субота, 6 грудня 2014 р.

А ви вже прочитали п’ять найпопулярніших українських книжок?

Василь Шкляр  «Маруся»


Новинка від «батька бестселерів», над якою український письменник працював впродовж п’яти років, починаючи із 2009 року.  
В історичному романі автор висвітлив події 1919 за часів важкої боротьби за Вітчизну.  Світловолоса  юнка Олександра Соколоваська, втративши трьох братів, стала отаманкою Марусею і очолила українське військо для визволення рідної землі від московських загарбників. Деякі критики  порівнюють тендітну дівчину із Жанною д’Арк в українському образі.

Андрій Любка  «Спати з жінками»


Книга асоціюється у багатьох із інтимним життям закарпатського автора — і рештою особистих подробиць…  Насправді ж, Анрій Любка, оповідає у 50-ти історіях про цікаві країни, що припали до душі, напої та книги, які у списку його фаворитів. Молодий письменник лірично та щиро торкається простих життєвих істин, чим і заманює читача.

Андрій Содомора «Сто загадок Симфосія»


Саме ця книга отримала гран-прі Форуму видавців. Відомий  перекладознавець, письменник та професор ЛНУ привідкрив двері напівзабутого і втаємниченого. Андрію вдалося поєднати під однією палітуркою повний переклад загадок латинського автора — Симфосія.
А авторські коментарі у вигляді есеїв яскраво та змістовно натякають: людина нерозривно пов’язана з природою, і повинна «дивитися дивучись». Обіцяємо: і діти, і дорослі з радістю поринуть в азартну детективну гру!

Софія Андрухович  «Фелікс Австрія»


Після семирічної перерви письменниця Софія Андрухович видає новий роман. Книга переносить у рідний Станіславів кінця ХІХ – початку ХХ століття, із усіма його тогочасними стражданнями, вишуканими балами, хвилюючими закоханостями.
Головні героїні: українська селянка та польська панянка. Всесвіт перевернув обставини, і їхні донечки живуть та виховуються разом. Захопливий сюжет, влучні роздуми, неочікувані повороти подій.
 
Юрій Іздрик «AB OUT»


Збірка найновіших віршів прикарпатського письменника.  Книга-лідер літа за версією «Книжка року-2014».
У поезіях викладені «живі» герої, характери, метафізичні послання, ланцюжок пошуків кохання та розчарувань. Деяка поетика приправлена революційними акцентами. Бонус: чудове оформлення збірки з точки зору візуальної естетики.

пʼятниця, 5 грудня 2014 р.

В клубе интеллектуального кино смотрели "Малену".

В читальном зале юношеского отдела Днепродзержинской Центральной библиотеки им.Т.Г..Шевченко 4 декабря прошло  заседание клуба интеллектуального кино. Гостеприимная хозяйка Наталья Бохан, как это заведено с первых дней существования киноклуба, держала интригу до самого начала сеанса, не называя фильм, который будет показан. В этом и есть фишка. Но постоянные зрители в этом никак не разочарованы. Наталье Владимировне всегда удавалось удивить поклонников интеллектуального кино. Так получилось и в этот раз.


 "Благодаря кинематографу и итальянскому режиссеру Джузеппе Торнаторе сегодня мы с вами перенесемся в солнечную Италию, -  рассказывала Наталья Бохан. - Я уже давно планировала показать какой-нибудь фильм этого мастера. Но самый любимый мой фильм этого режиссера "Легенда о пианисте", длится очень долго, почти три часа. Отталкиваясь по соображениям краткости ленты я стала искать фильмы покороче. Фильмов у Джузеппе Торнаторе всего десять. Каждый раз к выбору кинолент я подхожу очень трепетно. Учитываю и обстановку в стране, и погоду за окном, и, может быть, мое настроение. В этот раз остановилась на фильме "Малена".


Действия фильма происходят на Сицилии в 1940 году во время Второй мировой войны. Мальчик, 13-летний Ренато Аморозо, испытывает три крупных потрясения в один день: во-первых, Италия вступает в войну, во-вторых, он получает новый велосипед, и в-третьих, он впервые видит красивую даму, Малену Скордия. 
Женщины ей завидовали и ненавидели, мужчины хотели ее и никто не думал о ее человеческой сущности, о том, какая она на самом деле, как ей живется. Все эти люди сами сделали из нее проститутку. Они сделали из нее то, что они о ней думали. Это фильм о двойной морали, о трусости и низости людей.
Фильм заканчивается словами уже взрослого Ренато Аморозо: "Мне было 13, когда я увидел её впервые. Прошли годы, я любил многих женщин, и когда они заключая меня в объятья спрашивали: буду ли я их помнить? Я всем сердцем верил, что запомню их навсегда. Но единственную, кого я запомнил на всю свою жизнь — та, которая никогда об этом не спрашивала. Малена".
Фильм вызвал много споров у зрителей.Фильм жизненный и трогательный, качественная актерская и режиссерская работа, заставляет задуматься о многих вещах - считает Елена.
Фарс, переросший в трагедию о Марии Магдалине времен Второй мировой, мнение Михаила.
Фильм "Малена" как по мне был немного тяжеловат - может из-за жестокости и серости того времени, но очень интересен, и до самого конца невозможно было предугадать финал. Накалённая интрига - всегда берёт за живое - считает Сергей.