ЛЮДМИЛА
КОСТЕНКО- театрознавець, режисер. Саме вона стояла у витоків
музично-драматичного театру ім. Лесі Українки (м. Кам'янське, Дніпропетровська
обл), є засновником молодіжного театру-студії
"Десятий квартал" і моєю
подругою. Я дуже сумую за нею!
Сьогодні її
день - день театру. І ми говоритиме про неї, читати її поезії,
переглянемо її інтерв'ю.
І ВОНА БУДЕ
З НАМИ!
ЗАВЖДИ!
Я знаю, что к вам возвращаюсь такою.
Такою, как дети скучают по елке,
По белой зиме и ореховой корке.
Такою-как женщина-по серпантину
Забытого вальса и птичьему клину.
Такою, как дети скучают по елке,
По белой зиме и ореховой корке.
Такою-как женщина-по серпантину
Забытого вальса и птичьему клину.
Я изредка брезжу случайным рассветом
Прошедшего дня и ушедшего лета,
Такою простою тоской человечьей
От буденных дней календарной картечи.
Быть может, в дожди поет сердце укором
И в памяти бродит затерянный город.
Прошедшего дня и ушедшего лета,
Такою простою тоской человечьей
От буденных дней календарной картечи.
Быть может, в дожди поет сердце укором
И в памяти бродит затерянный город.
(Людмила Костенко)
Немає коментарів:
Дописати коментар