Сьогодні, в епоху загальної доступності Інтернету (де можна легко
знайти більшість інформації, не витрачаючи часу на пошук потрібної книги
в залах каталогів і очікування замовлення), студентство все менше
звертається до послуг бібліотеки.
Та це не єдина проблема. Чимало вітчизняних книгосховищ узимку
страждають від мінусової температури в читальних залах, що аж ніяк не
сприяє отриманню задоволення від читання. Постає запитання:
модернізувати бібліотеки чи все ж закривати їх через непотрібність?
На Заході є чимало прикладів успішних модернізованих бібліотек – до
них нерідко стоять величезні черги. Це стосується не тільки публічних
бібліотек, а й університетських книгосховищ. Наприклад, в одному з
найстаріших університетів Європи – Ягеллонському (Польща) – бібліотека
адаптована до потреб максимальної кількості спеціальностей, на яких
навчаються студенти. Для кожного відвідувача передбачені окремі
кабінети, де він може спокійно працювати з літературою, яку сам знайшов
через внутрішню бібліотечну інтернет-мережу. Журналісти в бібліотеці
мають окремі відділення, де є необхідна апаратура для їхніх занять.
Також передбачені умови для навчання студентів, які мають вади зору.
В Україні також з’являються проекти реформування традиційних бібліотек.
Усе більшої популярності набуває ідея формування бібліотеки як
публічного простору, що має на меті організацію різноманітних дискусій,
проведення зустрічей із цікавими людьми тощо.
«Студвей» поспілкувався з людиною, яка знає, що значить формування
бібліотеки як публічного простору. А також зі студентами, для яких
відвідини бібліотеки сьогодні є явищем цілком буденним.
Експерти:
Марічка Крючок – громадська активістка, віце-президент з
інформаційної політики студентського самоврядування Києво-Могилянської
Академії.
Ідея публічного простору, за словами дівчини, не нова. Американський
автор Рей Ольденбург у роботі «The Great Good Place» показав, що в
людини є 3 глобальних місця, в яких вона проводить своє життя – дім,
робоче місце та місце, де вона може спілкуватися з іншими людьми.
«Я переключилася на ідею публічного простору, бо ми живемо у великому
місті, спостерігаємо в людях потяг до об’єднання та спілкування. Але
людям банально ніде зустрітися», – говорить дівчина. Кафе, ресторани –
це не дуже зручно. Бібліотека ж – обмежене у просторі місце, тому
комфортне.
Сьогодні є така річ як коворкінги. Але вони виконують переважно
функцію зустрічі людей за інтересами. Це більше підприємницький варіант,
хоча це не є погано. Бібліотека може забезпечувати також інтереси
локальної громадськості. Громада не збиратиметься в коридорі свого
будинку, а матиме місце, де можна комфортно обговорити всі проблеми за
чашкою кави.
Гарний приклад бібліотечної реформи – Варшавська центральна національна бібліотека.
Навколо неї створений природний простір: люди можуть гуляти парком,
читати книжки на свіжому повітрі. «Ми говоримо про такий концепт
смарт-сіті, який може реалізовуватися поруч із книгозбірнями. У самій
бібліотеці є кафетерій, де ти також можеш продовжити читання».
Якщо ви приходите до місцевої бібліотеки в Америці, то потрапляєте на
публічні дискусії та обговорення. Бібліотека імені Горького у
Санкт-Петербурзі – ще один приклад модернізацїі. В Україні гарний зразок
реформування бібліотеки є у Львові – перша Львівська медіатека.
«Наші бібліотеки розуміють, що змінюватися потрібно. Голосіївська
районна бібліотека в Києві починає перелаштовуватися на новий формат.
Вони так само почали влаштовувати літературні вечори, запрошувати
письменників, громадських діячів тощо», – підсумувала експерт.
Віталій Гарнов, студент 5 курсу, відділення політології, ОНУ імені І. І. Мечникова
«Великий недолік – відсутність новизни в бібліотеках. Якщо говоримо
про класичну літературу, то бібліотека безпроблемно забезпечує цим. Але
коли тобі треба якась нова стаття, то швидко знайти нові періодичні
видання досить складно».
Потрібні банальні зміни: аби стало комфортніше.
Щодо змін Віталій зауважив: «Потрібні банальні зміни: аби стало
комфортніше. Аби взимку в бібліотеці стало тепло, а влітку нехай буде
прохолодно. Дуже часто в холодну пору року в бібліотеці доводиться
сидіти одягнутим. Зрозуміло, що це дуже незручно, бо ти не можеш
нормально читати книгу, а думаєш, що в тебе змерзла нога. Улітку ти
відчуваєш, що тобі спекотно і шукаєш місце, де буде прохолодніше.
Важливо, щоби бібліотека слікувала за новинками. Якщо ти не встигаєш за
ними, з тебе ніякий студент і ніякий науковець».
Тож перед бібліотеками сьогодні стоїть вибір: йти в ногу з часом і
пропонувати нові можливості для відвідувачів або зберігати традиційну
атмосферу зі звичними залами для поціновувачів тихої книгофільської
насолоди.
Див.: http://studway.com.ua/tradiciyni-biblioteki/
