Українські народні прислів’я та приказки: мудрість у кишеньковому форматі

Погляньте яким цікавим набором кишенькових календарів на 1991 рік «Українські народні прислів’я та приказки» поповнилася наша музейна кімната.

У 1990 році Редакція українських календарів і художніх листівок випустила цей календар-щомісячник накладом 500 тисяч комплектів. Вартість набору становила лише 28 копійок.

До набору увійшло 12 кишенькових календарів, ілюстрованих українськими народними прислів’ями на актуальну в усі часи теми суспільного життя, родинно-побутових стосунків, моралі.

Художник О. Міхнушов, упорядник А.Мадяр, автор текста Л.Пасько

Олекса́ндр Олексі́йович Міхнушов (24.10 1955 — 7.06 2023) — український художник-графік, ілюстратор і карикатурист. Здобув архітектурну освіту, проте професійну діяльність присвятив книжковій графіці та ілюстрації. У 1970—1980-х роках працював художнім редактором журналу «Барвінок», «Малятко» та «Однокласник».

Сьогодні ці комплекти є популярними об'єктами філотаймії (колекціонування календарів), їхні примірники регулярно зустрічаються на аукціоні Violity та в приватних колекціях.

#Експонати_музейної_кімнати

У пошуках спільної мови: Національний тиждень читання2026

Знайомтеся! Зарубіжна література у перекладах письменників, чиє життя і творчість пов’язані з Кам’янським.

Завгородній Олександр (Олесь) Сергійович (25.01.1940, Кам’янське - 28.01.2018, Йосипівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область) - український поет, лексикограф, перекладач з естонської, фінської, литовської, шведської, французької, російської, польської, іспанської мов, дисидент, член НСПУ.

Завдяки Олесеві Завгородньому український читач познайомився з цілим шерегом естонських письменників. В Естонії його називали «королем перекладу» за високу точність і досконалість в роботі, надзвичайну вимогливість до себе, велику відповідальність перед словом. З естонської та фінської – він був чи не єдиним перекладачем в Україні. Двічі – 1975 та 1989 рр. нагороджений естонською премією імені Юхана Смуула, а 1996 року йому присуджено премію імені М. Рильського в галузі художнього перекладу.

Ено Рауд - популярний естонський дитячий письменник. Він народився 15 лютого 1928 року в Тарту, Естонія. Справжнім успіхом, завдяки якому ім'я письменника дізналися не лише в Естонії, а й по всьому світу, став цикл повістей-казок "Наксітраллі", який ми знаємо під назвою "Муфта, Півчеревичок і Мохобородько". Він оповідав про пригоди забавних істот, схожих на гномів - наксітраллей. Ці казкові герої Ено Рауда прийшли в Україну завдяки нашому земляку Олесю Завгородньому.

Підготувала Людмила Ревко

#ТиждентЧитання2026 #ТижденьПерекладів #УІК

«У пошуках спільної мови»: Національний тиждень читання 2026

Знайомтеся! Зарубіжна література у перекладах письменників, чиє життя і творчість пов’язані з Кам’янським.

Іван Рябчій (нар. 9 серпня 1978, Кам’янське) — український перекладач, видавець, журналіст. Пише українською, російською та французькою мовами.

Ерік-Емманюель Шмітт французький письменник, драматург, філософ.

Автор не тільки бестселерів, але і театральних постановок, які з успіхом ставлять на кращих сценах світу у тому числі і у Кам’янському академічному музично-драматичному театрі ім. Лесі Українки. Кам’янчани пам’ятають прем’єру 2012 року «Готель двох світів»

Згідно рецензій, він уміє майстерно зв'язати релігійну та історичну тему, несучи при цьому у своїх творах найглибший зміст.

Як кажуть шанувальники, відірватися від його друкованих видань неможливо, а п'єси, поставлені в театрах проглядаються на одному диханні. Сьогодні його роботи переведені на багато мов у тому числі українською.

«Двоє добродіїв із Брюсселя» – це п’ять динамічних текстів (дві повісті та три новели), об’єднаних темою перемоги кохання над смертю, добра над злом, щастя над хворобою. У притаманній йому легкій лаконічній манері Шмітт досліджує плюси та мінуси подружнього життя в його сучасному тлумаченні, ставлення до чужих дітей як до своїх, донорство органів як психологічну дилему; автор торкається також дражливого питання аборту та в іронічній манері показує ставлення до спадку геніїв мистецтва по їхній смерті. До книжки увійшов також і щоденник написання цих творів – історії їх виникнення та роздуми, які мучили автора під час творчого процесу.

#ТижденьЧитання2026

#ТижденьПерекладів #УІК

«У пошуках спільної мови»: Національний тиждень читання 2026

Знайомтеся! Зарубіжна література у перекладах письменників, чиє життя і творчість пов’язані з Кам’янським.

Іван Рябчій (нар. 9 серпня 1978, Кам’янське) — український перекладач, видавець, журналіст. Пише українською, російською та французькою мовами.

Сальвадор Далі, іспанський живописець, графік, скульптор, режисер і письменник, один з найвідоміших представників сюрреалізму.

«Щоденник одного генія» — це суміш вистражданих думок, одержимості, філософських дотепів і виливів любові, що розкриває екстравагантного і несамовито щирого художника, для якого не існує жодних сумнівів власної геніальності.

Сальвадор Далі уявляв себе рятівником сучасного мистецтва від лінощів і хаосу, виправдовуючи меркантильну поведінку, як єдиний спосіб мати достатньо ресурсів, щоб бути абсолютно вільним творити мистецтво таким, яким відчуває.

#ТижденьЧитання2026 #ТижденьПерекладів #УІК

Анонс

 

У пошуках спільної мови: Національний тиждень читання 2026

Знайомтеся! Зарубіжна література у перекладах письменників, чиє життя і творчість пов’язані з Кам’янським.

Чеслав Мілош (Czesław Miłosz) – один із найвидатніших польських поетів та інтелектуалів XX століття. Народився 30 червня 1911 року в с. Шетенйе, Литва, а помер 14 серпня 2004 року в Кракові. Він був поетом, прозаїком, есеїстом, літературознавцем, перекладачем, юристом та дипломатом, який жив у світі постійних конфліктів. У 1980 році Чеслав Мілош був нагороджений Нобелівською премією з літератури. Він також є лауреатом Нейштадтської літературної премії та кавалером ордену Білого Орла.

Його творчість охоплює поезію, прозу та есеїстику, у яких він досліджує мораль, політику, історію та людську природу в умовах тоталітарних режимів. Найвідоміші книги Чеслава Мілоша – «Поневолений розум», «Родинна Європа», «Долина Ісси», а також численні есеї та переклади. Мілош пережив німецьку окупацію Варшави, працював дипломатично в США та Франції, де здобув світове визнання. Його літературна діяльність поєднує інтелектуальну глибину з емоційною точністю, а твори відображають складну історію Східної Європи та польську культурну традицію

Сергій Злючий неодноразово підкреслював, що Мілош — поет не для масового читача, а надзвичайно складний, глибокий та інтелектуальний автор.

Сергій Злючий – український поет, перекладач, член НСПУ, громадський діяч, волонтер, один із тих, хто щодня виборює незалежність України.

Вечірній вітер
Вечірній вітер. Вогнище в каміні
тягло до себе лиця хруском трісок.
Пес кам’яний, заслуханий у тіні,
замислено тримав при лапах писок.

В ніч хмари йшли. І пінились над ними
отари зір, які гвинтами різав
той флот, що золотий ніс хрест, і плинний
шовковий стяг, і шоломи з заліза.

Ніс землю вітер. Плодом калатали
у дзвони яблуні, зрів горобини знак.
Ми пхали рала, крицю підіймали
й спимо чимдуж, чоло зіперши на кулак.
1936

#ТижденьЧитання2026 #ТижденьПерекладів #УІК

Сенсорне читання, як спосіб підтримки дітей в умовах війни.

Сенсорне читання — це техніка, сконцентрована на тактильному відчутті тексту. Вона залучає не лише зір (читання тексту) та слух, а й усі інші органи чуття: дотик, нюх і навіть смак.

Сьогодні під час заняття ми читали казку «Допомога ведмедеві». Діти із задоволенням створювали павутинку дружби, передаючи одне одному ниточку та відчуваючи себе частинкою дружного кола. А потім кожен обрав іграшку своєї улюбленої тваринки й розповів, чому саме вона припала до душі. Серед дитячих обранців були кішечки, собачки, жабки, сови та інші милі звірята. За кожним вибором — своя маленька історія, симпатія та дитячі емоції.

І, звичайно, не обійшлося без веселих ігор! Згадували, чим полюбляє ласувати поросятко, а потім навпомацки діставали з казкового мішечка загадкові овочі. Треба було відгадати, що ж ховається всередині, і поміркувати, чи сподобається такий смаколик нашому поросяткові.

Через казкову історію, сенсорні враження та спільну діяльність діти вчилися співпереживати, допомагати й підтримувати одне одного.

Адже іноді казка — це значно більше, ніж історія. Це можливість відчути тепло, довіру та зрозуміти, що ти не сам.

Захід відбувся в межах проєкту «Бібліотека як простір психосоціальної підтримки», який реалізують UNESCO Ukraine та Міністерство культури України за фінансової підтримки Посольства Японії в Україні в межах проєкту Мінкульту «Мистецтво допомагати» та Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — ініціативи першої леді Олени Зеленської.

#ЮНЕСКОосвіта #сенсорнечитання #HeroesUnleashed #sensoryreading

Анонс

 

А ви знали, що

8 листопада 1943 р. у Кам'янському прийнято рішення про створення на всіх великих підприємствах підсобних господарств, при школах – городів.

У перші тижні після звільнення почалася відбудова життя в зруйнованому місті. В умовах тодішньої продовольчої кризи та післявоєнного голоду створення підсобних господарств було типовою практикою для забезпечення хоч якихось ресурсів та підтримки.

#ви_знали_що

Кам'янське. 25 жовтня 1943 року День вигнання нацистських окупантів

У Дніпровському видавництві «Ліра» готується до друку книга О. Слонєвського та В. Ольгашка «Окупація Дніпродзержинська-Кам’янського 1941–1943 рр. Події та долі».

А ви знали, що

9 жовтня 1945 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Кам’янське було адміністративно поділено на три райони: Баглійський (з 2016 року – Південний), Дніпровський та Сталінський.

Сталінський район перейменовували тричі. У 1961-1982 роках був Заводським, у 1982–1988 роках став Брежнєвським, у 1988 році району повернули історичну назву Заводський.

#ви_знали_що

Анонс

 

Японія крізь призму історії: Сімабарське повстання в лекції Микити Неманова

Історія Японії — це не лише самураї, давні традиції та витончена культура, а й драматичні сторінки боротьби за віру, гідність і право на життя.

1637 року територію майбутнього міста Мінамі-Сімабара охопило Сімабарське повстання. Його організували селяни, колишні християни, що збунтувалися проти релігійного гніту, високих податків та голоду. 1638 року японські урядові війська придушили повстання, а його учасники зазнали жорстокої розправи. Загальна кількість загиблих обчислювалася десятками тисяч.

Долучитися до зустрічі всі охочі могли офлайн та онлайн через Google Meet.

А традиційним продовженням історичної мандрівки стало знайомство з предметами з колекції японської культури епохи Микити Неманова.

Анонс

Лекція Микити Неманова

24 вересня о 14.00

Не можете бути присутніми особисто? Долучайтеся до лекції онлайн через Google Meet!

https://meet.google.com/bbt-ujiv-ndw

Купуєш — підтримуєш ЗСУ!

Роботи Оксани Вариводи на виставці-продажу в Бібліотеці на Шевченка, 14

Купуючи роботи наших майстринь ви робите добру справу — підтримуєте наших захисників і захисниць.

Творчість об’єднує, а добрі справи наближають Перемогу.

Ваша бібліотека на Шевченка

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

Анонс

 

Анонс

 

А ви знали, що

у жовтні 1907 року відкрилася Кам'янська приватна чоловіча гімназія із восьмирічним курсом навчання. 

Відкриття чоловічої гімназії започаткувало середню освіту в нашому місті. Вчителями класичної гімназії Кам'янського були випускники російських та європейських університетів, що забезпечувало високий рівень викладання. Серед предметів, що читаютлися – німецька, французька, латинська мови, а також логіка, космографія, філософська пропедевтика. 

Більше тут👇

https://nashreporter.com/.../istoriya-kamyanskogo..

Місторія: подорож навколо міста: краєзнавчий путівник для дітей і батьків

Кажуть, у кожного міста є своє обличчя. Але Кам’янське — це набагато більше, ніж обличчя на мапі.

Це пам’ять, люди, які творили й творять його історію, вулиці, якими ми ходимо, будинки, повз які поспішаємо по справах, Дніпро, який бачимо щодня, пам’ятники й місця, з якими пов’язані наші спогади.

Це наше минуле, наше сьогодення і наше майбутнє.

Кам’янське — велика книга, у якій уже написано багато сторінок. Є серед них радісні й непрості, відомі кожному й ті, що досі чекають на свого дослідника.

Але найважливіше те, що ця книга продовжує писатися. І, можливо, саме сьогодні хтось із вас відкриє для себе нову сторінку історії рідного міста. А хтось захоче розповісти власну історію, поділитися родинними спогадами чи відшукати забуті імена. Саме заради цього й народилася наша «Місторія».

Тож Читайте місто. Пізнавайте місто. Любіть своє Кам’янське!

Ваша бібліотека на Шевченка.

Видання побачило світ за фінансової підтримки програми «ЄМістечко — простір для кожного в Україні!» та Фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ, Німеччина), Видавничого дому «Андрій», управління культури Кам’янської міської ради.

Ми дякуємо всім, хто допоміг цій книжці з’явитися на світ: Видавничому дому «Андрій» — Андрію Яловому і Наталі Яловій, упорядникам путівника — бібліотекарям Людмилі Ревко і Тетяні Герасюта, краєзнавчому консультанту Олександру Слонєвському, художниці — Анастасії Пустовойтенко, коректорці — Кристині Чуйковій, технічному і художньому редактору, макетувальнику — Сергію Троценку.

Світлини з презентації краєзнавчого путівника «Місторія: подорож навколо міста» Марії Гончар, Юлії Гунчевської.

Дякуємо за прекрасний музичний супровід викладачкам Кам'янської школі мистецтв №5 Світлані Кононенко та Олені Неклесі.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка