«Хоч
пузо роздайся, а Божий дар не залишайся»… Про цей вислів згадували всі присутні
на суботніх посиденьках родинного клубу «Джерело» у бібліотеці-філіалі № 5,
присвячених закінченню Масляного тижня.
З’їсти
все, що принесли члени клубу на нашу зустріч, було майже неможливо, але всі
намагалися з цим упоратись. Стіл ломився від млинців з яблуками, сиром та
родзинками, а повидло, варення, згущене молоко та мед додавали млинцям без
начинки різноманітних смаків.
Але
перш ніж приступити до ласування стравами, діти разом з батьками та
бібліотекарями пригадали традиції цього свята, історія якого сягає
дохристиянських часів. Під час
спілкування виникло питання щодо «національності» свята: російське, українське
чи ще якесь… За допомогою звернулися до книг та Інтернету.
Після
тривалих пошуків дійшли згоди (і це вірно), що свято давньослов’янське і не
треба його прив’язувати до якогось конкретного народу. А ще з’ясували, що
Масляну святкують не тільки слов’яни, але й інші народи: італійці, іспанці,
греки (три тижні!!!) та англійці. А традиційна страва Масляної – млинці – є в
кухнях майже всіх народів світу: англійські панкейки, болгарські палачинки, китайський
лаобін, індійська доса…
Щоб
повністю дотриматися традицій святкування Масниці, всі вирішили створити
опудало зими. Марена вийшла дуже мила, і деяким дітям було шкода її потім
спалювати.
Але
традиції є традиції…
Немає коментарів:
Дописати коментар