В рамках всеукраїнського туру відома
українська поетеса Галина Крук представила свою нову збірку «Доросла» в
Кам'янському.
Про творчий і життєвий досвід, про дорослішання, війну і
літературі автор поспілкувалася з читачами центральної бібліотеки імені Шевченка.
Модерував творчий вечір поет, радник мера з питань культури Сергій Злючий.
- Я завжди намагаюся стежити за тим,
що відбувається у поетичному сегменті української літератури, - говорит Злючий.
- Галина із тих авторів, які завжди для мене є пріоритетними і цікавими. І коли
«Видавництво Старого Лева» анонсувало презентацію нової збірки, я буквально
вклинювався до їх менеджерів і просив записати у тур Кам,янське. У нас є
публіка, у нас є читачі, ми не є маленьким містом. Наш читач активний,
думаючий, це особистості, які приходять до нас і мені приємно, що я є учасником
цього процесу.
Нова збірка поезій одній з
найцікавіших і популярних сучасних українських поетес Галини Крук - це вірші,
написані автором в період 2013-2017 років. Галина гостро, душевно і актуально
пише про досвід дорослішання з усіма його досягненнями і втратами, забороненими
і дозволеними плодами, усвідомленням межі буття і умінням насолоджуватися
життям тут і зараз. Вірші сподобаються тим, хто намагається зрозуміти себе і
змиритися з швидкоплинністю життя.
- Мені хотілося в цій книжці
зафіксувати дуже різні теми, -розповідає Галина Крук. - Мені завжди було шкода,
що ми в різні моменти життя були різні, але коли минає 5-10 років, ми можемо
згадати події, які відбувалися з нами, але не можемо пригадати самих себе в цих
подіях. Я, наприклад, вже не можу згадати, як я в 20 років дивилася на світ, що
для мене було важливе. Десь до повної міри ця книжка і є спробою такі речі
зафіксувати перед тим, як вони перестануть бути доступними.
Є в збірці «Доросла» і вірші,
наповнені емоціями і переживаннями, які Галина Крук привезла з волонтерських
поїздок на передову, в зону АТО. За словами поетеси, багато з емоцій поки так і
залишилися ненаписаними, чекають свого часу, щоб перетворитися в поезії.
- Це вірші про наш нелегкий досвід,
якого нам всім хочеться позбутися, заблокувати, сказати «цього з нами не було»,
так само, як, до речі, і з голодомором, про який дітям не казали, - каже Галина
Крук. - Ніби не кажучи люди хочуть відсікти це від себе, позбутися назавжди,
щоб воно взагалі ніяким чином ні на кого з близьких не перейшло. Так само і в
цьому випадку. Але є такі речі, про які і говорити треба, і писати треба, і,
нажаль, туди треба ходити, бо якщо від них так відгороджуватися, то виходить
неправильно. Хтось іде туди, гине, хтось згорає у цьому і, відповідно, бути
відстороненим, особисто для мене це зовсім неправильно.