Міняю бібліотекаря – 2 (продовження).

13 липня директор Кам’янської міської  бібліотеки Герасюта Тетяна, відвідала бібліотеки  Тисмениччини. В приміщенні читального залу Тисменицької районної бібліотеки за круглим столом пройшло знайомство з бібліотекарями , партнерами бібліотеки та користувачами, а це були: Михайло Королик – депутат обласної ради, заступник голови Тисменицької районної ради, Степан Мандибур – заступник голови Тисменицької районної державної адміністрації, Степан Сворак – міський голова, доктор історичних наук, доктор філософії Українського вільного університету  Мюнхені, професор, член-кориспондент Української академії політичних наук, полковник міліції, Олександра Стефінко – начальник відділу культури Тисменицької райдержадміністрації, Оксана Микитин – завідувач Івано-Франківського регіонального центру інституту обдарованої дитини НА ПНУ України, психолог, Марія Федик – голова районного товариства Червоного Хреста, Телебачення «Тисмениця», Йосип Карпів – краєзнавець, поет, письменник, лауреат районної премії ім..Р.Федоріва, Кароліна Секрета – директор Тисменицької дитячої школи мистецтв ім.. Йова Княгиницького, Андрій Татарин – кандидат політичних наук, головний спеціаліст відділу освіти Тисменицької РДА, Богдан Нагорняк – тележурналіст, член Національної спілки журналістів Украни, керівник ДІЛ «Сузір’я», вчитель, Сергій Лабузько – головний спеціаліст райдержадміністрації.

Діалог супроводжувався показом відеоролика. який змонтували працівники бібліотеки за  результатами співпраці з партнерами.

Гостя поділилась досвідом своєї роботи, провела віртуальну екскурсію у  м. Кам’янське. А підсумком зустрічі за круглим столом став книжковий презент, який складався з музичних, прозових, поетичних творів письменників, митців Тисмениччини, що вручили начальник відділу культури Тисменицької райдержадміністрації Олександра Стефінко та директор Тисменицької ЦБС Ірина Мельник.

Продовженням перебування гості стало відвідання Криївки УПА в с. Клубівці, де місцевий краєзнавець, поет і письменник Йосип Дмитрович Карпів  провів цікаву екскурсію, що висвітлювала історію визвольної боротьби УПА за незалежність  на Прикарпатті і  на завершення подарував свою поетичну збірку.

Побували також у бібліотеках-філіалах с. Ямниця, с. Чорнолізці та с-ща Лисець. Хочеться відзначити. що при зустрічах були присутні керівники громад, що свідчить про підтримку і розуміння ними ролі закладів культури в житті громад.

 У Ямниці бібліотекарі відразу віднайшли свою професійну дотичність, що полягла у діяльності любительських об»єднань по веденню органічного землеробства  – у Ямниці «Сільський господар», а у Кам»янську – «Садиба».

Далі мандрівка продовжилась до Лисецької бібліотеки – філіалу, де в цей час проводилось  засідання творчого дитячого об»єднання «В гостях у Саморобкіна» . Учасники клубу виготовляли паперові квіти, які незабаром стануть прикрасою сцени під час відзначення 25 – ї річниці незалежності України. Тетяна Іванівна з цікавістю спостерігала за майстерністю  юних майстрів і виявила бажання показати майстер – клас по виготовленню паперової кульки.

В Чорнолізцях нас чекало приємне здивування….При вході до місцевих святинь культури учасники аматорського мистецтва нас зустрічали піснею «Ой зелене жито, зелене,  хорошії гості у мене…», а завітавши до бібліотеки та будинку культури у гості знову ж таки виникло приємне враження від проведених сучасних ремонтів приміщень. 

Як підсумок, хочеться відмітити, що в роботі  бібліотекарів як на Сході України так і на Заході багато спільного і навіть проблеми одинакові, і лише від креативності та сучасного підходу до форм і методів роботи бібліотекаря залежить їхнє вирішення і майбутнє бібліотек.

http://tismenitsa.if.ua/uncategorized/%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8F%D1%8E-%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%8F-2/

У бібліотечному кінозалі дивилися фільм "Тіні забутих предків".

У ретро кінозалі "Слава" при Центральній міській бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка читачі дивилися фільм "Тіні забутих предків" за участю Івана Миколайчука, якому в цьому році виповнилося б 75 років.

«Ті́ні забу́тих пре́дків» — український художній фільм режисера Сергія Параджанова, відзнятий у 1964 році на кіностудії ім. О. Довженка», екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського. Зйомки фільму здійснювалися в справжніх гуцульських хатах та околицях села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. Саме тут Михайло Коцюбинський написав свою повість.

Десятки років ворогували два гуцульських роди — Палійчуки та Гутенюки. Але сталось так, що покохав Іван Палійчук красуню із ворожого роду — Марічку, якій судилося прожити коротке, але щасливе життя… Не міг без неї бути щасливим Іванко. Але він жив далі. Одружився. Був коханим. Дітей не було. Господарював. І шукав смерть, яка забрала в нього кохану. Тільки у передсмертному маренні Іван знову набув свого щастя.

Поетичний рефрен картини — три пастухи, що з'являються в переломних моментах дії. Ридаючі голоси їх трембіт надають подіям необхідне емоційне забарвлення, підкреслюючи колорит легенди.

Виконавець головної чоловічої ролі: Іван Миколайчук — український актор, режисер, сценарист. Зіграв 34 ролі в кіно, написав дев'ять сценаріїв, зняв дві режисерські роботи, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка. Роль Івана Палійчука — це його перша роль у кіно.

Свято Огіркового короля.

В Центральній бібліотеці для дітей на майдані Петра Калнишевського,1а пройшло легке  і смачне літнє Свято Огіркового короля.В цей день до нас в гості завітали "Веселі мореплавці",група дітей-ВПО,якими опікується благодійний фонд "Карітас".

Чому буде присвячено захід діти дізналися одразу,бо в бібліотеці стояв стійкий запах свіжих і солоних огірків.Це бібліотекарі попрацювали над огірковим карвінгом, створивши з огірків ланцюжок, спіраль, крокодила, троянду і царівну-жабу.

Огірковий карвінг від Табакової І.М.

З розповіді бібліотекаря діти дізналися про те,що їдять вони недозрілу ягоду.У зеленого,хрусткого,смачного огірочка є багато прихильників.Небагато знайдеться людей,які залишаться  байдужими до смаку і аромату хрусткого,тверденького,запашного,соковитого огірочка. Без цього овоча не обходиться жодне свято.

 
Вирощувати огірки почали ще за античності,близько шести тисяч років тому. Греки називали цей овоч «агурос» — в перекладі «незрілий і неспілий».В Європу огіркі були привезені з Індії,де в лісах росте дикий огірок — тропічна ліана з довгими пагонами.

Естафета на швидкісне поїдання огірків

Огірок, зображений на фресках Давнього Єгипту та у грецьких храмах, що дозволяє судити про досить поважний його вік. В Індії дикі огірки ростуть у лісі, обвиваючи дерева, як ліани. Огірками обплетені паркани в селах. 

З'їсти огірковий карвінг захотіли всі

 Про огірки пишуть вірші і повісті,знімають мультфільми,роблять карвінг і,навіть,ставлять пам'ятники.В російському місті Суздаль проводять щорічні фестивалі в липні, коли в світі святкують День огірка.Діти переглянули мультфільм "Пригоди Огірочка",відео"Огірковий олімп" та "Огірковий карвінг".
Діти пригадали популярні страви з огірками - розсольник,солянку,вінегрет,олів'є,окрошку.
 В естафеті на швидкісне поїдання огірків перемогли "Малосолоні".Карвінг з огірків також пішов на "ура",залишивши тільки приємний запах цього літнього овоча.Огірку були встановлені пам’ятники в кількох країнах. У Ніжині, відомому своїми консервованими огірочками, у 2005 році встановлено пам’ятник огірку.

Пам'ятник Ніжинському огірку

Проект «Міняю бібліотекаря - 2».

«Платформа національних обмінів» підтримала проект  Централізованої бібліотечної системи   м. Кам'янського  «Міняю бібліотекаря - 2». Це вже другий проект, який реалізують наші бібліотекарі. У липні місяці  відбудеться  обмін між бібліотекарямі Тисниці  (Івано - Франківська обл.) та Кам'янського.

Протягом 5 днів  бібліотекарі пізнаватимуть особливості культури, архітектури та світогляду один одного. Завдяки проекту дехто, можливо вперше почує про Кам'янське, а кому-то ближче стане Івано-Франківщина.

Підготовлена велика туристична, культурна  та  професійна програма для обох бібліотекарів. Заплановані заходи щодо обміну майстерками, відвідування театральних вистав, фестивалів. На бібліотекарів чекатимуть неординарні екскурсії,  зустрічі з відомими  митцями,  а також нові друзі, знання та яскраві враження.

За обміном до нас у  місто прибула Ірина Мельник, директор Тисмінецкої ЦБС.

В перший день вона познайомилася з роботою бібліотек Каменського: Центральною бібліотекою для дітей, 

побувала на презентації нової літератури "Книжкова інтервенція в Кам'янському" в Центральній бібліотеці ім. Т.Г.Шевченка .  

У другий день Ірину Петрівну зустрічали колеги з Центральної бібліотеки для дорослих Дніпра

 і бібліотекарі філії на Мініна.

В цей же день Ірина Мельник стала учасницею "Вечірки в краватках" в "Книжковому дворику" Центральної бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка.  

У вихідні дні були екскурсії по  Кам'янському і  Дніпру. 

В останній день свого перебування в Кам'янському Ірина Петрівна вивчала роботу юнацького відділу Центральної бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка.

Что такое арктофилия узнавали в библиотеке Каменского.

В библиотеке - филиале №6 для участников детского оздоровительного лагеря при СШ №35 прошел час интересных сообщений "Что такое  арктофилия?"

Арктофилия — это коллекционирование мягких игрушек. Хорошее хобби для тех, кто не наигрался в детстве. Ещё оно подходит людям, занимающимся изготовлением мягких игрушек и интересующихся их историей.

Кстати об истории. Арктофилия началась с коллекционирования плюшевых медвежат. Это отражено и в термине, который придумал английский актёр Питер Буп. «Арктос» переводится с греческого как медведь, ну а «филос» по-прежнему означает любовь. Этому увлечению уже больше ста лет, а арктофилистов со временем становится всё больше. С одной стороны, этому способствует расширение понятия, так что теперь даже если вы коллекционируете плюшевых кроликов, слоников или крокодильчиков, вы всё равно арктофилист. Другая причина популярности этого вида собирательства в модности и престижности. Как ни странно, отдельные экспонаты арктофилии весьма раритетны и продаются на аукционах за бешеные деньги.

Мягкими игрушками можно украсить интерьер, сделав его уютным и оригинальным. И, безусловно, увлечение арктофилией можно считать хорошей инвестицией средств - рассказывала библиотекарь филиала №6 Надежда Лохова.

Заведующая филиалом Лариса Польская провела обзор книг и журналов о медведях, мягкой игрушке и коллекционировании. 

Также Лариса Григорьева рассказала интересные факты о плюшевых мишках:

1. Более ста лет назад была продана первая партия плюшевых медведей. С того времени начался их массовый выпуск. У каждого ребенка  есть свой любимый плюшевый мишка.

2. Сотни тысяч людей по всему миру коллекционируют плюшевых мишек. Существует даже порядка двадцати музеев, с воодушевлением занимающихся тем же самым делом. Например, дизайнер Джемма Кадж выпускает ограниченные партии мишек Тедди – всего по 2-3 экземпляра – специально для серьезных коллекционеров. Давно известно, что купить плюшевого мишку у такого мастера считается редкой удачей.

 3. Наш олимпийский мишка тоже занимает почетное место в одном из таких музеев – на южнокорейском острове Чеджудо.

 4. В Европе и Америке плюшевого мишку называют Тедди. Эта игрушка ассоциируется с именем Теодора Рузвельта. В 1902 году он участвовал в охоте. Загнанный и полу забитый американский черный медведь был привязан к иве, а президента пригласили застрелить зверя. Увидев несчастного, Теодор Рузвельт отказался сделать роковой выстрел, назвав это неспортивным поступком, но дал приказ сделать это другим, чтобы прекратить страдания зверя. С точки зрения современности, вообще участие руководителя государства в загоне и убийстве зверя может стоить ему карьеры. Во всяком случае, большей части своего электората на следующих выборах он однозначно не досчитается. Но, так или иначе, после этой истории симпатичный маленький плюшевый медвежонок получил пожизненно прозвище Тедди.

5. Самый дорогой мишка Тедди был выполнен из мохера в 1929 году и был продан коллекционеру за 90 тысяч долларов.

6. В Германии был сделан самый большой плюшевый мишка, его рост 6м 83 см. 

Любовь к плюшевому мишке живет в укромном уголке сердца каждого из нас. 

6 «шоколадних» книжок про кохання і здійснення мрій.

11 липня всі любителі солодощів відзначають Всесвітній день шоколаду. Відсвяткуйте його з улюбленими ласощами й однією з добрих «шоколадних» книжок.

Джоан Гаррис «Шоколад»

У маленькому французькому містечку — карнавал. І саме в цей час у ньому з`являються дві дивні особи — доросла й дитина. Віана Роше та її дочка Анук приїхали, щоб подарувати мешканцям міста небачену досі розкіш — цукерню. Місцевий священик обурений і ставить парафіян перед вибором — церква або шоколад. Якби ж цукерки й шоколадки жінки, чиє волосся пахне вітрами далеких країв, не були такими смачними! Якби вона не вміла вгадувати, чого саме потребує кожен, хто заходить до її крамнички! Тоді у цьому містечку не сталося б стільки драматичних подій…

Мирослав Дочинець «Хліб і шоколад»

Це книга «легкої» і «світлої» прози. Мирослав Дочинець має свій стиль письма, за яким проглядається витончений художній смак, відчуття форми, композиційної самодостатньої творів. Особливе місце відведено жінці. Героїні «заново» створюють мужчин, у яких закохані, причому кохання двох не припиняється і в потойбіччі. Автор не грає в містику, він оновлює міф кохання.

Йоанна Ягелло «Шоколад із чилі»

Вам доводилося куштувати шоколад із чилі, де солодкий смак поєднується з гіркотою? Саме його нагадує життя 17-річної Лінки, яка щойно вступила до омріяного ліцею. Вона відшукала давно втрачену сестру й нарешті розібралася у своїх почуттях до Адріана. Здається, перед нею чудове майбутнє. Проте не все так рожево. На навчання Лінці доведеться заробляти, мама не в стані сплатити за дорогий приватний ліцей, стосунки із сестрою теж не завжди ідеальні. Крім того, коханий їде навчатися до Лондона, а це означає кількамісячну розлуку. Лінка живе в очікування Різдва, бо тоді Адріан має приїхати до Польщі. Проте на неї чекає неприємний сюрприз. Що ж, може, кохання не завжди мусить бути солодким, як молочний шоколад? Може, воно нагадує шоколад із чилі?

«Шоколадні вірші про кохання»

  

«Шоколадні вірші про кохання» — талісман для закоханих. До неї увійшли вірші поетів кількох поколінь — поруч із текстами Віктора Неборака і Тараса Федюка вірші Маріанни Кіяновської, Галини Крук, Мар’яни Савки, Дмитра Лазуткіна і молодших — Романа Рудюка, Ірини Шувалової та зовсім молодих — Марусі Весни, Соломії Савки. Загалом — 17 авторів.

Надійка Гербіш «Теплі історії до шоколаду»

Це збірник добрих, теплих, шоколадних, цілющих слів. Тут містяться історії про різних людей, життя, любов, слова, дружбу, смуток, пошуки, успіх, подорожі, домашню випічку, міста, кутові будинки, про велосипеди, кіно й картини, про музику, лікарні, студентів, книжки, про неосвітлені вулиці й старі листи, маленькі дрібниці й великі зміни.

Роальд Дал «Чарлі і шоколадна фабрика»

Це найпопулярніша книга Роальда Дала. Жив собі бідний хлопчик, якому раз на рік — на його день народження — дарували єдиний дарунок — маленький шоколадний батончик. Але хлопчик мав добре серце, і тому з ним трапляється неймовірна пригода, яка не залишить байдужими ні дітей, ні дорослих. Можливо, це найзворушливіша повість нашого часу.

Див.: http://vsiknygy.net.ua/neformat/45601/

Вечеринка в галстуках прошла в книжном дворике библиотеки Каменского.

8 июля в "Книжном дворике" Центральной библиотеки Каменского прошел вечер, посвященный  90-летию современного мужского галстука.

"Мы хотим, чтобы наши друзья, наши соседи, близкие и коллеги, чувствовали себя во дворике комфортно, креативно, - рассказывает директор библиотечной системы Татьяна Герасюта. - Поэтому вместе придумываем разные праздники. Сегодняшняя вечеринка, посвященная мужским галстукам, возникла неслучайно. У нашей читательницы Ирины Головко есть коллекция из семисот галстуков и она планировала ее показать именно здесь, во дворике. Но по объективным причинам Ирина не смогла попасть на вечеринку. Мы не отчаялись и быстро нашли замену. Почти полсотни галстуков из своей коллекции нам предоставил Виктор Куленко, пополнили сегодняшнюю выставку мужских аксессуаров Александр Скорик, Виктория Коровниченко, Владимир Кремень, а также сотрудники библиотеки. Программа мероприятия, которую мы назвали "Нестандартный женский взгляд на мужской галстук", связана с музыкой, поэзией, книгой и галстуками. 

Поэтому и дрес-код сегодня у нас соответственно галстучный".

Гостями мероприятия стали: Ирина Мельник, заведующая Тысминецкой районной библиотеки Ивано - Франковской области, участница проекта "Меняю библиотекаря -2", 

а также марганчанин Александр Малышко,  исследователь романа М.Булгакова "Мастер и Маргарита". 

Программа вечера:

была  презентация видеоклипа "Клоун" Анны Савицкой, который озвучил и снял актер театра имени Леси Украинки Геннадий Василенко;

стихи в исполнении Сергея Злючего и Анны Савицкой;

экскурс в историю галстука от античных времен и до сегодняшних дней провела библиотекарь Алла Биленко; 

звучали песни в исполнении Антонины Пытель и барда Александра Юршевича;

выставка - инсталляция , что могут из галстука сделать женские руки.

конкурс на быстроту завязывания галстука с закрытыми глазами. 

просмотр мультфильма от клуба "Интеллектуального кино".