неділя, 1 лютого 2026 р.

А ви знали, що

видатний графік, автор численних шрифтів, фірмових знаків, екслібрисів, ілюстрацій до книжкових і періодичних видань, а також творець емблеми ОУН «Тризуб з мечем» і символіки Пласту — РОБЕРТ ЛІСОВСЬКИЙ — народився у Кам’янському 29 грудня 1893 року та саме тут закінчив народну початкову школу?


Мати та батько були вихідцями з Німеччини. Батько Антін Карлович Лісовський керував механічною майстернею на металургійному заводі, мати — Юлія фон Анзер займалася дітьми (їх було п’ять). Завод надав сім’ї квартиру у будівлі водокачки, що стояла просто на березі Дніпра. Родина була дуже освічена, у будинку була багата бібліотека.
Збереглися спогади Гаральда Володимировича Яцука — історика за фахом, шкільного вчителя та місцевого краєзнавця. Його обізнаність пояснюється родинними зв’язками: сестра його батька, Анастасія Михайлівна, була одружена з молодшим братом Роберта — Бернгардом Лісовським, якого всі називали Борисом Антоновичем.

На запрошення Гаральда Володимировича Антін Карлович Лісовський із літа 1935 до осені 1936 року мешкав у літній кухні двору родини Яцук по вулиці Курській, 16 (нині — Моршинська) Відомості про це збереглися в будинковій книзі.

субота, 31 січня 2026 р.

Анонс

 

Анонс

Авторська виставка картин, створених Ганною Кісілішиною (м.Маріуполь), вчителькою, психологинею, художницею і мамою загиблого бійця полку «Азов» Олексія Кісілішина.
Експозиція об’єднує серію картин, створених жінкою, яка через мистецтво осмислює втрату, пам’ять і силу жити далі.

Зустріч відбудеться 6 лютого о 14:00, проспект Тараса Шевченка,14 м.Кам'янське за підтримки ГО ЯМаріуполь.

четвер, 29 січня 2026 р.

А ви знали, що основи хорового співу в нашому місті були закладені в селищі Романкове

19 квітня 1904 року губернський «Комітет піклування народної тверезості» ухвалив рішення відкрити курси хорового співу на базі церковно-приходської чоловічої школи — з повним безплатним утриманням і проїздом для слухачів.

Навчання тривало 17 днів (з 21 червня по 7 липня 1904 року) і проходило одразу у двох групах: по п’ять годин занять вранці та ще дві години ввечері.

Цікавий штрих  — останній вечірній урок був присвячений навчанню грі на скрипці.

Так у Романковому народжувалася хорово-музична традиція нашого міста — з ентузіазмом, дисципліною, любов’ю до мистецтва.

Джерело: Слонєвський О. Білі плями історії Кам’янського-Дніпродзержинська.-Д.,2020

Анонс тижня

 

Дні пам'яті Галини Романової в Німеччині

Директорка комунального закладу "Кам'янські міські публічні бібліотеки" Лариса Денисюк взяла участь у днях пам'яті Галини Романової в меморіальному районі Шарлоттенбург-Норд у Берліні. Вона розповіла як вшановують пам'ять Галини Романової в її рідному місті та презентувала роботу Кам'янських міських публічних бібліотек під час війни.


У Берліні вшанували пам'ять молодої української лікарки, яка була змушена працювати в таборах примусової праці у нацистській Німеччині, а в листопаді 1944 року була страчена. Що розповідають про цю українку сучасним німцям?

https://www.facebook.com/reel/1417027973308852?locale=uk_UA

середа, 28 січня 2026 р.

А ви знали, що

одним із піонерів української анімації був Володимир Дев’ятнін, який мешкав і працював у Кам’янському?

Разом із Д. Левандовським та колегами у 1927 році вони створили агітаційний мультфільм «Українізація», присвячений запровадженню української мови як офіційної та бюрократичної. Стрічка отримала схвальні відгуки критиків за технічне новаторство й стала помітною сторінкою в історії ранньої української анімації .
Володимир Васильович Дев’ятнін (8 січня 1891, Вільнюс — 14 вересня 1964, Дніпродзержинськ) — поет, художник-графік, режисер і аніматор.
Працював у театрах України та Росії; останнім місцем роботи були Дніпродзержинський драматичний театр і кінофабрика ВУФКУ.
Художні роботи митця зберігаються у Дніпропетровському художньому музеї.
Фільмографія:
• «Десять» («Десять років») 1927
• «Українізація»1927 (у співавторстві)
• «Казка про Білку-хазяєчку та Мишу — лиходієчку» 1928 (аніматор)
• «Сам собі Робінзон» 1929 (сценарист)