Кожен історичний період розвитку держави відповідним чином позначається і на пріоритетах діяльності бібліотек, а військові конфлікти створюють низку серйозних проблем для бібліотек та їх фондів.
Факт: Під час війни креативні індустрії зазнали відтоку талантів, скорочення фінансування, зниження попиту на культурні продукти та послуги, негативних наслідків, розірваних ланцюгів постачання.
Та все
ж таки бібліотечні фонди є важливим інформаційним ресурсом держави і в період
збройної агресії вони потребують особливої уваги а також розвитку і захисту,
зокрема і від поширення ворожих інформаційних впливів.
Галузевий зміст бібліотечних фондів лишається
незмінним. Більшу частину фонду складають видання з гуманітарних наук.
Фонд ЦБС знаходиться у постійній динаміці (надходження, облік, використання, списання тощо)
Російську літературу — на макулатуру: обов’язок чи право?
Актуалізація фондів– це невід’ємна частина модернізації бібліотечної сфери, спрямована на забезпечення актуальності та різноманітності літературних ресурсів. Ось деякі з основних принципів актуалізації бібліотечних фондів, яких ми дотримувались:актуальності, повноти, доступності.
Реалізація цих процесів в бібліотеках Кам’янського відбувається постійно.
Списувались в основному видання, які були надруковані
до 1991 року. Таким чином відбувалося очищення фондів від зношеної, морально
застарілої, непрофільної, дублетної літератури.
За останні 10 років, починаючи з 2014, було списано 197913 примірників: книги, брошури, аудіовізуальні і електронні видання.
Із бібліотечних фондів почали активно вилучати російськомовну літературу пропагандистського змісту і книги, написані авторами з РФ. Передумов до такої активності було багато. Починаючи, напевно, з рекомендацій Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП), що вийшли ще в березні 2022 щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією РФ проти України.
Проблема в тому, що навколо теми дерусифікації українських бібліотек нагнітається багато непотрібних чуток і припущень.
Бібліотечні фонди нині актуалізуються, але розумно. Бібліотекарям доводиться брати до рук кожну російськомовну книгу, переглядати її та вирішувати – чи підлягає вона списанню чи ні.
Попри зменшення обсягів фондів бібліотек, їх склад у розрізі за мовами поступово змінюється у бік збільшення частки видань українською мовою.
На 1.01.23 рік
наш фонд за мовами:
•46%
українською
•54%
російською
Після списання
на 1.01.2024:
48,26% російською і 51,62% українською.
Російськомовні
книжки залишаються. Йдеться про наукову, технічну та довідкову літературу.
Більшість з них розміщені у сховищах та видаються на запит читачів. Питання тут
нині стоїть не в тому, як очистити фонди, а навпаки, як наситити україномовною
спеціалізованою літературою. А це питання тривалого часу, грошей, авторів.
Що стосується світової класики в російських
перекладах, то такі книги ми залишили на полицях у відкритому доступі, хоча й
цей факт викликав чимало дискусій серед наших читачів. Та якщо книжка
інформаційно цінна і не має українськомовної альтернативи, то, позбувшись її,
ми не зробимо краще для бібліотеки та користувача.
Класика з радянськими передмовами, звісно,
вилучається. Але це відбувається
поступово, бо книжки, на щастя, також не вічні, вони зношуються. Вилучити їх
всі одночасно – поки що завелика розкіш. Сподіваємося, у нас буде можливість
поступово їх замінити на сучасні видання з актуальними передмовами та
коментарями якомога швидше.
І все ж таки актуалізація і дерусифікація бібліотечних фондів мають численні плюси, що сприяють розвитку бібліотеки та покращенню доступу до різноманітної інформації для різної аудиторії. Дерусифікація сприяє розширенню різноманітності в культурному виборі, що може сприяти культурному обміну та взаєморозумінню. Актуалізація дозволяє бібліотеці систематично очищати фонди, спрямовуючи зусилля на ресурси, які справді цікаві та корисні для користувачів.
Формування бібліотечних фондів має стати частиною відбудови країни.
Нові українські книжки можуть привабити до бібліотек
нових читачів – попит на них за воєнний час неймовірно зріс і цей інтерес
важливо не втратити.
Факт: за даними Українського інституту книги, у 2023 році книги здорожчали на 40-50%.
На ціну вплинуло світове зростання цін на папір, напружена ситуація з персоналом друкарень та ускладнена логістика через початок повномасштабної війни. Проте українці продовжують читати і бібліотека надає цю можливість безкоштовно.
Зростає попит на книжки про українську історію, ідентичність, багатовікову боротьбу з росією за незалежність, зріс попит на книги українських авторів на ці теми і, звісно, хроніки останніх подій, репортажі, вірші.
В умовах відсутності бюджетних коштів на придбання
книжок, під час війни зуміли поповнити фонд на 1801 примірників.
Шляхи збільшення бібліотечних фондів з досвіду роботи бібліотек Кам’янського.
Бібліотека на Шевченка успішно пройшла відбір у проєкті на отримання "Валізки з книжками", ініційований Goethe-Institut Україна!
Всього 250 бібліотек України отримають валізку з книжками.
Окрім книжок у наборі будуть також сенсорні іграшки, розмальовки та посібник від відомих психологів та психотерапевтів про те, як розмовляти з дітьми про війну, вміти їх підтримати та пояснити складні речі простою мовою. З нетерпінням чекаємо на книжки!!!
Крім цього влаштовуємо власні акції, публікуємо інформацію про них на сторінках бібліотек у фейсбуці, звертаємось з листами до книжкових крамниць і видавництв.
В 2022 році в Кам’янському стартував проєкт #військочитає — програма інтелектуального озброєння суспільства та запрацювала Пересувна бібліотека. Завдяки ГО «Реформація» і видавництву «Наш формат», вона налічувала 155 книг. Це була в основному мотиваційна література. Та книги швидко вичитуються. Тому ми звернулись до інших видавництв, блогерів з проханням долучитись до акції «Задонать книжку для військових!».
50 листів-300 книжок!
Ми отримали книжковий донат від видавництв: «Старий Лев», «Віхола», «Основи», «Видавництво 21», «Діскурс». Потужний донат зробила компанія ПАТ «Укрнафта».
Волонтерство у вигляді дарування книг допомагає збільшити різноманітність бібліотечного фонду, водночас підсилюючи взаємодію між бібліотекою та громадою. Та для дарування книжок бібліотекар повинен створити привабливі умови: розпочати кампанії в соціальних мережах та місцевих ЗМІ, запрошуючи людей приносити або надсилати книги для бібліотеки, організувати авторські заходи в бібліотеці, де автори можуть представити свої твори та подарувати їх читачам.
Такі речі сприяють створенню позитивного клімату, який спонукає людей дарувати свої книги для збагачення бібліотечного фонду.
Бібліотека на Шевченка проводить постійні зустрічі з місцевими авторами: С. Злючим, Ю. Єрмаковим, Є. Безусом, Л.Охрименко, Г. Івановою, Г.Трегуб, І. Іваськів тощо.
Багато дарунків отримують від своїх читачів дитяча бібліотека на Калнишеського, Бібліотеки на Харківській, Стовби, пр-ті Дружби народів тощо.
Дитяча бібліотека на Стовби протягом року отримала 31 примірник новеньких книг в дарунок від депутата Кам'янської міської ради Р.Л. Винара. Чудовий приклад для наслідування.
Дитяча бібліотека на Калнишевського ставить на подаровані книги спеціальний штамп «В дарунок від …». Щоразу виставляють книги під назвою «Від читача до читача з любов’ю» і друкують список дарувальників, щоб розмістити його на дошці оголошень.
Читачка Центральної Дитячої бібліотеки Ольга Лящевська подарувала за рік бібліотеці більше як 100 книг майже на 17000 грн
Нам приємно, що на наші активності звертають увагу в літературному просторі. Так, Наталія Грущинська обрала бібліотеку на Шевченка серед 50-ти бібліотек України, яким подарувала свою книгу «Покинуті нотатки».
3. Від макулатури до книг.
Щороку бібліотека актуалізує свої фонди вилучаючи застарілі й зношені видання. За виручені кошти в цьому році придбали нові сучасні книги. Але зважаючи на ціни книжкового ринку, співвідношення зданих- придбаних книг катастрофічне!
При списанні 23473 примірника – придбали лише 108.
Придбання новинок для бібліотеки є важливою стратегічною ініціативою з кількох причин: актуалізація фондів, підтримка сучасних авторів, стимулювання читацької активності.
4. Співпраця з державними установами.
Бібліотеки Кам'янського завжди долучається до всіх ініціатив УІК. Цього разу ми серед 1400 бібліотек по всій Україні, що отримали книги в межах проєкту Польська книжкова полиця.
8 структурних підрозділів нашої системи, а саме: Бібліотека на Шевченка, Бібліотеки-філіали №1, №2, №3, №5,№7, №8, №9 отримали комплекти із 20 книг для створення книжкової полиці польської літератури у своїй бібліотеці. Загалом це 160 книг.
Що дає нам
польська полиця?
Польська література відіграє важливу роль у культурному та освітньому обміні між Польщею та Україною. Її вплив різноманітний та цікавий для українських читачів у багатьох аспектах:
Культурний обмін та взаєморозуміння: Література є важливим засобом взаєморозуміння між культурами. Читання польських творів дозволяє українським читачам краще розуміти польську історію, традиції та життя.
Поглиблення історичного розуміння: Багато польських творів присвячено історичним подіям та персоналіям. Це може допомогти українським читачам поглибити своє історичне розуміння сусідньої країни.
Сучасні питання та теми: Сучасні польські автори розглядають актуальні питання, такі як сучасне суспільство, технології, міжособистісні відносини. Це може зацікавити українських читачів, які шукають відображення сучасних реалій у світовій літературі.
Наступного року планують Німецьку полицю, потім Австрійську, а далі, сподіваємось, ще з десяток інших. Бібліотеки будуть наповнюватися перекладами українською мовою.
Книги від Українського центру вивчення історії Голокосту
340 бібліотек країни, серед них бібліотека на Шевченка, отримали видання Українського центру вивчення історії Голокосту!
Ця ініціатива
спрямована на важливу мету — вивчення, усвідомлення та пам'ять про трагедію
Голокосту, а також на підтримку освіти та виховання поколінь з поглибленим
розумінням історії та гуманітарних цінностей. Деякі видання мають електронний
формат, який можна завантажити із сайту організації.
Факт: відповідно до державного нормативу, щорічний показник оновлення має бути 5 %
% оновлення бібліотечного фонду за 2023 рік становить 0,96% (1801 примірник). В минулому році цей показник становив 0,6%
НАДХОДЖЕННЯ |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
2023 |
КЗ «ЦБС» КМР |
5269 |
3048 |
2198 |
1422 |
1801 |
Центральна бібліотека |
1242 |
656 |
1151 |
945 |
395 |
|
|
106 |
39 |
0 |
130 |
|
756 |
88 |
306 |
0 |
252 |
|
237 |
686 |
128 |
24 |
138 |
|
337 |
111 |
22 |
0 |
32 |
|
483 |
254 |
93 |
66 |
158 |
|
260 |
222 |
65 |
0 |
38 |
|
441 |
165 |
104 |
23 |
137 |
|
455 |
204 |
137 |
182 |
170 |
|
432 |
133 |
12 |
0 |
71 |
Дитяча бібліотека |
626 |
423 |
141 |
182 |
280 |
Доступність бібліотечного фонду для користувача
Засоби розкриття фонду бібліотеки мають різні методи й технології:
- Електронний каталог є ефективним засобом розкриття бібліотечних фондів. Основні переваги: швидкий доступ, можливість використовувати різні фільтри для пошуку, актуальність інформації, зручність у використання,
В 2016 році Кам’янські бібліотеки стали учасниками регіонального проєкту Дніпропетровської області «Електронний
каталог». Загалом, електронні каталоги сприяють ефективному використанню та
розкриттю бібліотечних фондів за допомогою сучасних технологій.
На 1.01.23 «Електронний каталог» ЦБС м. Кам’янського налічує 8731 записів. Усі видання краєзнавчого фонду занесені до електронного каталогу.
- Відкритий доступ до фондів.
- Виставки книг та матеріалів.
- Використання платформ соціальних мереж для розміщення, фотографій з виставок, буктрейлерів, роликів про розпаковки книжок. Відеоролик розпаковки посилки від видавництва Рідна мова протягом 10 днів мав рекордну кількість переглядів на сторінці у фейсбук бібліотека на Шевченка - 23 000 переглядів.
- Популяризація фондів бібліотеки через засоби масової інформації:
https://mis.dp.ua/news-ua/top-3-fantastychnyh-istoriyi-na-vyhidni-vid-biblioteky-na-shevchenka?fbclid=IwAR0o2Opsuw7-T4SjLTtjWSyZyfJ0Bld9llnMah5vC8devR0kqNwOMHv5FyU
Топ-3 книги, які змусять вас переосмислити світ
Бібліотека на Шевченка пропонує Топ-3 класичних історій, які не залишать вас байдужими.
https://mis.dp.ua/vidpochynok/top-3-knygy-yaki-zmusyat-vas-pereosmyslyty-svit?fbclid=IwAR0Z5XShRKFI7y08smhG5320Unor6pMEICPgBhPu_ClCRhrA2DogYBgAqpg
Топ-3 книги про історію України, які варто прочитати кожному
Бібліотека на Шевченка пропонує приєднатися за допомогою Топ-3 книжок з історії України.
https://mis.dp.ua/misto/top-3-knygy-pro-istoriyu-ukrayiny-yaki-varto-prochytaty-kozhnomu?fbclid=IwAR2eLjXftlygGLuT-IfnjPzi98pGvZkQj4HQv44lxy1IE7wNJi-WhyuyN9M
Вартий уваги книжковий проєкт для молоді «КНИЖКОВИЙ АДВЕНТ «МОЛОДЬ СТАВИТЬ ЛАЙК» за підтримкою Українського Інституту Книги та «Рецепт на weekend», які відразу здобули велику кількість прихильників.
Майже три роки Центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка м. Кам’янського спільно із ТРК МІС працює над рубрикою «Book Time», яка виходить в ефір 1-2 рази на місяць.
У телепрограмах тривалістю 6-8 хвилин завідувачка відділу комплектування та обробки літератури Наталія Чуфещук знайомить глядачів з книгами, які надійшли до бібліотеки.
Проєкт «Book Time» став яскравим та вдалим прикладом співпраці книгозбірні з телебаченням у промоції читання.
- підвищення статусу книги та читання як один із засобів підтримки української культури;
- промоція кращих зразків вітчизняних видань, підтримка інтерес до української книги;
- формування позитивного іміджу бібліотеки та суспільної думки на користь читання та книги;
- збільшення кількості користувачів, які регулярно відвідують бібліотеку
систематично читають;
- психологічна і емоційна підтримка під час війни.
Програма вийшла за межі бібліотечної аудиторії (орієнтована
не лише на користувачів бібліотеки, а й на широке коло телеглядачів).
Читання – одна з активностей, яка доступна всім під час війни. Це момент стабільності, який
нагадує, що життя триває.
Програма не втратила своєї актуальності, а навпаки набула важливості. Адже підтримка інтересу до української книги –це одна із форм культурного спротиву.
Передача має 18 000 тисячну аудиторію. Свій досвід Центральна міська бібліотека презентувала на Всеукраїнській школі професійної майстерності керівників публічних бібліотек Харківської області на тему: «Публічні бібліотеки під час військової агресії РФ: досвід, виклики, плани», Всеукраїнській школі бібліотечної журналістики, щотижневій онлайн програмі «Переможна бібліокухня».
Окрім популяризації читання, програма привернула увагу до бібліотеки й української книги ВПО, захисників, бо військо таки читає.
Співпраця з телебаченням дала Бібліотеці: важливість(телебачення для багатьох залишається важливим елементом культури та основним джерелом новин, розваг і освіти), впливовість (телебачення дозволяє глядачу створити певний візуальний образ пропонованих книжок: програма включає в себе зображення, звук, музику, рух, колір і тому має значно більший вплив, ніж інші засоби масової інформації) і охоплення.
На сьогодні ми маємо
- 41 програму
- 300 хвилини етеру
- розповіді понад 200 книжок
Наталія Чуфещук, завідувачка відділом комплектування та обробки літератури
Далі буде...
Немає коментарів:
Дописати коментар