Було багато того, що не вміщується у фото, і всього того, що ми так любимо: музика, поезія, уважні очі навпроти й оте особливе відчуття, коли вірші звучать дуже «про тебе».
Марія Гончар і Оксана Бевзюк подарували вечір рожевих і
бузкових настроїв — ніжних, живих, справжніх. І так добре було бачити, як слова
знаходять свої серця.
Після таких зустрічей не поспішаєш додому. Несеш із собою тепло голосів,
кілька улюблених рядків і тиху радість від того, що ми є одне в одного.
Немає коментарів:
Дописати коментар