субота, 18 липня 2020 р.

Олена Теліга: Україна Incognita

Українська патріотка, діячка ОУН, поетеса, яку часто називають другою Лесею Українкою.

Народження: 21 липня 1906 р
Справжнє ім’я: Олена Іванівна Шовгенева (Шовгенова)
Освіта: Історико-філологічне відділення Українського педагогічного інституту в Празі.
Діяльність: поетеса, редакторка, літературна критикеса, громадська діячка
Літературне об’єднання: «Празька школа» 
Збірки: «Душа на сторожі», 1946; «Прапори духа», 1947; «На чужині», 1947; «Олена Теліга», 1977 (всі видані посмертно). За все своє коротке життя вона написала близько 30 віршів, але кожен з яких просто дивовижний. 
Мова: Добре знала французьку і німецьку, українську та російську.
Гасло: «Велич культури і сила нації будується мистецтвом і війною»
Кохання: Михайло Теліга-музикант(бандурист). Друзі потім скажуть: «Вона померла за ідею, її чоловік за неї»
В товаристві привертала увагу природним шармом (колись за це її порівнюватимуть із актрисою Гретою Гарбо) та манерою бесіди. «Інші жінки майже завжди її критикували, а нецікавих жінок інші жінки не критикують», — зауважував у спогадах Станіслав Гординський.
Особливою пристрастю Теліги були капелюшки. Після придбання чергового головного убору вона фотографувалася, знімки підписувала фразами типу «Я і мій новий чорний капелюшок»
Останній автограф: У камері №34 київського гестапо залишився останній автограф Теліги. На сірій стіні камери вона видряпала український герб і фразу «Тут сиділа і звідси йде на розстріл О. Теліга».
У віці 35 років 21 лютого 1942 р. Олена Теліга була розстріляна у Бабиному Яру разом з чоловіком і соратниками.

Немає коментарів:

Дописати коментар