Портрет краєзнавця.

28 лютого в Центральній бібліотеці для дітей відбулася зустріч з краєзнавцем - Олександром Юлійовичем Слонєвським."Літописець Кам`янського-Дніпродзержинська"- так називалась виставка книг нашого краєзнавця, які знаходяться в фонді дитячої бібліотеки.

Приводів зустрітися з Слонєвським О.Ю. насправді  дуже багато.По-перше,7 січня він отримав премію Управління культури в номінації "Література" за книгу "Чотири покоління...", по-друге, 1 лютого виповнюється 80 років з дня перейменування Кам`янського в Дніпродзержинськ і не згадати при цьому про історичну розвідку краєзнавця на цю тему просто неможливо.

Намалювати портрет краєзнавця для студентів медичного училища бібліотекар Писаревська Т.М. спробувала за допомогою дитячих і юнацьких спогадів автора з книги "Чотири покоління...", з яких він постає небайдужою людиною з особливим поглядом на світ.

Металург у четвертому поколінні, він знайшов себе у краєзнавстві та журналістиці.Спочатку були дві краєзнавчі статті в місцевій пресі, а потім - перша книга "Жизнь.Смерть.Воскресение", поява якої стала можливою завдяки відродженню одного з найгарніших католицьких храмів України - дніпродзержинського костелу Святого Миколая.

    80 років тому місто Кам`янське раптово стало Дніпродзержинськом. Вирішувалося це питання "на горі" і ніякі "прохання трудящих" до цього не мали жодного відношення. Про це свідчать документи, які прочитав в архівах Слонєвський О.Ю. Розповідь краєзнавця про цей факт є дуже доречною саме в цей час, коли ми з дня на день чекаємо на повернення історичного імені нашому місту.І хоча  у цього процесу є багато невдоволених, їхня думка не буде вирішальною і це добре розуміють такі люди, як Слонєвський О.Ю. Він докладає багато зусиль для того,щоб багата історія нашого міста стала доступною широкому колу читачів,щоб земляки подивились на місто з любов`ю, так, як це робить 25 років поспіль Слонєвський О.Ю.

 Завершити цей допис  хочеться словами нашого шановного автора з книги "Чотири покоління..."

"Да, я очень люблю Польшу и ещё несколько уголков земли, в которых мне посчастливилось побывать.Я готов приезжать сюда каждый год.Но каждый раз я должен вернуться обратно - в любимый город з гнусным названием Днепродзержинск.Это моя родина, моя судьба, здесь мои корни, которые держат и питают меня..."

Довгих вам літ і нескінченного натхнення,нових історичних знахідок і міцного здоров`я, шановний Олександр Юлійович!