

Мирослав Кушнір залишив по собі свій щоденник та 4 зошити з віршами під назвами «Невкоєне серце», «Стрічі», «Синє місто», «Ясенові брості». Вони були збережені його коханою і видані окремою книгою через півстоліття після загибелі поета.

Більше  тут: