- Попри існуючий стереотип про вітчизняні виробництво: кіно, одяг, продукти тощо – у нас є надзвичайно якісні приклади літературної творчості. Яскраво демонструє якісну сучасну літературу письменник і журналіст Андрій Курков. Його книги стають бестселерами за кордоном, а на Батьківщині прізвище автора не знає більшість “потенційних читачів”…
- Це весело. Наприклад книги Карпи чудово підходять для таких дивних дівчат, як я. Вони ніби дають зрозуміти, мовляв, “ти не одна така дивна, все норм, у світі є тобі подібні”. Або книга Вадима Денисенка “Декілька історій про кохання”. Я традиційно даю її читати усім друзям-родичам-знайомим просто для того, щоб вони так само як я сміялися до сліз в маршрутці чи в черзі. Бо головна тема там зовсім не кохання, а життя, причому у найвеселіших і найбільш філософських його проявах. Українці, як ніхто інший уміють сміятися від душі. Тому наші автори уміють одночасно смішити читача і змушувати задуматись над життям простими історіями з життя.
- Хлопці можуть справляти враження на дівчат, розповівши, що ЧИТАЮТЬ, а тим більше, що їм відомі такі прізвища як Любка, Винничук, Шкляр і тд.. Ви не уявляєте, як збуджують дівочу уяву розумні начитані хлопці, які можуть не лише цитувати статуси з соціальних мереж, але й поговорити про творчість Жадана та Іздрика.
- Аналогічна причина для дівчат (якщо вам пощастить зустріти розумного хлопця, ви зможете підтримати розмову про ці твори).
- Наша література найбільш близька нам психологічно. Ми не завжди розуміємо якихось вчинків героїв книг іноземних авторів. У них інші умови життя, інші звички, інша ментальність, імена врешті-решт! А в книгах наших письменників ми легко впізнаємо себе, щиро сміємось чи плачемо. У Василя чи Марічки є така ж хата в селі, як у наших бабусь, у них такі самі звички, традиції і свята. Ці книги рідні.
- Вчить нас історії. Я переконана, що такі книги як “Чорний ворон” Шкляра чи “Танго смерті” Винничука сформували в мені справжнього патріота. Хтозна ким би я виросла, не прочитавши цих книг. Коли ми знаємо справжню історію своєї держави у нас з’являються аргументовані причини її любити і ненавидіти ворогів. Коли ближче знайомишся з героїзмом своїх предків, розумієш, що тим, що ми маємо зараз – завдячуємо лише їм. В такі моменти в серцях з’являється гордість за те, що ти українець. Як же мене веселили історії про те, як російські “панночки” коли заселилися у Львів під час окупації міста, були наскільки дикими, що купували нічні сорочки львів’янок і носили як сукні.
- Для розвитку внутрішнього ринку. Це вигідно і економіці держави і нам, бо ми не платимо дорожчу ціну за розмитнення товарів і переклад. Саме тому я купую українське і рекламую українські книги, тому що хочу, щоб мені було з ким потеревенити про улюблені твори і разом сміятися чи захоплюватися сюжетними лініями і героями.
- Якщо вам сподобається творчість якогось автора ви без перешкод можете з ним побачитись і поговорити: на презентації нової книги, на читаннях у соціальний мережі facebook. Де завгодно. Це більш вірогідно, ніж побачитись з Деном Брауном чи Паулом Коельо.
- Книга написана відразу українською. Це не переклад з англійської, французької чи польської, тому не так сильно втрачається суть, яку хотів донести автор. Є слова, які можуть зрозуміти лише українці і не треба доплачувати за переклад при купівлі книги.
- Улюблені вірші можна послухати в музичному оформленні, як повноцінну пісню. Так, вірші Жадана покладено на музику і створено дуже популярний проект “Жадан та собаки в космосі”, який вже гастролює Україною. Іздрик пішов ще далі і, обробивши електронною музикою свої твори, виконує їх у стилі “реп” на своїх читаннях.
Бонуси:
- Поезію простіше вчити напам’ять;
- Словами з твору можна освідчуватись в коханні;
- У книжковому магазині у відділі сучукрліт, як наркоман радіти кожному новому товару;
- Відчувати себе інтелігентом;
- Розвивати свою українську літературну мову;
- Коли до вас приходять гості і бачать на поличках такі книги, то ви піднімаєте свій інтелектуальний рівень в їхніх очах.
Немає коментарів:
Дописати коментар