Книга Джорджа Роддама «Це Ван Гог» схожа швидше на робочий зошит чи альбом митця.
Завдяки ілюстраціям Слави Герасимович і використанню картин самого художника складається враження, ніби гортаєш чийсь щоденник чи скрапбук, у якому повноцінні шедеври Ван Гога чергуються зі схематичними замальовками, розповідним текстом і нотатками у вигляді, як може видатися, газетних вирізок.
Британський історик мистецтв, дослідник європейського модернізму Джордж Роддам розповідає про внутрішній світ Ван Гога, його проблеми, пошуки унікального стилю, відчайдушних спробах домогтися успіху і трагічною смерті.
Вінсента переслідувало відчуття ізольованості. «Ван Гог безупинно писав листи впродовж усього життя, документуючи свої почуття у кількох сотнях послань до брата Тео, інших родичів і друзів». Знайти справжню близьку душу серед своїх знайомим художників він так і не зміг. Розрив стосунків із Гогеном коштував Ван Гогові вуха і дестабілізації психічного стану.
За життя Ван Гогу вдалося продати лише одну свою картину, незважаючи на усі віддані намагання Тео знайти покупців. Чомусь іноді часто так складаються обставини, що твори видатних митців набувають вартості тільки після їхньої смерті. Це видається несправедливим і сповненим іронії.
Здається, що на той час, коли я писала курсову роботу про Вінсента Ван Гога прочла майже все, що було у бібліотеках.Виявляється не все.
Чи здивує мене Джордж Роддам не знаю, але видавництво СТАРОГО ЛЕВА в черговий раз здивувало.І перекладом Тетяни Савчинської і поліграфією, і чудовою книжковою серією "Мистецтво і культура".
https://starylev.com.ua/club/blog/5-zamalovok-iz-zhyttya-vangoga
Немає коментарів:
Дописати коментар