Багато книжок про котів не буває
Отже,
перший в житті майже кожної людини літературний кіт – неперевершений пан
Коцький! Цей хитрий, нахабний і доволі самовпевнений котяра, який знає собі
ціну, вже з малечку натякає малюкам на те, що з котами просто не буває, але і
без них геть невесело.
Ще
один, не менш відомий казковий кіт – Кіт у чоботях. Діставшись у
спадщину наймолодшому сину мельника, він дуже швидко довів, що якщо до котика
по-доброму, то він і життя здатен врятувати, і з принцесою може одружити.
І
якщо вже мова зайшла за котів, які можуть дуже багато, то просто злочином буде
не згадати про чорного-пречорного Бегемота, улюбленця Воланда і не
тільки, здоровенного котяру, який і примус полагодити може, і на трамваї любить
покататися, і даму пригощає лише чистим спиртом. Михайло Булгаков в своєму
«Майстрі і Маргариті» створив цілу галерею прекрасних образів, але Бегемот
точно найхаризматичніший із них.
І
якщо вже мова зайшла за котячу харизму, то гріх не згадати про другу
найвідомішу усмішку в світі (маємо визнати, що першість тут таки утримує Мона
Ліза) – чеширську. І хоча придуманий Льюїсом Керролом Чеширський кіт не
є головним героєм «Аліси в Країні чудес», без нього та його незрівнянної
посмішки «Аліса» була б не «Аліса».
Ще
одні коти англійського походження – герої фентезійного циклу про Котів-вояків від
авторок, що пишуть під спільним псевдонімом Ерін Гантер. Близько 40 книг, де
головні і єдині герої – коти всіх кольорів, розмірів і характерів, – неабиякий
успіх для всього котячого клану планети!
Трохи
менше, лише 36 і 6 котів, живуть у книзі української
письменниці Галини Вдовиченко, але це не завадило їм стати улюбленцями дітлахів
і дорослих. Не в останню чергу так сталося, мабуть, через те, що ілюструвала
книгу Наталка Гайда, яка за сумісництвом ще й хазяйка Лисого кота і бездоганно
вміє передавати всі котячі примхи та особливості.
А
тепер знову повертаємося до Англії, а точніше, до пана Ніла Геймана, котрий
познайомив Кораліну з чорним, саркастичним котом, якого звати
Кіт. І не закохатися в цього свободолюбивого, самодостатнього і мудрого котяру
майже неможливо.
Туманний
Альбіон відомий ще одним «котячим» автором – вітайте: неймовірний та геніальний
сер Террі Пратчетт та його гумористична книга «Кіт без дурнів»,
написана у форматі енциклопедії зі справжнього котознавства. До речі, Смерть,
один з найулюбленіших пратчеттівських персонажів, теж обожнює саме котів.
І
якщо ми вже в Англії, то заглянемо на хвильку до Хогвортса, де заплутаними
коридорами блукає стара облізла міс Норріс. Визнаємо, далеко не найвідоміший
літературний кіт, але якщо вже ми проходили поруч…
Загальновідомою
є любов до котів Ернеста Хемінгуея. Ці хвостаті чотирилапики були його
улюбленцями, а одна навіть стала героїнею оповідання «Кішка під дощем».
В
літературі є ще один, специфічний вид котів, творцем яких є його величність
Стівен Кінг. Звісно, ми про оповідання «Кіт з пекла» і дуже
еммм… специфічного Черчилля з «Цвинтаря домашніх тварин».
Але
не всі котики вбивають, більшість з них все ж рятують, як от рудий пухнастик з
автобіографічної книги Джеймса Бовена «Вуличний кіт на ім’я Боб».
Цей містер знайомий навіть з герцогинею Кембриджською Кейт Міддлтон і знявся у
кіно. Так і хочеться додати: «А чого добився ти?..»
А
ще є коти, які пишуть книги. Точніше, письменники, які пишуть книги про котів, які
пишуть книги. А якщо простіше, то йдеться про «Життєві погляди Кота
Мурра» від Е. А. Т. Гофмана. Смішне, трагічне і філософське – все
поєднується в цій книзі, що вийшла з-під пера чи то пак лап Мурра і вважається
ледь не вершиною творчості Гофмана.
P.S. Ще одного згадали! Кіт
Боніфацій з роману-антиутопії Олександра Ірванця «Рівне/Ровно»! Теж
пристойний літературний кіт! І в Пушкіна там якийсь, здається, під дубом ходив,
вченим навіть, кажуть, був..
http://chytay-ua.com/blog.php?id=513&lang=1
Немає коментарів:
Дописати коментар