Як
і будь-яка загально цікава книга, «Чарівники» розповідають і про любов, і про
становлення, і про боротьбу, де майже все виявляється не тим, чим ми думали.
Якщо
ми спробуємо розібрати книгу (а, ще краще, її серію) на кліше, ми побачимо:
- Учбовий заклад магічних наук;
- Можливість мандрувати у часі, просторі, до
інших вимірів та ймовірностей;
- Квест з порятунку світу;
- Спілкування з магічними створіннями.
Але
не все так погано з цими кліше! Школа магії зовсім не нагадує якийсь
«Хогвартс», у якому достатньо махнути паличкою і щось станеться – магія у
коледжі «Brakebills» є складною наукою, котра здатна майже на все, але має
значну ціну. І, навіть коли простий смертний персонаж стає чарівником, пригоди
не квапляться сипатися йому на голову, що нагадує проблему сучасного
працевлаштування після закінчення учбового закладу.
Автор
пише: «Магія - не наука, не мистецтво і не релігія. Магія - це ремесло».
А
також стверджує: «Магами стають тільки нещасні люди. Сила мага в його здатності
відчувати біль. Він відчуває різницю між реально існуючим світом і тим, який
він створив би сам. Що, по-вашому, за штука гніздиться у вас в грудях? Маг тому
і маг, що страждає більше інших».
Мандрівки,
зазвичай, допомагають відкрити деталі нехронологічного сюжету книги або
врятувати її героїв, але будь-які дії призводять до неминучих змін, і тільки
деякі з них будуть приємними.
Інші
світи існують поруч з нашим, а потрапити до них допоможуть портали-фонтани,
котрі нагадують калюжі у книзі «Небіч чарівника», шосту за порядком видання
серії «Хронік Нарнії».
Квест,
що просувається задля вивчення химерного потойбічна «Чарівників» - казкової
країни Філорі, котра не просто пласка, а подібна до стрічки Мебіуса, духовно й
емоційно перебудовує героїв, у котрих навіть ніхто не питав, чи потрібно їм той
квест проходити.
Магічні
створіння, у свою чергу, є гротескними відображеннями людського буття – пихаті,
довірливі, сексуально заклопотані, жорстокі, розумні чи покірні, вони рухають
сюжет за кулісами і, якщо спочатку ми чекали на казку, поведінка героїв
примушує здригатися від відсутності наївності, від жорстокості колишніх жертв
та жертовності антигероїв.
«Чарівники»
писалися від концепції, та є історією, до котрої я не маю жодних об’єктивних
зауважень. Сподіваюсь на те, що ця книга, або навіть її серія з’явиться у нас
на полицях.
Враженнями ділився бібліотекар відділу абонемента бібліотеки на Шевченка м.Кам'янське
Посилання
на електронний ресурс, що містить першу книгу перекладеної трилогії:
Немає коментарів:
Дописати коментар