Зустріч випускників минулих років в бібліотеці.

Юнацький відділ бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка запросив до себе на зустріч «юнаків і дівчат минулого століття» – випускників середньої школи №21 1976 року. 

Так сталося,що будівля старої школи по вулиці Широкій, 164 давно зруйнована. Її номер після закриття традиційно був присвоєний новобудові на лівобережжі. Але випускники колишнього 10-Б класу, які стали дружною сім’єю, не втрачають зв’язків і по цей час. Не всі дожили, багато хто виїхав з міста і не зміг приїхати на зустріч. Але так хотілося посидіти за партами, побачитися, згадати щасливе дитинство. І цю можливість надала бібліотека!

Солідні тітоньки й дядечки, серед яких чимало пенсіонерів, дідусів і бабусь, але всі- молоді й заповзяті, з дитячим гомоном зайняли свої місця за столами-партами. 

Бібліотекарі допомогли встановити телефонний і скап-зв'язок з однокласниками, які проживають далеко, зокрема, з Людою Старушко із Станиці Луганської на Луганщині, Сергієм Козаченком з Орла, Олею Ішковою , яка зараз працює на Миколаївщині. Ми всі були поруч: гомоніли, ділилися спогадами, згадували вчителів, на великому екрані переглянули старі фото…

Ми всі відбулися як громадяни, нам є чим пишатись і є що згадати.

Дякуємо бібліотекарям за чудову можливість повернутися в юність!

Любов Дубина - Алексієвська, випускниця,                    

комсорг школи № 21    1974-1976 років.

Сьогодні виповнюється 75 років від дня народження Івана Миколайчука.

      О, як натхненно вміє він не грати!

                                                                                              Як мимоволі творить він красу!

34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, та 2 режисерські роботи. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком. Іван Миколайчук був кінозіркою 60-70 х років. В ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. Він був особливий, народний, справжній, найкращий.

“Я не знаю більш національного народного генія…До нього це був Довженко”, — казав про Миколайчука великий Параджанов. В його особі українська нація має світового невмирущого позитивного героя, який пробуджував національний дух українців. Проте звання народного артиста Івану Миколайчуку так і не присвоїли, бо тодішні ідеологи винесли акторові вирок — “націоналіст”. Державну Шевченківську премію Іван Миколайчук отримав вже посмертно.

У житті цього видатного актора, режисера та сценариста було все, щоб стати міфом не лише національного, але й світового кінематографу — якби жив він не в закритому суспільстві. Дитинство у маленькому гуцульському селі, раннє кохання, рання слава, рання смерть. А ще — майже містичні стосунки з кіно: він розділив долі своїх перших героїв — Івана Палійчука (“Тіні забутих предків”) і Тараса Шевченка (“Сон”). Розділив Іван і драму українського поетичного кіно в цілому, яке здійснило в середині 60-х крутий поворот від офіційної ідеології до народної культурної традиції. Про все це Іван Миколайчук розповідає сам — за допомогою ролей, що зіграні в кіно.

Про все це, а ще, безперечно, про образи створені актором та враження від кіно тих років і власну молодість, говорили учасниці клубу "Позитив+" на червневому засіданні присвяченому 75-й річниці Івана Миколайчука.

 Ми не можемо , як американці, назвати на його честь невелику планету, чи встановити пам'ятник - це планує зробити влада в столиці й Чернівцях, але ми пам'ятаємо, відчуваємо в душі Іванове світло і щиро вдячні за талант подарований нам, глядачам - розповідала бібліотекар Любов Гавриленко..

Бібліопікнік " Веселися , грай і книжки читай".

 Літні канікули у розпалі. А зустріч з книгою - це завжди  свято! На ромашковій галявині читання відбувся бібліопікнік "Веселися, грай і книжки читай." З книгами та періодикою, до вихованців  літнього табору " Веселкова  країна," завітали працівники  бібліотеки - філіалу №9. 

Діти  прийняли  участь  у книжковому  коктейлі  " Читання - ось найкраще  навчання"

Весело грали  в українські  народні  ігри.

 Подорожували   прес - круїзом  " Журнальні  острови"

Дуже  цікаво читати журнальні  новинки на свіжому  повітрі .

Патрульні поліцейські з Дніпра приїхали до читачів Кам’янського.

В юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки Кам’янського відбувся захід в рамках проекту «Моя нова поліція» для студентів медичного училища.

– Метою зустрічі є по-перше, особисте знайомство читачів з патрульними поліцейськими, а по-друге, будування довіри між ними, – говорить завідувач відділом Валентина Суха.

Захід під назвою «Що може поліцейський?» відбувся у формі відкритого діалогу працівників поліції з читачами.

Після невеликої розповіді про права та обов’язки поліцейських, відвідувачі бібліотеки змогли поставити хвилюючі їх запитання, що виникають щодня.

Так, впродовж заходу люди дізналися про рівень злочинності в області , методи роботи патрульної поліції зі злочинцями, тощо. Окрім того, працівники правопорядку продемонстрували основні елементи обмундирування: наручники, портативні відеокамери, кийки.

На завершення усі бажаючи зробили селфі з патрульними поліцейськими.

Проект «Моя нова поліція» в Кам’янському реалізується бібліотеками спільно з громадською організацією «МІКС» за фінансової підтримки Бюро з міжнародної боротьби з наркотиками та правоохоронної діяльності держдепартаменту США (INL), в партнерстві з Міністерством внутрішніх справ України, Міжнародною організацією з розвитку права (IDLO) та Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). Даний проект проводиться в м. Київ, Харків, Одеса, Львів, Дніпропетровськ, Миколаїв і спрямований на розуміння реформи через організацію бібліотеками заходів, здатних вибудувати довіру між поліцією та громадянами, а також проведення публічної інформаційної кампанії.

Центральна міська бібліотека Кам’янського долучилася до всеукраїнського проекту "РЕВОЛЮЦІЯ СВІТОГЛЯДУ".

Центральна міська бібліотека Кам’янського долучилася до всеукраїнського проекту "РЕВОЛЮЦІЯ СВІТОГЛЯДУ". Книгу Олексія Толкачева  "Омріяна Україна. Ключ до майбутнього"  для студентської молоді  презентував депутат міськради Андрій Іванченко.

Книга Олексія Толкачева  є стислим конспектом світоглядно - цивілізаційного проекту "Омріяна Україна", над яким автор працював протягом останніх декількох років. Метою "Омріяної України" є започаткувати фундаментальні світоглядні зміни в українському суспільстві через зміну цінностей.

У легкій публіцистичній формі автор аналізує сучасне становище України  і констатує відсутність національної ідеї, яка завжди зароджується у вигляді мрії. Він виділяє 4 колективних переконання у сфері національної свідомості, котрі позбавляють Україну перспективи. Це – приреченість буття, комплекс  жертви, комплекс меншовартості  та матриця ненависті. Подолати їх можна за допомогою любові, волі  та гармонії. Олексій Толкачов переконує, що для започаткування Омріяної України достатньо, щоб принаймні 5 відсотків населення України змінили свою свідомість, сприйняли цінність любові та спробували жити у відповідності до неї.

Далі автор популярно описує засади Нового Устрою, в основу якого кладе новітні досягнення в сфері науки, економіки, управління. Зокрема, згадує Григорія Сковороду з його ідеями про «споріднену працю», Тараса Плахтія з технологією «динамічної мережі без керівного ядра» в управлінні державою, Гюнтера Паулі з ідеями «синьої економіки», Олександра Богдановича – розробника текстології. На завершення він робить спробу описати  глобальну місію України в умовах нової світової реальності.

Під час презентації було обговорено сутність Національної ідеї, значення Національної мрії, обговорено проблеми, які стоять на шляху розвитку України. 

Водночас, було означено основні цінності І, на яких розвиватиметься Україна в найближчі 20-50 років, а також визначено вектори суспільних та державних трансформацій, через які Україні доведеться пройти.

11 книг, которые стоит прочитать этим летом.

Книги, вышедшие в финал «Большой книги», почти всегда становятся бестселлерами: эта премия – один из самых авторитетных источников книжных рекомендаций для тех, кто интересуется современной литературой на русском языке. За выход в финал в этом году боролись очень популярные авторы: Людмила Улицкая, Виктор Пелевин, Захар Прилепин, Леонид Юзефович, Дмитрий Быков, Евгений Водолазкин, Алексей Иванов.

1. Пётр Алешковский «Крепость»

Историк и археолог Пётр Алешковский написал роман о том, что знает лучше всего: о защите исторических памятников от богатых и беспринципных застройщиков. Много исторических деталей и главный герой – идеалист.

2. Евгений Водолазкин  «Авиатор»

Один исторический роман Евгения Водолазкина, «Лавр», уже завоёвывал «Большую книгу». В «Авиаторе» тоже присутствует история, но её не так много. Главное – личная драма героя из прошлого, который пытается адаптироваться к удивительным современным реалиям.

3. Мария Галина «Автохтоны»

Фантастический роман Марии Галиной – о загадке старинного спектакля. Главный герой погружается в тайну города, который одновременно соединяет и разобщает Восточную и Западную Европу. И в историю очень странной оперы «Смерть Петрония».

4. Владимир Динец  «Песни драконов»

Зоолог Владимир Динец написал необычную и познавательную книгу о том, что крокодилы – это не страшно, и порой они совсем как люди.

5. Алексей Иванов  «Ненастье»

Большой роман Алексея Иванова, в основе которого – реальная история из середины двухтысячных об ограблении инкассаторской машины бывшим афганцем. Но книга не о криминале и не о ветеранах Афганистана, она о затягивающем болоте душевного ненастья.

6. Александр Иличевский  «Справа налево»

Сборник эссе Александра Иличевского – путешествие по всем органам человеческих чувств: обонянию, осязанию, зрению, слуху, вкусу. Хвала тому, что всё это объединяет: человеческой памяти.

7. Анна Матвеева «Завидное чувство Веры Стениной»

Образ летучей мыши – зависти, задушившей не одну женскую дружбу, в мельчайших подробностях разворачивается в этой истории. Книга о том, как много времени мы теряем, живя жизнью других людей.

8. Сергей Солоух «Рассказы о животных»

Жёсткий роман с «детским» названием. Жёсткий, потому что рассказы как раз таки о людях. «Это книга Иова от человека XXI века», – говорит издательство об этом произведении, рассказывающем о современной жизни и о том, что собственные ошибки позволяют нам ощутить весь ужас, счастье и неотвратимость реальности.

9. Людмила Улицкая «Лестница Якова»

Опирающийся на семейный архив писательницы роман рассказывает о шести поколениях одной семьи.

10. Саша Филипенко «Травля»

Острый социальный роман про сегодняшний день от успешного телесценариста (Филиппенко, например, писал сценарии «Прожекторпэрисхилтон»). Его герои – музыканты, футболисты, журналисты, политтехнологи. Они пытаются разобраться в эпохе, в которую им выпало жить, и в самих себе.

11. Леонид Юзефович «Зимняя дорога»

Роман, основанный на реальных событиях, рассказывает о почти неизвестном эпизоде Гражданской войны – «якутском походе» генерала Пепеляева 1922–1923 годов. Богатый, выверенный исторический материал + высокое литературное мастерство автора = качественное умное чтение.

https://readrate.com/rus/news/bolshaya-kniga-nazvala-11-knig-kotorye-stoit-prochitat-etim-letom

День друзів разом з бібліотекою.

В Центральній дитячій бібліотеці святкували День друзів. Діти, які відпочивають в таборі СШ№22 вчилися "правильно"сваритися і миритися,згадали друзів мультиплікаційних героїв, розгадуючи кросворд, називали риси, які притаманні справжнім друзям. Звісно, читали, а ще грали. Саме дружба допомогла командам "витягнути" ріпку.

А в цей час на галявині біля бібліотеки для іншого загону влаштували бібліопікнік "Читаємо Англію на траві", щоб знайти друзів серед літературних героїв дитячої літератури Англії. Підготували  виставку "Книжковий дощ з Англії",яка допомогла дітям створити літературний колаж "Відкрий світ англійської літератури."Найкраща няня в світі Мері Поппінс (Ревко Л.А.) познайомила з найкращим другом англійських дітей - ведмедиком Тедді.

 Разом грали в ігри "Вірю-не вірю"(цікаво про Англію) та "Їстівне-неїстівне"(англійською мовою).Дорофеєва Т.В. розказала,що їдять на сніданок  англійці  і діти створили гастрономічний колаж "English breakfast".

А в бібліотеці - філії №3 провели літературно - ігрову програму «Разом весело крокувати ...». Нагадали дітям про історію виникнення свята, почитали вірші про дружбу і книгу «Абетка дружби».

Немає народу, у якого не було б легенд, прислів'їв і приказок про дружбу. Тому першим випробуванням для діточок  стала пропозиція згадати такі висловлювання, а другим - з набору слів скласти відому приказку. А третє завдання для тих, хто любить і знає казки: назвати друзів відомих казкових героїв.

В міжнародний день друзів Центральна міська бібліотека ім.. Т.Г. Шевченка відкрила «Книжковий дворик»  для сусідів. 

Центральна міська бібліотека є сусідом  більш ніж 120-ю жителів будинку по проспекту Т.Шевченка,14. Директор бібліотеці Тетяна Іванівна запросила на зустріч з сусідами секретаря міськради Олександра Залевського, депутата міськради Олександра Донця, дільничного лейтенантом Станіслава Паленого, юриста Давида Тіграняна, психолога Вікторію Лобенок. Присутні активно задавали питання.

Бібліотекар читального залу Алла Гузовська розповіла про історію створення будинку, про його жителів. Будинок № 14 створений за проектом відомого архітектора Ольги Брусовой, дочки Олексія Сокола, автора статуї "Раскутий Прометей».

У домі мешкало багато відомих людей, зараз в ньому вже 39 років живе Почесний громадянин міста Олександр Михайлович Михайлов.

Перед присутніми зі своїми віршами виступили поети Михайло Яровий, Олег Шалигін зі своєю онукою Поліною, поетеса Інга Ломтева.

Весь вечір для друзів співала читачка бібліотеки Антоніна Питель.

День друзів пройшов весело і цікаво.