Якщо ви розгубилися й не знаєте за яку книжку взятися, блогерша Аліна Денисенко має декілька порад.
По-перше, не шукайте "легкого
чтива". Це не означає, що слід обов'язково братися за "Гру в
бісер", проте не слід обмежувати себе простенькими текстами. Ліпше обрати
щось вишукане й настроєве. По-друге, не бійтеся емоцій і не цурайтеся
драматичних книжок. Знову ж таки – не йдеться про "Анну Кареніну",
але дрібка ледь щемливої ностальгії не завадить.
І, зрештою, зробіть з такого читання
естетичний ритуал. Нехай на столі поруч, до прикладу, стоятиме ваза з польовими
квітами, на тлі гратиме свінг зі старого приймача, а між сторінками замість
закладки лежатиме квітка конюшини. А для "літньої бібліотеки" раджу
обрати такі книжки.
МАКСИМ
ДУПЕШКО. "ІСТОРІЯ, ВАРТА ЦІЛОГО ЯБЛУНЕВОГО САДУ"
Мені дуже подобаються локальні історії,
особливо про українські міста – цього поки що так мало в нашій літературі.
Сподіваюся, і вам стануть до душі прекрасні яблуневі Чернівці, які не можуть не
зачарувати. Цей текст про війну, про неможливе кохання і трагічність доль
передає як колорит краю, так і часу – і попри, здавалося б, доволі важку канву,
ви "вийдете" з нього із легкою усмішкою. Тому що слідом за головним
героєм, вкінці, після всіх бід і пригод, пам'ятатимете про серпневе сонце на
дахах рідного міста, запахи сусідньої з домом кав'ярні, манірних котів, що
ніжаться в ньому, згадуватимете вічний спокій – те, що буває з нами лише в
тремкій юності і те, що ми бережемо в собі дорогим спогадом все життя.
ВОЛОДИМИР
ЄРМОЛЕНКО. "ЛОВЕЦЬ ОКЕАНУ"
Ця книжка, кожне слово якої, мов хвиля,
– часом легка, часом тривожна. Це тонка сучасна інтерпретація
"Одіссеї" – про любов, спокуту й власне дорогу. І якщо вам раптом
"не зайшов" Гомер, то маєте шанс зануритися в океан з більшою втіхою.
Вишукано про переживання, витончено про почуття. А ще напевне захочете
розібрати текст на цитати.
ЯЦЕК ДЕНЕЛЬ.
"ЛЯЛЯ"
Чомусь усі книжки про бабусь асоціюються
з літом. Мабуть, це через літні канікули, які ми проводимо в селах. Саме тому
цей текст у мене пов'язаний із садами й грядками полуниць – мимовільно
виникають такі картинки під час прочитання. Його головна героїня – бабуся
оповідача (Ляля). Вона на схилі літ плутається в споминах, повторює їх зі
старечою настирливістю, прикрашає домислами – плете своє життя заново. Не можна
не сміятися, не можна не плакати.
ВАСИЛЬ
ГЕРАСИМ'ЮК. "ANNO АФИНИ"
Яке ж читання на природі без поезії?
Герасим'юк один із найбільш "природних" українських поетів.
Обов'язково поблукайте колами по його рядках, щоб втрапити до різнотрав'я
Карпат, до гуцульських танків і гірських ритмів.
ЕНН ТАЙЛЕР.
"БЛАКИТНЕ МЕРЕЖИВО ДОЛІ"
Коли від кінця не очікуєш різких
поворотів. Правда ж хочеться від розповіді несподіванки? Це саме той текст.
Тільки приготуйтеся, що інтригу ніхто не накручуватиме, а вся сіль сімейних
взаємин вийде назовні раптово, втім, як це часто і відбувається в житті. Власне
це історія одного дому, в якому виросло кілька поколінь. Він, зрештою, втрачає
своє значення для великої родини. Це історія сімейних стосунків – з усіма
складнощами, які прийнято замовчувати, з усією радістю, якою так і хочеться
ділитися. Історія маленької провінційної Америки в позірно пастельних тонах.
Немає коментарів:
Дописати коментар