Людмила Гайдученко є однією з найсильніших жінок світу!

Камянчанка Людмила Гайдученко - справжня спортсменка!

За кар’єру вона:
встановила 7 абсолютних рекордів світу;
понад 60 рекордів України, кілька рекордів Європи;
багаторазова чемпіонка світу, Європи та України;
одна з найсильніших жінок світу в силі хвата.

Її досягнення у паверліфтингу вражають:
245 кг у присіданні,
210 кг — у жимі штанги лежачи,
250 кг — у становій тязі.

Та це ще не все. У 2012 році в армліфтингу Людмила встановила унікальний рекорд: однією рукою підняла 77 кг 200 г. Це один із її абсолютних світових рекордів у силі хвата.

Розмір біцепса Людмили Гайдученко – 45 см (у Володимира Кличка – 46 см).
За одне тренування вона підіймає 10-12 тонн.
За свою силу вона отримала прізвисько «Ведмідь».

Про важливі події своєї спортивної кар’єри Людмила розповіла у книзі «Без права на помилку».

#визналищо

Два з половиною метри краси

Цей вишитий хрестиком килим днями передала до нашої музейної кімнати пані Валентина з Енергодара. Вона знайшла його на блошиному ринку Кам’янського, який відвідує майже щодня, і звідки регулярно приносить цікаві знахідки: рушники, підзори, глечики, серветки, картини та інші предмети народного побуту.

Пані Валентина сама гарно вишиває та наполегливо збирає автентичні українські орнаменти, зберігаючи традиції для наступних поколінь. Завдяки таким небайдужим людям наша колекція поповнюється справжніми перлинами народного мистецтва.

Орнамент килима з великими стилізованими квітами є характерним для українських декоративних виробів середини ХХ століття. Композиція з центральним медальйоном і бордюром типова для хатніх настінних килимів. Техніка виконання нагадує рахункову вишивку або килимовий стібок по канві. Такі вироби часто створювалися власноруч для прикрашання оселі та надання їй особливого затишку.

#експонати_музейної_кімнати 

«Поетичні голоси Нікополя» відбулися!

Ми хвилювалися, але все вдалося.

Щиро дякуємо за проникливі, щемкі рядки Ользі Мітченко, Олені Поповій, Наталії Белякіній, Галині Чебановій, Володимиру Барні.

Теплі онлайнвітання своїм друзям по літературному проєкту «БібліоНіка поетична» передала бібліотекарка Марина Кузнецова, яка нині мешкає у Харкові, але залишається поруч із ними серцем.

До читання долучилися поети Кам’янського — Сергій Злючий, Тетяна Березовська, Ганна Ясна — їхні голоси органічно вплелися у спільну мелодію слова.

Особливої піднесеності зустрічі додало ніжне поєднання музики у виконанні Лілії Заславської та натхненного читання Марії Гончар.

Поезія цього дня звучала як підтримка, як пам’ять, як надія — і як жива присутність Нікополя у слові.

Шлях до рівноваги

У бібліотеці на Шевченка розпочав роботу ресурсний клуб «Шлях до рівноваги»

Ресурсні зустрічі проводить психолог БФ «Карітас Кам’янське» Марина Клименко. Вони спрямовані на відновлення внутрішніх ресурсів засобами арт-терапії.

Це простір підтримки, усвідомлення та м’якого відновлення для всіх, хто потребує внутрішнього балансу та емоційної рівноваги.

Працюємо екологічно й дбайливо до себе через:

творчі практики та малювання

тепле спілкування в безпечному колі

роботу з метафоричними асоціативними картами

вправи на відновлення внутрішнього балансу

Наступна ресурсна зустріч відбудеться 23 квітня о 15.00

Актор Олег Волощенко

Пам’ятаєте фільм про школяра Вітька, який через загадковий портал часу потрапляє у минуле — на тисячу років назад. Там воїни — майбутні витязі охороняють заставу, здолати яку прагнуть половці, і допомога Вітька виявляється дуже слушною. Так це «Сторожова застава» - перше пригодницьке фентезі в Україні зняте за книгою Володимира Рутківського. У цьому фільмі богатиря Ілька зіграв наш земляк — Олег Волощенко.

Олег Волощенко – актор театру і кіно, який понад 25 років присвятив служінню Кам’янському академічному музично-драматичному театрові імені Лесі Українки. Глядачі також знають його за ролями у відомих українських фільмах: «Сторожова застава», «Позивний «Бандерас», «Захар Беркут», «Тарас. Повернення» та роботами у театральних виставах.

За свою творчу працю актор отримав почесне звання Заслужений артист України.

#визналищо

Олег МАЙБОРОДА лауреат літературної премії «Благовіст»

Журі Всеукраїнської літературної премії «Благовіст», заснованої Національною спілкою письменників України, визначило лауреатів за 2025-й рік.

У номінації «ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ДІТЕЙ»: здобув перемогу дитячий письменник із Кам'янського Олег МАЙБОРОДА з книгою «Пригоди домовичка Читайлика»

«Пригоди домовичка Читайлика» – чарівна історія про любов до книг, дружбу та добро. Домовичок Читайлик і його друг павучок Чок покидають дім, де панують лінь і байдужість, і вирушають на пошуки нового місця, де панує любов до знань. Під час мандрів вони зустрічають різноманітних фантастичних істот — русалок, лепрекона, фей, троля, велетня, птаха Фенікса, відьму, джина, короля єдинорогів, чарівника, вовкулаку та інших. Завдяки знанням із прочитаних книжок Читайлик допомагає кожному, хто потребує допомоги, і доводить, що добро, розум і щирість здатні змінити світ. Наприкінці подорожі друзі знаходять омріяний дім — дитячу бібліотеку, і стають справді щасливими.

Поетичні голоси Кам’янського!

Неймовірно щасливий вечір — теплий, дружній, сповнений поезії та музики. Ми справді скучили за живим словом, за щирими емоціями, за тією особливою атмосферою, яку створює справжня поезія й бібліотека на Шевченка.

Щиро дякуємо всім, хто подарував нам цей вечір:

Сергій Злючий — за глибокі й проникливі вірші,

Марія Гончар — за емоційне прочитання,

Юрій Філіппов — за музику на вірші Сергія Злючого, Ганни Осадко, Анатолія Кичинського та чудове виконання,

Андрій Енбулатов та Валерія — за їхню творчість і щирість.

Марина Мусієнко, бібліотека на Шевченка — за атмосферу й настрій вечора, гостинність і простір, у якому оживають справжні почуття.

#тижденьпоезії2026#уік#українськийінституткниги #бібліотеканаШевченкаУкраїнськийінституткниги

Люблю свою бібліотеку

Простір читальної зали бібліотеки на Шевченка — це не лише книжки. Це музейна кімната, артгалерея, музична локація і безліч квітів. Чим не фотозона, що так до вподоби відвідувачам?

Тут відчувається безперервна плинність часу — у тиші, світлій та особливій атмосфері, де кожен знаходить щось своє.

Це крісло — мов свідок багатьох історій: тихих розмов, захопленого читання, роздумів і відкриттів. Воно поєднує покоління, зберігаючи тепло рук і відлуння голосів тих, хто колись так само знаходив тут натхнення…Сидячи в ньому, мимоволі уповільнюєшся, дослухаєшся до тиші й ловиш себе на думці, що час тут має інший ритм. Сторінки перегортаються неспішно, світло лагідно лягає на книги, а думки стають глибшими й спокійнішими.

У цій атмосфері легко загубитися — і водночас знайти себе.

З повагою — вдячна читачка з 1970 року Нелла Панкіна,

Ваша бібліотечна на Шевченк

Анонс

 

Анонс тижня

 

Уроки малювання Вікторії Китаєвої

Творчість потребує системності й серйозного ставлення, особливо коли йдеться про опанування традиційного мистецтва. Саме регулярна практика допомагає не лише покращувати техніку, а й глибше відчувати стиль, кольори та композицію.

Заняття з Петриківського розпису Вікторії Китаєвої добре це ілюструє. Коли жінки приходять на уроки двічі на місяць протягом кількох років, формується важлива річ — творча дисципліна.

 Завдяки цьому:

поступово відпрацьовується техніка мазків;

розвивається відчуття орнаменту та кольору;

зростає впевненість у власних роботах;

творчість починає приносити дедалі більше задоволення.

Саме послідовність занять перетворює початкове захоплення на справжню майстерність.

Готуємо нову творчу виставку!

Бібліотека на Шевченка, Вікторія Китаєва

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

А ви знали,

що українська хімікиня  уродженка м. Кам’янське Мирослава Штокало,  є авторкою метало-індикаторного методу дослідження комплексів у розчині.

Мирослава Йосипівна Штокало (1926–2014) — видатна українська хімік, доктор хімічних наук, професор, педагог, заслужений працівник освіти. Народилася у Кам'янському, була членом Нью-Йоркської академії наук та Академії інженерних наук України, працювала в Київському технологічному інституті харчової промисловості.

Зробила значний внесок в розвиток фотометричного аналізу і хімію комплексних сполук, синтезу й застосування сорбентів, модифікованих кислотними і основними барвниками.

Запропонувала загальний підхід до вивчення безбарвних комплексів багатозарядних іонів металів. 

Разом із хіміком Анатолієм Бабко вона розробила метало-індикаторний метод дослідження комплексів у розчині.

Ці підходи використовуються у:

• контролі якості води та харчових продуктів
• фармацевтичному аналізі
• дослідженнях іонів металів у розчинах.

 

Ми обіцяли справжню японську чайну церемонію — і вона відбулася!

14 березня всі охочі завітали до імпровізованого чайного будиночка. І що з того, що його роль цього разу виконувала читальна зала бібліотеки на Шевченка. Адже головне — не форма, а атмосфера. А її відчули всі присутні.

Зустріч тривала майже як справжня класична церемонія — чотири години. І ці чотири години промайнули, мов одна мить.

Микита Неманов створив майже неможливе — подарував усім присутнім чотири години спокою, гармонії та чарівних ароматів чаю. Здавалося, що перед нами розгортається маленька вистава, де головними героями були вода, чай, посуд і майстерні рухи рук Микити.

Ми не лише смакували чай, а й занурилися в його історію — адже до Японії він потрапив із Китаю ще у VIII–IX століттях разом із буддійськими монахами.

Під час чайної церемонії головне не сам чай, а спілкування. Японці кажуть: “一期一会” (ічі-го ічі-е), що означає: «кожна зустріч трапляється лише один раз у житті». Тож цінуймо миті щастя.

Дякуємо всім, хто розділив із нами цю атмосферу спокою, чаю, гармонії й довірив нам чотири години свого часу.

Ваші бібліотека на Шевченка, Микита Неманов