З днем щастя

Чи не забули Ви, мої шановні друзі, що сьогодні Міжнародний день щастя? Я разом з Вами радію снігу, сонцю, теплим батареям на роботі і вдома. А як я раділа, і не лише сьогодні, так довго очікуваному автобусу. Мені пощастило і я запізнилася на роботу лише на годину. Хто ж знав, що таке трапиться? Цей день-нагадувалка про те, що щастя є. А Ви сумнівалися? День щастя проголошено ООН 28 червня 2012 року.Ініціатива святкування Дня щастя належить Королівству Бутан. У них для цього навіть існує своя система вимірювання щастя - коефіцієнт Валового національного щастя. Фінляндія – країна сауни, лижного спорту і Санта-Клауса – визнана ООН найщасливішою державою світу. Згідно із даними щойно оприлюдненого рейтингу щастя в країнах планети за 2018 рік, переможниця минулого року Норвегія зайняла друге місце. За нею йдуть Данія, Ісландія та Швейцарія. Найнещасливіші – мешканці Бурунді. А Україна в світовому рейтингу щастя з минулорічного 132-го місця опустилася на 138-е. Такі висновки зроблені, в основному, на підставі соціологічних опитувань жителів. У питання про щастя включені поняття задоволеності життям, свого настрою останнім часом, відчуття впевненості і стабільності. Також вивчено такі фактори як виробництво валового продукту на душу населення, демократію і свободу вибору, середню тривалість життя громадян, рівень корупції в країні. Датою свята обрали саме 20 березня тому, що це день весняного рівнодення, коли практично в усьому світі день дорівнює ночі. Щастя - річ суб’єктивна. Те, що одного радує, в іншого може викликати зовсім іншу реакцію. Навчитися радіти малому не так важко і під силу кожному з нас. Щастя і радість - це брати близнюки. Задовольняючись малим набагато легше отримати більше! Будьте щасливі, зі святом!

Весняне адажіо

За вікнами завірюха, а у кам’янській бібліотеці-філії №7 все одно весна. У бібліотечній галереї проходить нова виставка Наталії Дяченко «Весняне адажіо». Днями, за допомогою Наталії, всі бажаючі – відвідувачі бібліотеки – натхненно майстрували панянок-веснянок. Таким чином, вони закликали весну та програмували всіх учасників заходу на здоров'я і щастя.

Залізна відданість народу

Книжковий фонд Бібліотеки на Шевченка поповнився новою книгою «Олександр Григоренко. Залізна відданість народу». Днями тут відбулася зустріч з упорядником книги Євгеном Безусом (м. Верхньодніпровськ) та побратимом Олександра Олексою Різників.(м. Одеса).

Довідка:

ГРИГОРЕНКО ОЛЕКСАНДР ЯВТУХОВИЧ – поет шестидесятник  (нар. 22.02. 1938, с. Бородаївка Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл. – загинув 19.08. 1962, похований у с. Бородавка).

Патріотично забарвлені вірші Олександра Григоренка потрапили до КГБ. Карався за «антирадянську агітацію і пропаганду» в таборі суворого режиму управління "Дубравлагу" (Мордовія.) 

Приятелював  з Миколою Кучером з Кам`янського (Дніпродзержинськ),  поетом Олексою Різниківим  з Одеси.

Олекса Різників і  Микола Кучер – зберегли світлу пам`ять про талановитого юнака, його вірші, зокрема, запам`ятали вірша «Бажаній нареченій», написаного 1961 р.:

Ти мене полюбиш не за пісню,
Ти мене полюбиш не за вроду – 
Ти мене полюбиш за залізну
Відданість вкраїнському народу.

Привітайте колегу!

Вітаємо головну дитячу бібліотекарку Кам'янського ДОРОФЕЄВУ ТЕТЯНУ з днем народження.
Пані Тетяно,нехай у Вас все буде добре: більше нових книжок, більше цікавих подорожей і вражень, натхнення.

Бабусі-онукам

Найтурботливіші і найрозуміючі люди на землі - наші бабусі. Вони - сама терпимість і доброта. а ще вони, виявляється, пишуть для своїх онуків вірші . Збірку віршів ренійських бабусь люб'язно надала бібліотеці-філії №4 Юлія Вікторівна Задорожня. Вірші цікаві і дотепні . Варті того,щоб з ними познайомити маленьких друзів бібліотеки. У театралізованих читаннях взяли участь діти із 1а та 1б класів НВК№13. Уважно слухали і дивились. Охоче залучились до розмови і гри. Після читань радісно фантазували і вигадували історіїї на запропоновану тему. Найактивніші і найвигадливіші сфотографувалися напам'ять з героями веселих віршів.

Тетяна Карабут

Зустрічайте літературні новинки

Бібліотека - філія№9 м.Кам'янського отримала літературно - художні
видання для молодшого та середнього шкільного віку із серії "Сучасна
 дитяча проза" видавництва "Грані - Т" м.Києва.

Найцікавішими новинками для дітей та підлітків виявилися :

- Лариса Денисенко " Ліза та Цюпа П. зустрічаються " ;

- Валерій Куклін " Місячний дракон";

- Вітаутас В. Ландсбергіс "Мишка Зіта";

- Катерина Паньо "Полювання на сліпса";

- Іван Андрусяк " Три дні казки";

- Лариса Даренська "  Бабусин букет або Квіткові казки для Ганусі"  та інші.

Завітайте до нашої бібліотеки , та отримайте насолоду , подорожуючи 

 разом з улюбленими героями нових літературних надходжень.

«Не весело на світі жить, Коли нема кого любить»

Модний столичний художник, епатажний поет, завсідник припортових петербурзьких трактирів, любитель рому і сигар, поціновувач театральних вистав, бажаний гість на балах та в аристократичних салонах… Хто це? Чи могла така людина не любити жінок? І хіба можна було не любити такого?

Тарас Григорович Шевченко. Такі несподівані подробиці з біографії великого українця дуже здивували підлітків, які знаходяться на профілактичному лікуванні в дитячому протитуберкульозному санаторії. Саме їх бібліотекарі філіалу № 5 запросили на урок-образ, присвяченого жінкам в житті та творчості Кобзаря.

Хто були ті жінки, які так чи інакше вплинули на поета?  

Оксана Коваленко (подруга дитинства та перше кохання), 

Амалія Клоберг (15-річна дівчина-натурниця, яку Шевченко вивів під ім'ям Паші в повісті «Художник»), 

княжна Варвара Рєпніна (яка все своє життя кохала Тараса), 

Ганна Закревська (кохання до якої завадило відносинам поета з Рєпніною), 

Ганна Ускова (дружина коменданта Новопетровського укріплення, яка змогла зрозуміти і всім серцем підтримати Тараса у далекому засланні), 

Катерина Піунова (16-річна актрисочка, яку він вважав ідеалом жіночої вроди, але яка  не наважилася пов’язати своє життя з модним, але скандально відомим художником, який майже на тридцять років був старшим від неї), 

і, нарешті Лукерія Полусмак (останнє, але теж нерозділене кохання Тараса Шевченка).

Серце поета переповнювали біль, розпач, безнадія від усвідомлення страшної, всепоглинаючої самотності. У поетичних рядках відчуваємо і радість кохання, і крах надій, невимовний душевний біль. Любовні поезії сумні, а подекуди й трагічні, як і його доля.