Фаворитки декількох поколінь квіткарів, домашні віоли-сенполії зібрали усіх охочих на чергове засідання у бібліотеці на Шевченка.
У цієї чарівної рослини — безліч прізвищ і милих імен, ділиться своїми знаннями керівниця клубу Алла Беленко. Вана наголошує, що сенполія ніколи не вийде з моди, з них створюють колекції, від них тимчасово відмовляються, щоб знову повернутися до колекціонування під чарами розкішних сортів, побачених на виставках. Байдужими вони не лишають нікого.
Сенполії вважають жіночними, романтичними, ніжними та, головне, — надійними. Їх легко вирощувати навіть без особливого досвіду. А надпросте розмноження дозволяє швидко зібрати цілу колекцію. Чарівні маленькі букетики в симпатичних горщиках сьогодні можуть похизуватися надзвичайно багатою палеткою сортів. Та всі сенполії були й залишаються скромними й дуже милими довгоквітучими рослинами, до краси яких важко залишатися байдужим.
Своєю назвою рослина зобов’язана барону Вальтер фон Сен-Полю. Саме він в 1892 році, гуляючи в горах Східної Африки, побачив красиві квіти, схожі на фіалки.
Він зібрав насіння та розетки та відправив їх до Німеччини своєму батькові Ульріху фон Сен-Полю — президенту німецького дендрологічного товариства. А батько вже поділився насінням з директором Королівських ботанічних садів.
Новий вид рослин стали називати сенполіями на честь, що відкрили їх світу батька і сина.
Попри зовнішню подібність, фіалка та сенполія не мають взагалі нічого спільного. Багатьом доводилося на дачі бачити таку квітку, як братки. У них є багато й інших назв, наприклад, іван-да-мар’я, троєквітка та брат-і-сестра. Насправді це просто фіалка триколірна, яка отримала таку назву завдяки тому, що пелюстки у неї справді різних кольорів.
Яке це задоволення зібратись разом, поділитись не лише досвідом, але й емоціями, квітами, обговорити плани на майбутнє.
Немає коментарів:
Дописати коментар