По страницам "Книги почетных гостей Дворца культуры "Химик"

Знаменитая книга отзывов — большой альбом для автографов знаменитостей, выступающих на сцене нашего Дворца культуры «Химик», был заведен не в первый год работы Дворца, а только в 1974 году. 

Говорят, старт альбому дали Тарапунька и Штепсель, которые после выступления, многократных выходов на бис, уставшие, но очень довольные, спросили у тогдашнего руководителя Дворца: «А где вам оставить благодарности в письменном виде?». А нигде… Первые знаменитости расписывались на обороте своих афиш, а уже потом решили привести все в порядок, и Альбом под названием «Книга отзывов» стал предметом гордости не только Дворца и завода, но в целом — и города. 

Первой записью первого тома Книги отзывов стал автограф Софии Ротару. 3 сентября 1974 года она написала в нашем альбоме: «Дякую за гостинність і повагу! Як кажуть у нас на Буковині: бажаємо, аби щастя було в хаті, аби всі були багаті, аби жили любо й мило, аби все у вас родило!».

Редактор газеты "Панорама "Азота" заслуженный журналист Украины Ирина Уварова

http://azot.dp.ua/?p=7587#more-7587

Дворец культури "Химик" - жемчужина архитектуры 70-х

5 декабря 1970 года в Днепродзержинске сдан в эксплуатацию Дворец культури "Химик".

Вопрос о строительстве для Днепродзержинского химического комбината нового Дворца культуры был в свое время поднят тогдашним его директором Евгением Ивановичем Добровольским. 

Азотчики больше не могли мириться с теснотой старого клуба, кружки и секции которого были переполнены и работали до глубокой ночи.

Ветераны  предприятия вспоминают, что клуб в то время посещало невероятное количество любителей художественной самодеятельности и в одном и том же репетиционном помещении, сменяя друг друга, в течение дня занималось по нескольку творческих коллективов. Кроме множества руководителей различных кружков и секций тогда в штате клуба было еще и более 30 человек уборщиц, работавших посменно, потому что одни и те же репетиционные помещения приходилось убирать несколько раз за день. 

Коллектив ДХК, во главе с директором предприятия, мечтал о новом, просторном клубе. И чтобы оправдать надежды азотчиков проект будущего Дворца культуры Евгений Иванович Добровольский взялся выбирать лично, он же обосновывал и согласовывал сделанный выбор «наверху». 

Строительство Дворца началось с подготовки площадки, земляные работы на которой азотчики выполняли собственными силами, в основном, на субботниках. Когда же площадка была расчищена, спланирована и даже под будущее здание строителями был залит фундамент, на глаза Е.И.Добровольскому попался совсем новый проект, по которому здание Дворца было значительно больше и гораздо красивее. 

Несмотря на то, что строительные работы уже были развернуты, Евгений Иванович сумел настоять на новом проекте и доказать руководству, что именно такой, просторный и светлый Дворец необходим растущему предприятию. Ему пошли навстречу - возводить ДК по новому проекту разрешили, но вот уже заложенный первоначально фундамент пришлось взорвать.

Впрочем, никто не пожалел о том, что уже принятое решение было изменено, буквально, в последний момент. Новый Дворец, действительно, поражал размерами и красотой, а также новизной и смелостью технических решений. При его строительстве применялись самые прогрессивные на то время методы строительства и отделки, его интерьеры поражали изысканностью и большим художественным вкусом. 

Первым директором Дворца культуры химиков был назначен А.Вовченко. Вот что рассказывает он в своем материале о Дворце, опубликованном в №98 газеты «Серп молот» от 22 декабря 1970 года: 

- Это уникальное здание, стены, пол, каждая самая маленькая деталь которого еще сохраняют тепло рук строителей. В актовом зале высококачественные штукатурные работы выполнены бригадой Маловичко. Здесь впервые применен метод со скользящей опалубкой. Много умения приложили и маляры, которыми руководил бригадир Солодов. 

Оборудование сцены – самое новейшее. Сцена оборачивается. Здесь имеется противопожарная завеса весом 20 тонн. Имея такую сцену, можно принимать самых знаменитых артистов. 

Холл второго этажа украшают большое панно и цветной витраж. Их авторы – киевские художники-монументалисты В.Ламах и Е.Катков. Напротив концертного зала (на 1100 мест) - киноконцертный зал, вмещающий 385 зрителей. 

Объем выполненных работ при строительстве Дворца был поистине колоссальным. На его возведение было израсходовано 100 вагонов сборного железобетона, 48 вагонов стали, 60 вагонов цемента, уложено несколько тысяч квадратных метров керамической плитки, около 2 тысяч квадратных метров мозаики. 

Почти все предприятия города помогали химикам строить Дворец. Никелированные стойки перил и оборудование сцены изготовили работники завода котельно-вспомогательного оборудования. Значительную помощь оказали коллективы заводов им. Дзержинского, железобетонных конструкций, котельно-механического, вспомогательного оборудования, Приднепровского химзавода, студенты индустриального института. Красивую мебель изготовили киевские мебельщики и вологодские мастера. При оформлении Дворца применено много современных синтетических материалов и пластмасс, цветного стекла, древесины ценных пород. 

Во что же обошлось строительство этого уникального здания? На его создание было затрачено 1 миллион 900 тысяч рублей. Довершая архитектурную композицию дворца, напротив его центрального входа, устроен фонтан под названием «Фантазия», струя которого во время включения бьет вверх на высоту 12 метров. Дворец культуры химиков был принят в эксплуатацию с оценкой «отлично».

Редактор газеты "Панорама "Азота" заслуженная журналистка Украины  Ирина Уварова

http://77.109.21.134/ru/media-center/139/

5 декабря 2020 праздновать свой 50-летний юбилей Дворец культуры «Химик»

За 50 лет большое количество творческих людей посетила наш город и почти всех любезно принимал этот дворец.

У нас с вами есть уникальная возможность познакомиться со страницами «Книги почетных гостей Дворца культуры Химик». На странице фейсбук «Моє Кам’янське – місто, яке варто відвідати»

ttp://www.azot.com.ua/uk/media-center/893/

Колекціонуєте? Мерщій до бібліотеки на Шевченка

Тепер вже точно зрозуміло, що онлайн — це надовго. Ще на початку 2020 року можна було думати про те, що скоро все налагодиться і заплановані заходи поки можна просто перенести на кілька тижнів або скасувати. Зараз виходу немає, нам доводиться шукати способи працювати й офлайн, і знаходити прихильників онлайн. З цією реальністю доводиться миритися.

Володіючи інформаційними фондами, інтелектуальною аурою та фізичним простором, бібліотекарки читального залу бібліотеки на Шевченка м.Кам♥янське вирішили відновити роботу клубу колекціонерів та об'єднати їх у ХОБI CLAB творчих людей.

Презентуючи ХОБI CLAB, завідувачка читальним залом Катерина Молчанова нагадала про нумізматів, філателістів, фалеристів, яких знають майже всі. А ось про деякі види колекціонування дехто навіть не чув. Наприклад, арктофілія — колекціонування м'яких іграшок, плангонологія — колекціонування ляльок, тегестологія — колекціонування підставок для пива (бірдіклей), фішефілія — колекціонування етикеток і наклейок, які покривають банки рибних консервів, ікри та багато інших"

Чому саме клуб колекціонерів у бібліотеці?

По — перше бібліотека наслідує настановам директорки бібліотеки: роби те, що цікаво саме тобі й те, що можеш робити найкраще за інших, або шукай того, хто зробить цю роботу за тебе.

По-друге, серед бібліотекарів багато колекціонерів. Колекціонують сов, котів, cобак, порцеляну, ляльки, листівки, краватки, хустки, книжки, цеглини, квіти тощо. Бібліотека сама має цікаву колекцію книжкових раритетів.

По — третє, у нас вже є досвід. Бібліотекарки відділу абонемента декілька років тому об'єднали біля бібліотеки міських колекціонерів в клубі "Багатель".

Перше засідання присвятили  колекціонуванню старовинних книг. Зокрема, присутні почули розповіді про найдорожчі книги у світі: «Божественна комедія» Данте, написана на аркуші паперу розміром 80 на 60 см. бенедиктинським ченцем Габріелем Челані є одною з найбільш незвичайних в світі книг. Всі 14 000 віршів легко читаються неозброєним оком, а якщо подивитися на лист з певної відстані, то можна побачити барвисту карту Італії. На цю працю Челані витратив чотири роки.

"Лестерський кодекс" - зошит наукових записів, зроблених Леонардо да Вінчі

"Птахи Америки" - книга природознавця та художника Джона Джеймса Одюбона, що містить ілюстрації найрізноманітніших птахів США. Вперше вона був опублікована як серія у розділах між 1827 та 1838 роками, в Единбурзі та Лондоні  та є найдорожчою антикварною книгою.

Бібліотекарка Алла Гузовська презентувала   "Шевченкіану" - зібрання нашої бібліотеки, що  стосуються життя і творчості Т.Г.Шевченка, зокрема  зібрання  "Кобзарів", виданих в різні роки і в різних містах.

 Продемонструвала колекцію антикварних книг, якими ми пишаємося.

На завершення всіх запросили взяти участь в аукціоні за всіма правилами. Нехай це була гра, але лоти були справжніми:шовкова хустка, книги, листівки, прикраси й торгувалися по — справжньому.

Наступна зустріч буде ще цікавішою. Ірина Головко презентуватимемо колекцію шовкових хусток. Зустріч відбуватиметься офлайн з виходом у прямий етер.

Обізнаний – значить озброєний: про здоров'я та безпеку молоді

Юнацький відділ бібліотеки на Шевченка, м. Кам’янське, Гімназія №6, психолог Вікторія Лобенок 20 листопада  розпочинають тренінговий курс «Сексуальна освіта для підлітків». 

Курс допомагає зрозуміти різницю між здоровими та нездоровими стосунками, запобігти насильству, формує навички розпізнавання та уникнення потенційно-небезпечних стосунків, навички самозахисту та відстоювання власних прав 

15-ть занять з підвищення рівня сформованості у підлітків та молоді знань, вмінь і ціннісних установок, які допоможуть їм відповідально ставитися до свого здоров'я, добробуту й особистої гідності, будувати поважні міжособистісні та сексуальні взаємини.

Проводить тренінговий курс підготовлений психолог Вікторія Лобенок, яка пройшла відповідне сертифіковане навчання за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ у партнерстві з Департаментом освіти та науки Дніпропетровської ОДА. Вона володіє теоретичними та практичними навичками проведення неформальних освітніх заходів, має досвід роботи з підлітками та молоддю. 

Участь підлітків у навчанні є добровільною. Учасники мають право передумати й припинити свою участь у в будь-який момент без повідомлення причин. 

Батьки надають письмову згоду на участь своїх дітей у навчанні з сексуальної освіти Навчально – методичної лабораторії здоров’язберігаючих технологій комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради.

Веб — наркомани:як лікують інтернет-залежність у Китаї

Лікують як, психічний розлад в спеціальних закладах. В останній день тижня в клубі документального кіно Docudays ua Прометей м.Кам'янське дивились і обговорювали документальний фільм "Інтернетзалежний" режисерок Шоші Шлам та Гілли Медалії Ізраїль, США) про життя підлітків у реабілітаційному центрі для інтернет-залежних у Пекіні.

Підлітки гімназії №6 разом з керівницею клубу Наталією Бохан розмірковували над питанням "чим є для них Інтернет: розвагою чи інструментом для роботи, чим загрожує надмірне перебування у віртуальному світі, як сформувати баланс між віртуальним та реальним життям, який дозволить кожному реалізовувати себе без шкоди для здоров’я.

Поки що інтернет-залежність ще не включена до офіційного переліку ментальних розладів (є тільки поправка про залежність від онлайн-ігор). Але у професійному середовищі останні роки обговорюють, як саме класифікувати інтернет-залежність.

У той же час вже кілька років існує діагноз компульсивного, тобто нав’язливого, користування інтернетом. І дослідження стверджують, що 16% людей віком від 18 до 25 років страждають від компульсивного користування мережею. Це означає, що вони проводять в онлайн понад 15 годин на добу.

У фільмі висвітлено як причини, що викликають розлад особистості, так і методи лікування пацієнтів.

Підлітки ділилися думками про власну залежність від інтернету, радилися, чи можна її подолати, а якщо можна, то як. Фільм змусив замислитися, адже дедалі більше людей «присідають» на Інтернет, онлайн-ігри й віртуальну дружбу.

Добра багато не буває

Звідки приходить доброта? Яким кольором ви б її намалювали? Бібліотекарки бібліотеки — філії №7 м.Кам♥янське з малятами дитсадка «Незабудка» малювали її кольорами веселки. Залюбки подорожували до країни Феї Добринки. Читали казку Ю. Ярмиша «Добре серце».

Саме за допомогою казки малятам простіше пояснити що таке добро та зло. Грали у «Вільний мікрофон». Кожна дитина розповідала, як вона уявляє, що таке доброта. 

Читали вірші. Інсценували казку за оповіданням Василя Сухомлинського «Білка і добра людина». 

«Виростили» деревце добрих справ, створили квітку доброти.

Кожна пелюстка — це завдання Феї Добринки.

Наостанок влаштували веселу фізкультхвилинку. 

Всі впоралися з усіма завданнями. Жодний не залишився без подарунка.

Засідання клубу документального кіно Docudays ua Прометей: карантинний формат

Карантин карантином, а життя не зупинити. Перша спроба проведення засідання клубу документального кіно про права людини онлайн була вдалою.

Керівниця клубу Наталія Бохан підготувала до перегляду фільм "Колір фасаду синій" українського режисера Олексія Радинського про Флоріана Юр’єва – архітектора, художника, скрипкового майстра, теоретика та поета.

На 90-му році життя йому доводиться опанувати ще одне, цілковито нове заняття. Щоб урятувати свій авторський архітектурний проект – київську «Летючу тарілку» – від перетворення на частину торговельного центру, Флоріан Юр’єв розпочинає кампанію проти свавілля столичних забудовників.

Учасники перегляду проводили аналогії з ситуацією в нашому місті. Наводили приклади з пам'ятниками архітектури, Верхньою колнією, будинком на Інституцкій,2 тощо.

Його "Летюча тарілка" була внесена @Міністерством культури та інформаційної політики України до реєстру пам'яток архітектури і монументального мистецтва, а Київською міською державною адміністрацією, в свою чергу, до переліку щойно виявлених пам'яток культурної спадщини.