четвер, 16 квітня 2026 р.

Експонати музейної кімнати

Картини «Півень», «Сільський пейзаж» вишиті хрестиком датовані 1935 роком, картина «Різдво» 1955 роком.


У традиційній українській культурі вишиті картини з’явилися наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття — пізніше, ніж рушники та сорочки, і спочатку вважалися радше елементом міської моди, яка поступово поширилася в сільському середовищі. Саме в цей період техніку хрестика почали активно використовувати не лише для оздоблення сорочок і рушників, а й для створення інтер’єрних виробів — серветок, декоративних панно та картин.

У цей час сформувався характерний набір сюжетів для вишитих картин хрестиком: квіткові композиції та букети, сільські пейзажі, сцени із закоханими парами, птахи як символи родинного добробуту, релігійні мотиви, декоративні написи-побажання («На щастя», «Миру цьому дому» тощо).

Завдяки дарункам читачів поповнюється наша музейна кімната.

Ваша бібліотека на Шевченка 

День кіно

У просторі юнацького сектору бібліотеки на Шевченка відбувся перегляд фільму «Труднощі перекладу» — романтичної трагікомедії режисерки Софії Копполи.


Події стрічки розгортаються в нічному Токіо, де випадково знайомляться двоє американців — актор Боб і молода Шарлотта. Разом вони блукають містом, потрапляють у дивні й кумедні ситуації, багато мовчать, спостерігають і поступово відкривають щось важливе не лише про Японію, а й про себе.

Глядачам особливо відгукнулася атмосфера фільму — тонке відчуття розгубленості й віддаленості від звичного світу, але водночас і дивної близькості між людьми, які зустрілися випадково, проте саме в потрібний момент.
Цікаво, що між героями немає класичної романтичної історії — і саме це робить їхній зв’язок таким щирим і справжнім.
«Фінал залишає післясмак, над яким хочеться ще трохи подумати», — ділилися враженнями учасники під час обговорення фільму.

вівторок, 14 квітня 2026 р.

А ви знали, що

перший випуск вихованців аероклубу імені В.С. Молокова в Кам'янському відбувся 12 травня 1936 р. Серед випускників 25 пілотів, 30 парашутистів, 200 планеристів. Для відпрацьовування стрибків із парашута споруджена парашутна вежа. Висота її була 75 метрів. Для порівняння: 16-поверховий будинок має висоту від 40 до 50 метрів.

неділя, 12 квітня 2026 р.

Фотовиставка "Життя, розділене війною"

Експозиція через об'єктив шести фотографів — Євген Сосновський, Аліна Комарова, Іван Станіславський, Лесь Касьянов, Поліна Ковальська та i.spion.u — розповідає про Маріуполь, його мешканців і трансформації, спричинені російським вторгненням.

Експозиція охоплює життя Маріуполя під час облоги, трагедію мирного населення, долю маріупольців у вимушеному переселенні, поховання героїв, акції підтримки полонених та зміни міського простору.

Це можливість побачити Маріуполь очима його мешканців і тих, хто документує історію просто зараз

субота, 11 квітня 2026 р.

Достукатися писанкою до небес: пам’яті писанкарки з Кам'янського Лариси Лосенко!

Великдень — одна з найпотужніших енергетичних точок українського календаря. Саме в цей час жінки здавна писали писанки, закодовуючи в них молитви за свій рід: для захисту домівки, здоров’я близьких, доброго врожаю та достатку. Кажуть, що знаючи, як правильно написати писанку, можна достукатися зі своїми найпотаємнішими бажаннями до небес.
Лариса Семенівна Лосенко мала у власній колекції понад 2000 робіт, виконаних майже у 20 техніках: писанки, крашанки, мальованки, шкрябанки, крапанки, різьблянки, вишиванки, солом’янки, мотанки, бісерки — і все це на тендітній шкаралупі яйця. Її роботи вражали не лише технічною довершеністю, а й поетичністю назв: «Ниткова філігрань», «На полях книги», «Золотий кошик», «Пори року», «Фаберже», «Мамине рішельє».











Рідко коли майстриня створювала одну писанку — зазвичай народжувалися цілі серії: «Бузковий туман», «Чоловічий колір», «Сад моєї подруги», «Прованс», «Мамзельки» тощо.
Перші виставки Лариси Семенівни відбулися саме в нашій бібліотеці на Шевченка м.Кам'янське: «Пасхальні візерунки», «Яйце, як творчий Космос», «Достукатися писанкою до небес». На них експонувалося майже 1000 робіт — яскравих, ніжних, сонячних і життєрадісних.
Усі писанки пані Лариси— витончені, різноманітні, живі. Вони передають настрій авторки та тепло людей, які долучалися до створення й збереження цих колекцій.
У 2023 році Лариса Семенівна відійшла у засвіти. Вона не встигла здійснити свою мрію — провести виставку в Києві. ЇЇ онуки — Ліза і Нікіта Курицини пізніше організували благодійну виставку писанок «Спадок. З любов’ю, бабуся» у Львові.
Її писанки залишаються з нами — як молитва, як пам’ять, як світло, що й далі допомагає достукатися до небес.

пʼятниця, 10 квітня 2026 р.

Бібліотека – це безмежність під дахом

Бібліотека на Шевченка (м. Кам’янське) бере участь у міжнародному проєкті "Heroes Unleashed: Implementing a Sensory Reading Program in European Public Libraries" / "Вивільнені герої: впровадження програм сенсорного читання в європейських публічних бібліотеках".
Сьогодні бібліотекарі поділилися цією практикою з колегами.
Із квітня 2026 року Бібліотека на Шевченка активно працює у напрямку впровадження сенсорного читання – підходу, що допомагає дітям краще сприймати історії через дотик, звук, зір і нюх. Особливий акцент робиться на підтримці українських дітей, які пережили психологічну травму через війну, адже сенсорне читання сприяє покращенню їхнього емоційного стану, розвитку комунікації та соціальній інтеграції. Проєкт об’єднує чотири країни, і ми раді бути частиною української команди: навчаємось, переймаємо досвід і вже впроваджуємо сенсорне читання у своїй бібліотеці.




Разом створюємо простір читання, відкритий для кожної дитини.

середа, 8 квітня 2026 р.

А ви знали,

що 8 березня 1971-го «Місяцехід-1» своїми колесами, сконструйованими під керівництвом кам’янчанина Василя Григоровича Матюхіна, накреслив на поверхні Місяця подвійну вісімку, привітавши жінок Землі зі святом.


Василь Григорович Матюхін народився 28 лютого 1909 року в селі Кам’янське. Закінчив Дніпродзержинський металургійний інститут.
Василь Матюхін належав до покоління інженерів, які працювали над ключовими системами руху важкої техніки:
очолював групу розробки ходової частини танка Т-34 у КБ заводу № 183;
працював у команді під керівництвом Михайла Кошкіна;
пізніше його досвід у створенні надійних вузлів шасі став корисним і для космічної техніки — зокрема місяцеходів.


#визналищо

субота, 4 квітня 2026 р.

А ви знали,

що в далекому 1893 році у Кам’янському вже існувало товариство веслувального плавання, навіть, раніше ніж у Києві.

Щоліта, 29 червня, влаштовувались перегони на човнах по Дніпру, які стали традиційними та проводилися в Кам'янському двадцять один рік поспіль, по 1914 рік включно.
В перегонах брали участь навіть жінки — веслувальниці, що робило події ще яскравішими. А човни мали такі гарні назви: «Сирена», «Русалка», «Сенатор», «Карп», «Карась» тощо. Переможці отримували почесний срібний кубок, золоті та срібні жетони.

неділя, 29 березня 2026 р.

Людмила Гайдученко є однією з найсильніших жінок світу!

Камянчанка Людмила Гайдученко - справжня спортсменка!


За кар’єру вона:
встановила 7 абсолютних рекордів світу;
понад 60 рекордів України, кілька рекордів Європи;
багаторазова чемпіонка світу, Європи та України;
одна з найсильніших жінок світу в силі хвата.

Її досягнення у паверліфтингу вражають:
245 кг у присіданні,
210 кг — у жимі штанги лежачи,
250 кг — у становій тязі.

Та це ще не все. У 2012 році в армліфтингу Людмила встановила унікальний рекорд: однією рукою підняла 77 кг 200 г. Це один із її абсолютних світових рекордів у силі хвата.

Розмір біцепса Людмили Гайдученко – 45 см (у Володимира Кличка – 46 см).
За одне тренування вона підіймає 10-12 тонн.
За свою силу вона отримала прізвисько «Ведмідь».

Про важливі події своєї спортивної кар’єри Людмила розповіла у книзі «Без права на помилку».

субота, 28 березня 2026 р.

Два з половиною метри краси

Цей вишитий хрестиком килим днями передала до нашої музейної кімнати пані Валентина з Енергодара. Вона знайшла його на блошиному ринку Кам’янського, який відвідує майже щодня, і звідки регулярно приносить цікаві знахідки: рушники, підзори, глечики, серветки, картини та інші предмети народного побуту.




Пані Валентина сама гарно вишиває та наполегливо збирає автентичні українські орнаменти, зберігаючи традиції для наступних поколінь. Завдяки таким небайдужим людям наша колекція поповнюється справжніми перлинами народного мистецтва.

Орнамент килима з великими стилізованими квітами є характерним для українських декоративних виробів середини ХХ століття. Композиція з центральним медальйоном і бордюром типова для хатніх настінних килимів. Техніка виконання нагадує рахункову вишивку або килимовий стібок по канві. Такі вироби часто створювалися власноруч для прикрашання оселі та надання їй особливого затишку.

#експонати_музейної_кімнати 

пʼятниця, 27 березня 2026 р.

«Поетичні голоси Нікополя» відбулися!

Ми хвилювалися, але все вдалося.
Щиро дякуємо за проникливі, щемкі рядки Ользі Мітченко, Олені Поповій, Наталії Белякіній, Галині Чебановій, Володимиру Барні.


Теплі онлайнвітання своїм друзям по літературному проєкту «БібліоНіка поетична» передала бібліотекарка Марина Кузнецова, яка нині мешкає у Харкові, але залишається поруч із ними серцем.





До читання долучилися поети Кам’янського — Сергій Злючий, Тетяна Березовська, Ганна Ясна — їхні голоси органічно вплелися у спільну мелодію слова.
Особливої піднесеності зустрічі додало ніжне поєднання музики у виконанні Лілії Заславської та натхненного читання Марії Гончар.


Поезія цього дня звучала як підтримка, як пам’ять, як надія — і як жива присутність Нікополя у слові.

середа, 25 березня 2026 р.

Шлях до рівноваги

У бібліотеці на Шевченка розпочав роботу ресурсний клуб «Шлях до рівноваги»
Ресурсні зустрічі проводить психолог БФ «Карітас Кам’янське» Марина Клименко. Вони спрямовані на відновлення внутрішніх ресурсів засобами арт-терапії.
Це простір підтримки, усвідомлення та м’якого відновлення для всіх, хто потребує внутрішнього балансу та емоційної рівноваги.


Працюємо екологічно й дбайливо до себе через:
творчі практики та малювання
тепле спілкування в безпечному колі
роботу з метафоричними асоціативними картами
вправи на відновлення внутрішнього балансу
Наступна ресурсна зустріч відбудеться 23 квітня о 15.00

неділя, 22 березня 2026 р.

Актор Олег Волощенко

Пам’ятаєте фільм про школяра Вітька, який через загадковий портал часу потрапляє у минуле — на тисячу років назад. Там воїни — майбутні витязі охороняють заставу, здолати яку прагнуть половці, і допомога Вітька виявляється дуже слушною. Так це «Сторожова застава» - перше пригодницьке фентезі в Україні зняте за книгою Володимира Рутківського. У цьому фільмі богатиря Ілька зіграв наш земляк — Олег Волощенко.


Олег Волощенко – актор театру і кіно, який понад 25 років присвятив служінню Кам’янському академічному музично-драматичному театрові імені Лесі Українки. Глядачі також знають його за ролями у відомих українських фільмах: «Сторожова застава», «Позивний «Бандерас», «Захар Беркут», «Тарас. Повернення» та роботами у театральних виставах.
За свою творчу працю актор отримав почесне звання Заслужений артист України.

субота, 21 березня 2026 р.

Олег МАЙБОРОДА лауреат літературної премії «Благовіст»

Журі Всеукраїнської літературної премії «Благовіст», заснованої Національною спілкою письменників України, визначило лауреатів за 2025-й рік.

У номінації «ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ДІТЕЙ»: здобув перемогу дитячий письменник із Кам'янського Олег МАЙБОРОДА з книгою «Пригоди домовичка Читайлика»


«Пригоди домовичка Читайлика» – чарівна історія про любов до книг, дружбу та добро. Домовичок Читайлик і його друг павучок Чок покидають дім, де панують лінь і байдужість, і вирушають на пошуки нового місця, де панує любов до знань. Під час мандрів вони зустрічають різноманітних фантастичних істот — русалок, лепрекона, фей, троля, велетня, птаха Фенікса, відьму, джина, короля єдинорогів, чарівника, вовкулаку та інших. Завдяки знанням із прочитаних книжок Читайлик допомагає кожному, хто потребує допомоги, і доводить, що добро, розум і щирість здатні змінити світ. Наприкінці подорожі друзі знаходять омріяний дім — дитячу бібліотеку, і стають справді щасливими.