Оголосили переможців премії імені Лесі Українки.

Визначили імена переможців  премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2014 рік .

 “У номінації “Художнє оформлення книжок” найбільше голосів набрало видання “Квітко моя чарівна” в оформленні Яни Кернер-Вернер (видавництво “АВІАЗ”).

 У номінації “Кінотвори” – анімаційний серіал “Це наше і це твоє” телеканалу ПЛЮСПЛЮС “ТОВ “Гравіс”, автор серіалу Іванна Найда. У номінації “Театральні вистави” – вистава “Котигорошко” Івано-Франківського академічного обласного театру ляльок, автор та режисер-постановник Ярослав Грушецький, художник-постановник Каріна Чепурна”, – зазначив Наливайко.

 Щодо номінації “Літературні твори”, де три книжки – Павла Куща, Віктора Терена та Марії Морозенко – здобули однакову кількість голосів, вирішальним став, відповідно до положення про премію, голос голови комітету, який віддав його за книжку “Хлопчик з планети “Ч” та Вогняні Пси” Віктора Терена (видавництва “Веселка”, “Навчальна книга – Богдан”).

Як наголосив під час обговорення член комітету, ректор КНУТКТ ім. І.К. Карпенка-Карого Олексій Безгін, з огляду на те, що у двох номінаціях – “Театральні вистави” та “Кінотвори” – на здобуття премії висунули лише по два твори, треба піднімати престиж премії, поширювати більше інформації про неї. “В Україні працюють більше 150 театрів, і немає жодного з них, де б не гралися дитячі вистави. Номіновані тільки дві вистави з двох театрів – це практично 1 відсоток того, що ми могли б розглядати”, – зауважив він.

Також прозвучали побажання, що номіновані вистави треба переглядати у театрі, а не в телевізійній версії. Водночас член комітету, заступник міністра освіти і науки Максим Стріха підкреслив, що у номінаціях з літератури і художнього оформлення був великий вибір і дуже цікаві роботи.

“Ми маємо дуже добре попрацювати з лауреатами і номінантами, залучаючи державні і приватні телерадіокомпанії, аби ширше знали наші колеги, діти і батьки про ці твори. Нам треба популяризувати їх. І результат, я думаю, ми побачимо наступного року”, – підсумував Наливайко.

Як зазначалося, загалом до списку включили 40 робіт від 31 номінанта. На здобуття премії висунули дві вистави та два анімаційні фільми для дітей; 26 книг змагалися у номінації літературних творів; 10 творів – у номінації художнього оформлення.

Див.: http://vsiknygy.net.ua/news/40631/

Вчитися читати між рядків: до 160 - річчя Всеволода Гаршина.

 В лютому виповнюється 160 років класику російської літератури Всеволоду Гаршину . 

Він був із старого дворянського роду .Народився в родині військового . Мати з дитинства прищеплювала синові любов  до літератури .Всеволод дуже швидко навчався і був не по літах розвинений . Можливо саме тому , приймав близько до серця все, що траплялося.
 За своє коротке життя  встиг створити лише один том оповідання . Він автор відомих зворушливих казок для дітей з глибоким змістом :"Сказка о жабе и розе", "То, чего не было", які вчать любити добро і ненавидіти жорстокість.Всього автором було написано 5 казок.

На додаткових канікулах в бібліотеку-філію №4 завітали учні 1б класу НВК№13. Разом читали казку "Лягушка-путешественница", розмірковувули і робили висновки, що тварини ведуть себе як люди. Подивились мультфільм за мотивами цього твору.

Казки Гаршина подобається читати всім : і дорослим і дітям , кожний віднаходить у них  сенс .

Лесина мова нам завжди знайома…

25 лютого в усьому світі відзначають 144 –річницю з дня народження української поетеси Лесі Українки."

  

Працівники бібліотеки-філії №7 у дитсадку «Незабудка» також провели захід до цього дня - хвилинки поезії . Бібліотекарі  підготували виставку фотографій родини Косачів та творів , написаних Лесею для дітей.

  

Діти виразно декламували вірші, уважно слухали про дитинство поетеси, водили хоровод, граючи у «Подоляночку», співали пісню «Вишеньки»,

зробили маленькі букетики на знак вшанування пам’яті письменниці.

 А потім із задоволенням переглянули мультфільм «Некмітливий горобець» за казкою Лесі Українки «Біда навчить».

Сподіваємось, що малятам запам’яталась синьоока дівчинка з душею гордою і ніжною, серцем лагідним і чистим, характером сильним, яка стала відомою на весь світ письменницею це Леся Українка.

Дерево счастья своими руками: мастер - класс в библиотеке.

22 февраля в читальном зале библиотеки-филиала №7 вновь собрались взрослые и дети, которые любят hand made – умение создавать удивительные и неповторимые вещи своими руками.

В этот раз они осваивали технику топинария – очень модного сейчас декоративного деревца.

 Преподаватель изобразительного искусства Елена Благова подготовила презентацию и провела замечательный мастер-класс по созданию такого деревца. Для этого используются самые разные материалы. Иногда на веточки прикрепляются монетки или даже купюры – и тогда это будет денежное дерево. Часто используют бисер, бумагу или кофейные зерна. А наши мастера делали свои деревья из маленьких разноцветных пуговичек. Ведь в каждом доме есть коробка с ненужными уже пуговицами. А оказывается, в умелых руках они могут превратиться в прелестную вещицу. Каждый будет рад получить такое деревце в подарок или украсить им дом. 

Это Дерево Счастья, потому что главный секрет изготовления – делать его с любовью.

Всем интересно было познакомиться с выставкой работ уже опытных мастериц этого прекрасного искусства и найти новые идеи для творчества в журналах HAND MADE, "Ручные чудеса", "Жасмин","Веселые идейки".

Фотовыставка "Геометрия повседневности" открылась в юношеском отделе Центральной библиотеки Днепродзержинска.

Выставка работ днепродзержинского фотохудожника Андрея Заики открылась в юношеском отделе Центральной библиотеки им. Т.Г. Шевченко.

Выставка "Геометрия повседневности" посвящена человеку в урбанистическом пространстве. Андрей изучал геометрию городского пейзажа и то, как в него вписывается человек.

На выставке "Геометрии повседневности" представлены более 35 фотографий Андрея Заики. Это уже второй показ работ фотомастера. Первая персональная выставка была в музее истории г. Днепродзержинска. В работах Андрея  преобладает жанр художественной фотографии.

Кроме "Геометрии повседневности" автор работает над несколькими сериями фотографий, такими как: "Формы", "Свет и Тени", "Эксперименты", "Коллективное творчество", "Отражение".

Первыми посетителями выставки "Геометрия повседневности" стали учащиеся медицинского училища.

 Вернисаж прошел в формате просмотра работ и  вопросов к автору. А в завершении организатор выставки директор библиотеки Татьяна Герасюта провела конкурс на лучшее название фотографии. Каждый из присутствующих мог дать  название фотоснимку, предложенному на всеобщее обозрение. Лучшую подпись определил Андрей и победителю вручил работу с автографом.

Татьяна Герасюта, вручая в подарок Андрею книгу нашего земляка, краеведа А.Слоневского "Дух ушедшей эпохи", отметила: "Я хочу провести параллели между хроникером Александром Слоневским, который описывает жизнь, быт нашего города с его давних времен, и называет это духом ушедшей эпохи, с фотомастером Андреем Заикой. Все то, что сфотографировал Андрей, через какое-то время станет таким же ушедшим духом. Но уже нашей эпохи".

Посещаемость библиотек с коворкингом выросла на 70%.

Благодаря появлению в городских библиотеках оборудованных рабочих мест - коворкингов - посещаемость таких библиотек выросла на 70%, заявил глава департамента культуры Сергей Капков.

В  ночь с 19 на 20 января в двух московских библиотеках открылись коворкинги. Они начали действовать в библиотеке имени Федора Достоевского и библиотеке №171 имени 1 Мая. Приходить работать в библиотеку можно ночью. Как отмечал ранее заведующий библиотекой имени Достоевского Алексей Бородкин, ночной коворкинг будет работать с 22.00 до 05.30. Его посетители смогут пользоваться всеми услугами библиотеки. 

Добавим, в 2014 году в столице были модернизированы три библиотеки. Они превратились в современные медиацентры. В их числе библиотека №171 имени 1 Мая, библиотека №30 в Марьине и библиотека в поселке Филимонковский в ТиНАО.

Сейчас в московских библиотеках также начинают массово внедрять автоматическую систему выдачи литературы - для этого на книги наносят RFID-метки. Они представляют собой наклейку размером 55×85 миллиметров. Метки имеют код, по которому библиотечная система отличает одну книгу от другой.

Кроме того, в 2014 году был разработан фирменный стиль городской сети библиотек, его применяют уже на 100 площадках. В частности, в учреждениях появились отличительные вывески, а также системы внешней и внутренней навигации. Была создана единая униформа для сотрудников библиотек.

См.:http://www.m24.ru/articles/67080?attempt=3

10 причин читати сучасну українську літературу.

 

1. Попри існуючий стереотип про вітчизняні виробництво: кіно, одяг, продукти тощо – у нас є надзвичайно якісні приклади літературної творчості. Яскраво демонструє якісну сучасну літературу письменник і журналіст Андрій Курков. Його книги стають бестселерами за кордоном, а на Батьківщині прізвище автора не знає більшість “потенційних читачів”…
2. Це весело. Наприклад книги Карпи чудово підходять для таких дивних дівчат, як я. Вони ніби дають зрозуміти, мовляв, “ти не одна така дивна, все норм, у світі є тобі подібні”. Або книга Вадима Денисенка “Декілька історій про кохання”. Я традиційно даю її читати усім друзям-родичам-знайомим просто для того, щоб вони так само як я сміялися до сліз в маршрутці чи в черзі. Бо головна тема там зовсім не кохання, а життя, причому у найвеселіших і найбільш філософських його проявах. Українці, як ніхто інший уміють сміятися від душі. Тому наші автори уміють одночасно смішити читача і змушувати задуматись над життям простими історіями з життя.
3. Хлопці можуть справляти враження на дівчат, розповівши, що ЧИТАЮТЬ, а тим більше, що їм відомі такі прізвища як Любка, Винничук, Шкляр і тд.. Ви не уявляєте, як збуджують дівочу уяву розумні начитані хлопці, які можуть не лише цитувати статуси з соціальних мереж, але й поговорити про творчість Жадана та Іздрика.
4. Аналогічна причина для дівчат (якщо вам пощастить зустріти розумного хлопця, ви зможете підтримати розмову про ці твори).
5. Наша література найбільш близька нам психологічно. Ми не завжди розуміємо якихось вчинків героїв книг іноземних авторів. У них інші умови життя, інші звички, інша ментальність, імена врешті-решт! А в книгах наших письменників ми легко впізнаємо себе, щиро сміємось чи плачемо. У Василя чи Марічки є така ж хата в селі, як у наших бабусь, у них такі самі звички, традиції і свята. Ці книги рідні.
6. Вчить нас історії. Я переконана, що такі книги як “Чорний ворон” Шкляра чи “Танго смерті” Винничука сформували в мені справжнього патріота. Хтозна ким би я виросла, не прочитавши цих книг. Коли ми знаємо справжню історію своєї держави у нас з’являються аргументовані причини її любити і ненавидіти ворогів. Коли ближче знайомишся з героїзмом своїх предків, розумієш, що тим, що ми маємо зараз – завдячуємо лише їм. В такі моменти в серцях з’являється гордість за те, що ти українець. Як же мене веселили історії про те, як російські “панночки” коли заселилися у Львів під час окупації міста, були наскільки дикими, що купували нічні сорочки львів’янок і носили як сукні.
7. Для розвитку внутрішнього ринку. Це вигідно і економіці держави і нам, бо ми не платимо дорожчу ціну за розмитнення товарів і переклад. Саме тому я купую українське і рекламую українські книги, тому що хочу, щоб мені було з ким потеревенити про улюблені твори і разом сміятися чи захоплюватися сюжетними лініями і героями.
8. Якщо вам сподобається творчість якогось автора ви без перешкод можете з ним побачитись і поговорити: на презентації нової книги, на читаннях у соціальний мережі facebook. Де завгодно. Це більш вірогідно, ніж побачитись з Деном Брауном чи Паулом Коельо.
9. Книга написана відразу українською. Це не переклад з англійської, французької чи польської, тому не так сильно втрачається суть, яку хотів донести автор. Є слова, які можуть зрозуміти лише українці і не треба доплачувати за переклад при купівлі книги.
10. Улюблені вірші можна послухати в музичному оформленні, як повноцінну пісню. Так, вірші Жадана покладено на музику і створено дуже популярний проект “Жадан та собаки в космосі”, який вже гастролює Україною. Іздрик пішов ще далі і, обробивши електронною музикою свої твори, виконує їх у стилі “реп” на своїх читаннях.

Бонуси:

1. Поезію простіше вчити напам’ять;
2. Словами з твору можна освідчуватись в коханні;
3. У книжковому магазині у відділі сучукрліт, як наркоман радіти кожному новому товару;
4. Відчувати себе інтелігентом;
5. Розвивати свою українську літературну мову;
6. Коли до вас приходять гості і бачать на поличках такі книги, то ви піднімаєте свій інтелектуальний рівень в їхніх очах.

Українська книга є!

«Масляна прийшла – млинців напекла!»

Як на масляного тижня
З печі млинці летіли!
З пилу, з жару, з печі,
Всі румяни, гарячі!
Масляна, пригощай!
Всім блиночков подавай.

 Саме з таким гаслом відбулась зустріч членів клубу «За покликом душі» у бібліотеці-філіалі № 9.

Цей чудовий вечір, який був насичений запахом свіжоспечених млинців та гарячого чаю, відкрила Мутовкіна Світлана Олександрівна бесідою на тему «Масляна! Відроджуємо давні традиції разом». З її виступу члени клубу ознайомились із  традиціями святкування Масляної – древнього свята, яке зберіглось і донині після прийняття християнства.

Про забави та історію походження свята розповіла Чуйкова Лариса Іванівна – «Масляна іде – весну красну веде». Опісля члени клубу послухали легенду про Масляну.

Також був проведений огляд нових періодичних видань 

Гнояною Тетяною Олександрівною.

А наприкінці,  члени клубу похизувались своїми кулінарними здібностями і принесли до святкового столу традиційні млинці. Авторами кількох видів цієї страви були: Галинська Людмила Миколаївна, Шаптала Валентина Олексіівна та Галімонова Раїса Степанівна. Таким чином, члени клубу влаштували млинцевий конкурс. Також до млинців дуже смакували варення та джеми учасників клубу. 

У дружньому колі панувала тепла атмосфера, звучали анекдоти, веселі історії та різні цікаві теми.

День рідної мови в бібліотеках міста.

                                                                     Нам  в  Україні  судилось  жити

                                                                       В  краю, де  кожна  квітка голос має

                                                       Тож  українська  мова  хай  звучить,

                                                                       Над  цілим  світом  хай  вона  лунає .

 Мова - ота  жива  схованка  людського  духу ,  його  багата  скарбниця  , в  яку  народ  складає і  своє  давнє  життя , і  свій  розум  , досвід , почування. Сьогодні  відновлюються  обряди ,згадуються  прадавні   звичаї , українські  народні  пісні .  Україна  відроджується  духовно .

Бібліотека - філія №9  разом  з учнями 4-б  класу   СШ № 40  провела  свято  рідної мови " Мужай , прекрасна  наша  мово !" Діти у  національних  костюмах  розповідали  про чарівність та  мелодійність  рідної  мови , співали  українські   народні   пісні . Бібліотекар Чуйкова Л, І ,  провела  конкурс  віршів  про  рідну  мову .  Переможцями  стали Вершигора  Ярослав та Волчков  Данило .

 Можна  багато  говорити  про  красу   та  чарівність   української  мови . Наша  мова   гідна  такого  статусу , бо  нею  можна  сказати  і  найніжніші  слова  освідчення , найпотаємніші почуття  й  найдотепніші  жарти .  Тільки  нам, українцям ,треба  навчитися  її  поважати ,вважати  рідною ,найкращою  , щоб  "це  диво калинове" зачарувало  нас  навіки .

Завідуюча бібліотеки-філії №8 Т. М. Гончар запропонувала учням 2-Б класу СЗШ №20 перевірити свої знання з рідної мови і зіграти в літературну гру «Мовні перлинки для кожної дитинки».

Діти уважно прослухали казку Ігоря Січовика «Мова і Дороговказ», складали слова, рухаючись за стрілкою «чарівного» годинника ,

 римували вірші,шукали загублені букви . 

Більш за все діткам сподобалось завдання «До якої казки приказка?» і складання пазла «Колобок».

Бібліотекарі філії №6 Олена Лєбєдєва та Надія Лохова спільно з вчителями та учнями СЗШ № 22 провели свято "Краще ніж рідної, мови не буває".

А працівники бібліотеки - філії №7 організували мовний турнір "Українцями ми народилися" для учнів 6 - х класів СЗШ № 30.

До міжнародного дня рідної мови в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки пройшла година поетичного настрою "Мови чарівний голос". 

Для студентів медичного училища бібліотекарі та волонтери підготвали розповідь про становлення української мови, лунали вірші Т.Шевченка, Л. Українки, В. Стуса, В.Симоненка, Л. Костенко.