Екогодина «Збережемо красу Землі»: до Всесвітнього дня Землі.

Люби природу не для себе,

Люби для неї.

М. Рильський

Земля – колиска людства. Вона носить на собі океани, хмари, пускає в небеса птахів, вбирає в себе всі сніги й дощі, дає всьому життя. Наше спільне щастя – жити на планеті Земля.. Її краса не може не бентежити душу.

Починаючи з 2010-го року в наших календарях з’явився Всесвітній день Матері-Землі, який відзначається 22-го квітня. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН, яка була затверджена з цього приводу в 2009-му році, відзначалося, що термін «Мати-Земля» досить поширений в різних культурах і загальноприйнятий у більшості країн світу.

До цієї дати у бібліотеці-філії № 7 з учнями 5-х класів ЗСШ № 25 була проведена екогодина «Збережемо красу Землі».

Бібліотекарі розповіли школярам про велику загрозу, що висить сьогодні над планетою. Постає питання питної води, іде знищення озонового шару. Кожна десята річка світу – забруднена, ліси на планеті зникають зі швидкістю 20 га за хвилину. За даними Міжнародного союзу охорони природи , за останні 500 років повністю вимерло 844 видів тварин.

Діти познайомились з Червоною книгою України та з Червоною книгою Дніпропетровської області. Багатьох зацікавило те, що природа Дніпропетровської області – це Україна в мініатюрі. Близько 80% видів рослин України зростає і в нашому регіоні. При цьому серед них 80 видів, які вже зникли на території інших країн колишнього СРСР, та 83 види, які майже ніде, окрім Дніпропетровщини, не зустрічаються.

Потім учні подивились відео-презентацію «Дніпровсько- Орільський заповідник». Перший, і поки що єдиний природний заповідник на Дніпропетровщині народився в 1990 році. Знаходиться він на лівому березі Дніпра між двома містами – Дніпродзержинськом і Дніпропетровськом.  Біля заповідника зливаються з Дніпром води найчистішої річки області – Орелі, і саме це віддзеркалено в його назві. Своєрідний і неповторний рослинний і тваринний світ заповідника. Серед чисельних його мешканців – багато рідкісних, ендемічних і зникаючих видів. Тут знаходять собі притулок такі раритети, як бобер і видра, різнокольорова ящурка і степова гадюка, гніздиться володар повітряного простору – орел-сіруватень, на річкових косах – гніздові колонії червонокнижного кулика-сороки, зуйків і крячок. На піщаних кучугурах збереглися реліктові і ендемічні рослини – такі як ковила дніпровська, верблюдка дніпровська, юринея харківська, жовтозілля дніпровське. Саме в заповіднику знайдено рідкісну папороть – вужачку.

Під час заходу бібліотекарі намагалися не тільки познайомити дітей зі зникаючими видами рослин і тварин, а ще й донести думку, що збереження природи залежить від кожного. 

 

Ми сподіваємось , що кожен з нас, тут присутніх, ні сьогодні, ні через багато років не залишиться байдужим до долі нашої планети. Хай квітують наші сади, хай сміється веселкою небо, хай кришталево чисте повітря п’янить нас ароматом весняних квітів і пташиним дзвінким щебетом!