Софія Іванівна Мороз — жителька Лобойківки, про яку можна говорити без кінця. Вона знає кожну вулицю, кожен двір і кожну долю в рідному селі. Але коли ми запросили її виступити на засіданні краєзнавчого товариства, вона скромно відмовилася. «Я не публічна людина, — каже, — та й кому це зараз цікаво?»
Та хіба це може стати перешкодою для справжніх краєзнавців? Зовсім ні.
Софія Іванівна зробила неоціненний внесок у збереження історичної пам’яті села, адже головне вже зроблено: зібрані матеріали, спогади, фотографії, документи.
Пані Софія принесла до бібліотеки на Шевченка п’ять самвидавських книжок під назвою «Історія села Лобойківка». Це не просто книжки — це справжня енциклопедія життя людей, природи, освіти, культури, господарства тощо.
Понад дві тисячі світлин, сотні спогадів односельців — про голодомор, Другу світову, важкі долі остарбайтерів… Кожна сторінка дихає пам’яттю, любов’ю і турботою.
Вона — тихий хранитель історії, людина, яка зуміла зберегти душу Лобойківки для нас і для майбутніх поколінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар