Мандрівка в країну Едо з Микитою Немановим

Кабукі, гейші, нецке… Ці витончені символи Японії, мов відлуння давніх снів, народилися в добу Едо. Тоді, від початку XVII до середини XIX століття, країною керував сьоґун Токуґава, а в серці їхньої столиці — Едо — квітнула особлива культура. Вона мала свій ритм, свої барви, свій сміх і смуток. Її творили едокко — сповнені особистої гідності, дотепні й пристрасні мешканці міста, закохані у життя.

Світлина Марії Гончар

Про те, що надихало їх, що тішило й що боліло, нещодавно дізналися й кам’янчани — під час виставки-лекції колекціонера з Первомайська (Луганська область), яка відбулася в бібліотеці на Шевченка.

Микита розповідав про гравюри, як про старих друзів. Кожна історія відкривала двері до світу, де час плив повільніше, а серце чуло тонше.

Відео й світлини Анастасії Пустовойтенко

Такого у нас давно не було, бракувало місця: бракувало часу, бракувало знань…але емоції переповнювали присутніх, і здавалося, що десь за вікном осіннього Кам’янського шелестить вишневий цвіт — той самий, що колись оспівували поети Едо.

Браво Микито!

Далі буде…Ваша бібліотека на Шевченка

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

Краєзнавець Олександр Слонєвський — лауреат міської премії «Кам’янське мистецьке перевесло 2025»

Нагородою відзначено видання книги-дослідження “Ігнатій Ясюкович. Ім’я в історії” від видавничого дому «Андрій»"(м. Кам'янське)
"Ігнатій Ясюкович. Ім’я в історії" — це не просто біографія.
Це історія підприємця, лідера й патріота, який своїми справами змінив життя тисяч людей.
Побудував не лише завод, а й ціле місто
Розв'язував складні задачі там, де інші здавалися
Залишив по собі спадок, що живе досі
Вітаємо, Олександре Юлійовичу!
Члени краєзнавчого товариства «Кам’янське - Дніпродзержинськ - Кам’янське»

Лівобережна бібліотека на Івана Мазепи — лауреат міської премії «Кам’янське мистецьке перевесло» 2025

Чи може маленька бібліотека стати великим серцем культури? Так, може. І Лівобережна бібліотека — найкращий цьому доказ.

Тут усе зроблено з любов’ю. Дві Людмили зуміли створити місце, де книжки пахнуть теплом, де завжди є хтось, хто підтримає, де живе світло спілкування.

Тут кожен день наповнений творчістю: виставки та поетичні вечори, концерти й мовні клуби, шахові турніри та майстеркласи, усмішки, квіти й атмосфера щирості, подорожі в минуле й мандрівки сучасним Лівобережжям. Саме тут твориться нова історія Лівобережжя.

Бібліотека на Мазепи доводить: навіть у найскладніші часи можна зберігати тепло, творити красу і бути разом.

Вітаємо вас, дорогі колеги! Дякуємо, що робите наше місто добрішим і світлішим!

Анонс

Хобі-club творчих людей розпочинає новий сезон!
У нас ви можете:
- брати участь у засіданнях клубу;
- презентувати свою колекцію;
- пропонувати теми для обговорення;
- обмінюватися предметами колекціонування.
Чергове засідання клубу відбудеться у четвер, 16 жовтня 2025 року о 15 годині.
Тема: "Коти на обкладинках книг, на листівках, постерах і у порцеляні".
Чекаємо на вас!

 

Угорець Ласло Краснагоркаї Нобелівській лауреат 2025

9 жовтня Шведська академія оголосила лауреата Нобелівської премії з літератури 2025 року — ним став угорський прозаїк Ласло Краснагоркаї. У рішенні комітет зазначив, що присудив премію «за захопливу й далекоглядну творчість, яка серед апокаліптичного жаху утверджує силу мистецтва».

Його романи — філософські, сповнені іронії й відчуття кінця світу. Серед найвідоміших — «Сатанинське танго», «Меланхолія опору» та «Війна і війна». Письменник не раз висловлював підтримку Україні та критикував угорську політику «нейтралітету» щодо російської агресії.

В Україні ж знайомство з автором лише починається. Перші тексти українською з'явилися завдяки перекладачеві Олександрові Вешелені, який працює з угорською літературою вже багато років. У його перекладі вийшли кілька есеїв з книжки Megy a világ («Світ іде», 2013), а нині у видавництві «Комора» готують до друку один з ключових романів Краснагоркаї — Az ellenállás melankóliája («Меланхолія опору», 1989).

Ласло Краснагоркаї народився 1954 року в невеликому містечку Дьюла на південному сході Угорщини, поблизу румунського кордону. Він виріс у родині юриста й адміністраторки соціального забезпечення у складних умовах комуністичної Угорщини. Вивчав право й угорську мову та літературу в університеті, а після кількох років роботи редактором став письменником-фрилансером. 1987 поїхав до Західного Берліна на стипендію. З того часу активно подорожував, жив у багатьох країнах, утім регулярно повертався на батьківщину.

Перша публікація Краснагоркаї з'явилася 1977 року, але справжній прорив стався у 1985 році — після виходу роману Sátántangó («Сатанинське танго»). Структура твору нагадує танго: дванадцять розділів побудовані як шість кроків уперед і шість назад, причому кожен розділ — це суцільний абзац. Роман став літературною сенсацією в Угорщині й досі залишається найвідомішим текстом автора.

За мотивами роману 1994 року угорський кінокласик Бела Тарр створив семигодинний фільм, який здобув широке визнання і поклав початок тривалій співпраці письменника і режисера.

Роман Az ellenállás melankóliája («Меланхолія опору», 1989) остаточно закріпив за Краснагоркаї репутацію вкрай оригінального прозаїка сучасності. Роман написаний у формі потоку свідомості з мінімальною пунктуацією. Саме після цього роману Сьюзен Зонтаґ назвала Краснагоркаї майстром апокаліпсису сучасної літератури.

 

Серед інших книжок письменника — Herscht 07769 («Гершт 07769», 2021), написана одним суцільним реченням. Головний герой — Флоріан Гершт, дивак з провінційного німецького містечка, який два роки відвідував заняття з фізики елементарних частинок й упевнений, що глобальне знищення матерії неминуче. Він починає одностороннє листування з канцлеркою Анґелою Меркель, намагаючись переконати її в загрозі апокаліпсису. Дія роману відбувається у Тюрингії, яке потерпає від соціальної нестабільності, неонацистів, підпалів і ворожнечі. Роман містить потужну музичну нитку — спадщину Йоганна Себастьяна Баха.

 

Вероніка Стягайло, літературна оглядачка, бібліографка, історикиня 

Бібліотерапія разом із бібліотекою на Шевченка

Протягом майже десяти років волелюбна Поппі й стриманий Алекс щоліта вирушали у подорож. Але після років мовчання одна доленосна поїздка зводить їх знову й змушує розбиратися з невисловленими почуттями одне до одного. 

Емілі Генрі розповідає читачам історію кохання героїв, які разом прожили найкращі й найгірші моменти своїх життів.

Чому варто читати:

👇Історія побудована на тропі «від друзів до закоханих».

👇Книжка сповнена гумору, взаємної туги й дивовижної хімії між персонажами.

👇Відгук: "Книга потрапила до моїх рук у доволі важкий час. Контрольні річні роботи, відключення світла та багато іншого. Але ця книга дійсно вдалий вибір для підняття настрою. Читаючи книгу, на деяких моментах я не могла стримувати сміх та усмішку. Ідеальне чтиво для затишних, літніх вечорів, для підняття настрою"(Полина Шеремет).

Довідка: Троп це  структура чи поворот сюжету, риса характеру одного персонажа або поєднання характерів героїв, тема чи описана ситуація.

 #EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка #EVZgefördert