Більшість
школярів вважає читання поезії нецікавим і непотрібним заняттям.
Відвертіші зізнаються ,що віршів не розуміють і не сприймають.
Можливо,справді, вірші творяться лише для вибраних,а для більшості їхній
сенс занадто недосяжний.Зовсім ні.Справа в тому,що ,як і будь-яка
людська діяльність ,читання потребує навичок.
Тетяна Андріївна,завідувач філією №4, запропонувала дітям (учням 4а 4б кл НВК№13)театралізовані читання
віршів Аліни Артюх "Поезії Рудої Киці".
Вона розповіла,що ,як правило,
поети - мрійники . Вони, як і діти , люблять гратися. Ось і бешкетна
фантазія Рудої Киці,з якою асоціює себе поетеса,запросила у книгу киць і
котів, поважну сімейну пару слонів ,романтичного
цвіркуна,барана-мандрівника. Разом з авторкою вчилися розуміти гумор та
іронію , образно мислити,фантазувати. Пізнавати у чотирилапих таких
героїв,яких діти собі уявляють:навіть двоногих.
Веселі персонажі поезій
вчать мріяти , а також , як слід втілювати мрії у життя. Виявилось , що
не всі діти здатні уявити собі такі дії-події. Для багатьох не зрозуміло
, як це можна побачити у звичному іскру незвичного.
Збіка Аліни Артюх як якісна дитяча поезія розвиває добрий смак і дарує сонячний настрій.
Немає коментарів:
Дописати коментар