Днями літературний клуб "СвітОГЛЯД" презентував читачам бібліотеки на Шевченка м. Кам'янське творчість поета Мирослава Кушніра.
Ім’я поета-воїна УПА Мирослава Кушніра повернулося до нас разом з єдиним рукописним примірником його творів, що впродовж півстоліття зберігала його кохана Дарця Вергун. Тоді їй було лише 15. „Я вірю у Твій гарт, але в житті замало боронитися; не датись; в житті треба атакувати, іти пробоєм. Я хотів защепити Тобі цього Духа боротьби, але наші дні були такі короткі”, — писав Мирослав у листі до юної дівчини. Ці настанови не пропали марно. Вона йшла крізь життя з його „Духа печаттю”.
Першовідкриття поета Мирослава Кушніра започатковане у 1989 році добіркою поезій в альманасі „Вітрила”. У 1994 році видана збірка „Слова із книги бою” (Львів: Поклик сумління), упорядниками якої були І.Калинець та М.Дубас.
Після появи цієї книги у Бережанах, на батьківщині М.Кушніра, було знайдено ще три рукописні зошити оригінальних віршів, перекладів, прози, а також щоденник. Так у 2005 році з’явилася збірка „Невкоєне серце”, доповнена ново віднайденими творами. У цілому поетична спадщина М.Кушніра ще чекає на дослідження літературознавців.
Дякуємо нашим друзям і партнерам пану Максиму, пані Валентині та пані Христині за можливість долучитись до прекрасного й високого поетичного слова Мирослава Кушніра.
Вірші Мирослава Кушніра читає Максим Дорофеєв
Вірші Мирослава Кушніра читає декламаторка Марія Гончар
Ютуб канал Марії Гончар
Мирослав Кушнір народився 30 березня 1922 року у селі Божикові неподалік містечка Бережани на Тернопільщині. Під час навчання у Бережанській гімназії він почав співпрацювати з молодіжною секцією Організації Українських Націоналістів. Закінчивши 1940 року гімназію, Мирослав поступив до Львівської політехніки, провчився там 2 курси, однак навчання не завершив. Дев’ятнадцятирічним студентом він почав писати прозу та вірші.
«Підходить мій двадцятий квітень, підійде і полине. Моє життя із семи літер: Вкраїна.
Підходить мій двадцятий квітень. Весно моя порання! Моє життя із семи літер: Кохання».
Мирослав Кушнір залишив по собі свій щоденник та 4 зошити з віршами під назвами «Невкоєне серце», «Стрічі», «Синє місто», «Ясенові брості». Вони були збережені його коханою і видані окремою книгою через півстоліття після загибелі поета.
Більше тут:
Немає коментарів:
Дописати коментар