9 жовтня Шведська академія оголосила лауреата Нобелівської премії з літератури 2025 року — ним став угорський прозаїк Ласло Краснагоркаї. У рішенні комітет зазначив, що присудив премію «за захопливу й далекоглядну творчість, яка серед апокаліптичного жаху утверджує силу мистецтва».
Його романи — філософські, сповнені іронії й відчуття кінця світу. Серед найвідоміших — «Сатанинське танго», «Меланхолія опору» та «Війна і війна». Письменник не раз висловлював підтримку Україні та критикував угорську політику «нейтралітету» щодо російської агресії.
В Україні ж знайомство з автором лише починається. Перші тексти українською з'явилися завдяки перекладачеві Олександрові Вешелені, який працює з угорською літературою вже багато років. У його перекладі вийшли кілька есеїв з книжки Megy a világ («Світ іде», 2013), а нині у видавництві «Комора» готують до друку один з ключових романів Краснагоркаї — Az ellenállás melankóliája («Меланхолія опору», 1989).
Ласло Краснагоркаї народився 1954 року в невеликому містечку Дьюла на південному сході Угорщини, поблизу румунського кордону. Він виріс у родині юриста й адміністраторки соціального забезпечення у складних умовах комуністичної Угорщини. Вивчав право й угорську мову та літературу в університеті, а після кількох років роботи редактором став письменником-фрилансером. 1987 поїхав до Західного Берліна на стипендію. З того часу активно подорожував, жив у багатьох країнах, утім регулярно повертався на батьківщину.
Перша публікація Краснагоркаї з'явилася 1977 року, але справжній прорив стався у 1985 році — після виходу роману Sátántangó («Сатанинське танго»). Структура твору нагадує танго: дванадцять розділів побудовані як шість кроків уперед і шість назад, причому кожен розділ — це суцільний абзац. Роман став літературною сенсацією в Угорщині й досі залишається найвідомішим текстом автора.
За мотивами роману 1994 року угорський кінокласик Бела Тарр створив семигодинний фільм, який здобув широке визнання і поклав початок тривалій співпраці письменника і режисера.
Роман Az ellenállás melankóliája («Меланхолія опору», 1989) остаточно закріпив за Краснагоркаї репутацію вкрай оригінального прозаїка сучасності. Роман написаний у формі потоку свідомості з мінімальною пунктуацією. Саме після цього роману Сьюзен Зонтаґ назвала Краснагоркаї майстром апокаліпсису сучасної літератури.
Серед інших книжок письменника — Herscht 07769 («Гершт 07769», 2021), написана одним суцільним реченням. Головний герой — Флоріан Гершт, дивак з провінційного німецького містечка, який два роки відвідував заняття з фізики елементарних частинок й упевнений, що глобальне знищення матерії неминуче. Він починає одностороннє листування з канцлеркою Анґелою Меркель, намагаючись переконати її в загрозі апокаліпсису. Дія роману відбувається у Тюрингії, яке потерпає від соціальної нестабільності, неонацистів, підпалів і ворожнечі. Роман містить потужну музичну нитку — спадщину Йоганна Себастьяна Баха.
Вероніка Стягайло, літературна оглядачка, бібліографка, історикиня
Немає коментарів:
Дописати коментар