Бібліотека тут! Бібліотека там! Бібліотека всюди!

Вчорашній день у бібліотеці на Шевченка виявився дуже насиченим. До бібліотеки завітали учні колегіуму №16, які працюють спільно з відділом абонемента за проектом «Світова художня культура». Розповідь про Сандро Боттічеллі зачарувала.

В той самий час у читальній залі студенти медичного коледжу відверто спілкувалися з поетом з Одеси Олександром Косенко, а потім читальна зала  швиденько перетворися у ретрокінозалу. Літні люди із задоволенням дивилися улюблений фільм, чоловіки віддали перевагу шахам і знайомству з пресою.

А ввечері в юнацькому  відділі учні  10 класу СЗОШ №12 разом з вчителькою української мови та літератури Валентиною Розумною, матусями, бібліотекарями, психологом Вікторією Лобенок, музикантом Юлією Заславською напередодні Дня матері долучилися до дружнього бібліотечного кола, але про це пізніше.

Майже сто відвідувачів відділу абонемента запаслися книжками на  вихідні, які наближаються. Повірте, читати є що…

Наступного дня усе спочатку:школа дебатів, зустріч з молодою поеткою Марією Слободяник, клуб спілкування французькою і так кожного дня.

У пошуках піратських скарбів

Важко уявити, що з піратами в наш час можна зустрітися в дитячій бібліотеці(майдан Петра Калнишевського,1а).Але це не вигадка,бо саме на гру-подорож «У пошуках піратських скарбів з капітаном Фоксом» потрапили учні 2а класу колегіуму №16.

Весела піратська пісенька з мультфільму «Джек і пірати» зустріла дітей і налаштувала їх на веселий лад. А потім з’явився головний герой серії книг італійського письменника Марко Інноченті благородний капітан піратів Фокс зі своїм другом мишеням Ріккі Ретом.

Бабуся пірата розповіла про карколомні пригоди і благородні вчинки свого онука – капітана Фокса і запропонувала посвятити присутніх в пірати. З’ясувалось,що на кораблі в капітана Фокса є чудова бібліотека, в якій можна почитати про кораблі, скарби, клади, моря і океани, острови і морських мешканців.

Морські загадки новоспечені пірати відгадали з легкістю, а потім настав час для влучних, спритних і швидких.

Наостанок всі дали клятву пірата.

Квіточки у моєму садочку

Ось яка гарна КВІТЯРА з'явилися у садочку нашої художниці  Алли Михальчук!

Правда солдат Другої світової війни

Моя бабця померла 8 травня 1945 року, так і не дізнавшись про загибель двох синів. Мій батько о 19 років повернувся з фронту інвалідом і дуже соромився цього. Вони   з матусею  народили  нас п’ятьох і   про війну при дітях  майже не згадували, не хотіли. Батька не стало у 50 років. Відійшов на той світ втомленою, хворою людиною. Все ще я  знаю про війну-це лише зі спогадів інших, з книжок та фільмів. Я боюся цих спогадів. Вони страшні. Але це треба робити. Через неприязнь, через страх. Тому, що це-правда. І ми слухаємо, слухаємо, слухаємо правду останніх солдат і свідків цієї війни: Нежумирю Ольгу Сергіївну, Трофімова Віктора Івановича, Лящевського Григорія Нікіфоровича, Ткаченка Дмитра Пилиповича...

У бібліотеці-філії №9 читали листи з фронту, які турботливо зберігаються у родинах-членів клубу "За покликом душі", у бібліотеці на Шевченка на засіданні краєзнавчого товариства Анастасія Сорокіна і Тарас Шульга доповідали про меморіальні військові поховання на території нашого міста, у бібліотеці-філії №5 знайомилися з книгою Ніни Циганок "Війна очима дітей".
Учні колегіуму №16 разом з бібліотекарями відділу абонемента та авторами книг "Бабин Яр" Анатолієм Кузнецовим, "Список Шиндлера" Томасом Кенналі, "Читець" Бернхардом Шлінком відтворювали події Другої світової війни.
Тихо, без пафосу, але з великою повагою до ветеранів та учасників Другої світової війни!

                      

                                                                       

Вечірній парк

Для тих, хто щойно повернувся з дачки і не має часу і сил на відпочинок у  парку.

Як ми читали книгу Деніела Кіза «Квіти для Елджернона»

У книжковому клубі юнацького відділу м.Кам'янського «На перехресті» читали та обговорювали книгу Деніела Кіза «Квіти для Елджернона».Читачів вразило те, як автор передає стан і світосприйняття  розумово відсталої  людини.

Чарлі Гордон — розумово відсталий, але у нього є робота, захоплення і непереборне бажання вчитися і стати розумним. Він погоджується взяти участь у небезпечному науковому експерименті з покращання інтелекту за допомогою операції. Чарлі  стрімко прогресує, абсолютно невимушено перевершує курси наук і стає генієм. Але ніхто не міг передбачити, які наслідки спричинить цей дослід…Яку ціну маємо ми платити за свої бажання? Чи варті вони того? Як нового себе сприйняв Чарлі?

Ефект від прочитання неймовірний. Підлітків  хвилювало ставлення суспільства  до людей з обмеженими можливостями, і саме ставлення оточуючих до Чарлі, як до  розваги, співчували йому. Всі були стурбовані тим,  як закінчився цей експеримент, чому так сталося, що геній Чарлі повернувся до попереднього стану?

Для чого ми все це робимо? Вчимося спілкуватися, висловлювати власні думки, аргументувати, порівнювати, виявляти спільне. Обговорення книги а потім фільму надають нам такі можливості. У вузькому колі однодумців або навпаки дістатися взаєморозуміння.

Довідка:

Деніел Кіз всесвітньо відомий американський письменник. Це єдиний автор, який здобув дві найпрестижніші літературні нагороди за два твори з однаковою назвою, героєм та сюжетом - спочатку за оповідання "Квіти для Елджернона", а потім за однойменний роман, написаний на його основі. Цей твір неодноразово екранізували, а екранізація 1968 року здобула премію "Оскар".

Книжкові позитиватори

Шановні друзі, чи помітіли Ви зміни у рубриці "Книжкові позитиватори"?Дякую Вам за увагу! Ці фото- частина авторського проекту "Спокуса читанням" директора Кам'янської бібліотечної системи Лариси Денисюк. Усі фотомоделі-бібліотекарі. Пізніше розповім і про  цей чудовий фотопроект, і про  фотохудожника Сергія Коваленка. Щотижня додаватиме нове фото, яке увійшло до фотопроекту  і ті, що залишилися поза проектом, але достойні вашої уваги!

"Книга завжди була для мене радницею, утішницею, красномовною і спокійною, і я не хотіла вичерпати її благ, зберігаючи їх для найбільш важливих випадків". 

                                                                                                                                                         (Жорж Санд)