Сторінки

Засідання краєзнавчого товариства


Микола Долгов– кандидат філологічних наук, дослідник власного родоводу, автор низки монографій і статей з українського фольклору.
Організатор науково-дослідної лабораторії українського фольклору, член Національної спілки краєзнавців України, Більше сорока років Микола Олексійович приділяє дослідженню свого роду, вивчаючи родоводи найближчих йому родин, залишаючи у пам’яті нащадків згадку про 340 осіб їх предків.

Сенсорне читання

 Як провести канікули з користю? 5 червня до нас завітали вихованці літнього табору Ліцею №23. Щоб приділити максимум уваги кожній дитині, ми організували дві паралельні локації.
Наша таємна зброя – сенсорне читання! Це унікальна методика, під час якої діти не просто слухають казку, а проживають її через музику, аромати, текстури та інтерактивні ігри.
На першій локації діти поринули в ніжну атмосферу казки «Люся і метелик». Під заспокійливу музику вони створювали паперових метеликів, фантазували та ділилися теплими історіями про свої родини.
На другій – на малечу чекала захоплива пригода за мотивами історії «Допомога ведмедеві». Тут було все: «лото запахів», пухнасті іграшки, порятунок лісових мешканців та «павутина дружби».
Літо лише починається, а попереду ще багато неймовірних зустрічей, відкриттів і нових сенсорних пригод!




Наталія Чуфещук, завідувачка відділу комплектування та обробки літератури.

Бачити менше

Подкасти, воркшопи та онлайн-курси

Воркшоп «Гріхи грантової заявки та як їх уникнути». — https://bit.ly/3RH60RZ

Воркшоп «Як шукати партнерів в ЄС?». — https://bit.ly/43iq1Rd

Воркшоп «Як стратегічно працювати з комунікаціями?». — https://bit.ly/4xgN8to

Воркшоп «Інфографіка для не-дизайнерів». — https://bit.ly/4o98yEz

Воркшоп «Як створити особистий бренд за 25 кроків?». — https://bit.ly/3SlUoDY

Воркшоп із візуальних нотаток: як цікаво навчатися в епоху ШІ. — https://bit.ly/4xc0nve

Воркшоп «Доступність на практиці: як зробити культурні події безбар'єрними». — https://bit.ly/4uk3bnr

Воркшоп «Політики для креативних індустрій: результати RES-POL і нові можливості». — https://bit.ly/4umQhoL

Запис публічної дискусії «Як робити культуру, коли бракує ресурсів?». — https://bit.ly/4umQmc3

«Діалог про Колаж: Міжнародний Обмін Ідеями»: серія безплатних онлайн-воркшопів з колажування. — https://bit.ly/4xcHGrf

«Мовне питання»: подкаст про загрожені мови в Україні. — https://bit.ly/4acJmqM

Онлайн-курс з книжкового маркетингу для видавців від House of Europe. — https://bit.ly/4uhMwkm

EduBoost: серія онлайн-лекцій для освітян від House of Europe. — https://bit.ly/4dRyxgg

[Dis]Solution: подкаст про постколоніалізм у Східній Європі та Центральній Азії. — https://bit.ly/4oiaL0w

«Культур Фіртель»: подкаст про висновки та виклики української культури під час війни. — https://bit.ly/4dPyNMJ


неділя, 7 червня 2026 р.

Тврчий тандем Михайла Ткаченка і Володимира Сіренка

А ви знали, що музикант і виконавець із Кам'янського Михайло Ткаченко неодноразово звертався до поезії українського письменника Володимира Сіренка, створюючи на її основі пісенні твори?
Михайло Ткаченко поклав на музику понад тридцять віршів поета. Серед найвідоміших пісень:
• «Моя Україна»;
• «Бережіть матерів»;
• «Висота»;
• «Ми українці»;
• «Рушники».
Дослідники творчості Володимира Сіренка відзначають, що його вірші вирізняються мелодійністю та близькістю до народнопісенної традиції, тому вони природно лягали на музику. Саме тому співпраця з Михайлом Ткаченком виявилася такою плідною.


Пісні можна послухати за посиланнями:


Володимир Іванович Сіренко (07.12.1931 – 08.05.2015) — український поет, прозаїк, правозахисник і дисидент, член Національної спілки письменників України, лауреат літературної премії «Благовіст», кавалер ордену «За заслуги», нагороджений відзнакою міського голови Кам’янського «За заслуги перед містом».
Володимир Сіренко тривалий час жив і працював у Кам’янському. На честь письменника названо одну з вулиць міста, на якій він мешкав.
Ім’я Володимира Сіренка занесено до міжнародного біографічного довідника «Людина і творчість» (Велика Британія)

четвер, 4 червня 2026 р.

Автограф сессія Олександра Слонєвського

Перші щасливчики вже тримають у руках омріяний «Альбом видів Дніпровського заводу та Заводського поселення. 1888–1918» — з автографом Олександра Слонєвського, упорядника видання та володаря одного з найбагатших архівів історичних світлин нашого міста.

На сторінках альбому зібрано понад 800 фотографій.  Значну частину цих унікальних матеріалів надала Анна Жданоф із Бельгії. Автором багатьох світлин був її дід — Ернст Сундгрен, директор Дніпровського заводу у 1907–1914 роках, який залишив нащадкам безцінний фотолітопис своєї епохи.




#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

вівторок, 2 червня 2026 р.

Майстерка Зої Машкіної

Ми не лише урочисто відкриваємо творчі виставки, а й урочисто їх завершуємо.

Тільки погляньте, яку чудову ідею втілила Зоя Григорівна Машкіна! Вона не лише творила сама, а й щедро ділилася натхненням з відвідувачами, запрошуючи їх долучитися до спільної творчості. Так народилася пречудова майстерка, сповнена тепла, фантазії та щирих емоцій.

Нехай ця виставка залишиться у пам’яті світлим спогадом, а попереду на нас чекають нові зустрічі, нові роботи й нові мистецькі відкриття.

     




понеділок, 1 червня 2026 р.

Шашки - любов на все життя

А ви знали, що спеціаліст із фізики твердого тіла, магістр менеджменту та найбородатіший тренер-викладач із шашок Дмитро Савінський підготував чемпіонів не лише всеукраїнського, а й світового рівня?


Так, на чемпіонаті світу з шашок-64, який проходив у Туреччині 2018 року, чемпіонами світу стали Віра Попруга та Данило Агарков. А Добриня Савінський виборов срібну нагороду.
Савінський Дмитро Олександрович, тренер-викладач ДЮСШ № 2(Кам'янське), закінчив Дніпровський державний технічний університет за спеціальністю «Фізика твердого тіла», Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди за напрямом «Методика викладання фізичного виховання», а також Дніпровський державний аграрно-економічний університет, де здобув ступінь магістра менеджменту.
Він грає на фортепіано, сопілці, скрипці та гітарі, багато читає, займається йогою, натхненно співає українські пісні. Його троє дітей із рідкісними іменами — Добриня, Зоряна та Волємір — також займаються шашками.
Поєднання природничої освіти, педагогіки, менеджменту, спорту й творчості справді вражає

четвер, 28 травня 2026 р.

Марія Гончар — майстер художнього читання

А ви знали, що голосом кам’янчанки Марії Гончар звучить майже вся сучасна українська поезія? Її читання — це високе мистецтво і водночас важлива культуротворча місія.

Марія Гончар — витончена фотохудожниця, майстер художнього читання, лауреатка численних конкурсів, фестивалів і творчих акцій. Їй вдалося органічно поєднати поезію, музику та відео у проникливі мінівистави.

«Марія Гончар — це щось незбагненно осяйне. Я був ошелешений, коли вперше почув, як вона декламує. У виконанні Марії поезія стає ще більш еталонною, набуває кольорів, звуків і сенсів, які почасти залишаються незримими, коли читаєш вірш подумки.

Завдяки Марії наша поезія стала впорядкованішою й багатшою. Щирістю струмує кожен рядок, прочитаний цією мужньою і талановитою жінкою.

Неможливо не відчути струменів того сонця, якими Марія живить нас у цей тривожний час. Як же важливо нині популяризувати оте потаємне, життєдайне й магічне слово.

Як же важливо відчувати тепло і чар того серця, яке змогло обрати ритм, що лунає в унісон із нашими кроками й почуттями.

Марія Гончар змогла обрамити нашу поезію у формат, де вона відчувається не лише цілісно, а й особливо щемко.

Мені здається, що це те універсальне ядро краси й правди, якого нам колись так бракувало».

(Ігор Растівський, поет, музикант (м. Біла Церква, Київська область)

YouTube-канал Марії Гончар:

Альбом видів Дніпровського заводу і заводського поселення

Вийшла унікальна краєзнавча новинка, яка вже привернула увагу шанувальників історії Кам’янського. Фотоальбом містить близько 800 світлин кінця ХІХ – початку ХХ століття, частина з яких публікується вперше. Саме в цей період Кам’янське перетворювалося на потужний металургійний центр, активно забудовувалося громадськими спорудами та житловими будинками, що й нині формують архітектурне обличчя міста.


Ідея створення альбому належить кам’янському краєзнавцю Олександру Слонєвському. Частину раніше невідомих світлин він отримав від правнучки Ернста Сундгрена — директора Дніпровського металургійного заводу у Кам’янському в 1907–1914 роках. Саме завдяки цим архівам читачі можуть побачити маловідомі сторінки життя Заводу та Заводського поселення.
Поява такого видання — справжня культурна подія для Кам’янського.Фотоальбом стане цінним джерелом для краєзнавців і просто небайдужих мешканців міста.




Петриківочка

Улюблене заняття — уроки малювання з петриківського розпису Вікторії Китаєвої. Це час, коли можна просто сісти, взяти пензлик і потроху створювати щось тепле й ніжне власноруч.