Вікна, що говорять:"Свято наближається"

 

Вихід є завжди!

Навіть у складніші часи бібліотекарі все одно залишаються носіями світла!

Анонс тижня

 

Анонс

 Розпочинаємо зима разом з вами👍

Анонс

Запрошуємо на відкриття творчої виставки «ЯМаріуполь» — голосів тих, хто пережив втрату дому, але не втратив сили творити.

Зустрінемось 28 листопада о 14:00
за адресою: просп. Тараса Шевченка, 14.

Миру тобі, Україно!

Уже третій рік поспіль наша подруга, читачка й волонтерка Марина Мусієнко дарує нам великий настінний календар із сучасними українськими образами від ETHNO FASHION by POTLOVA — “Миру тобі, Україно” 2026.

Авторка фотопроєкту— Катерина Потлова: фотографиня, дизайнерка вінків і прикрас, іміджмейкерка, стиліст і декоратор. Її фотовиставки «Миру тобі, Україно» вже побачили в Україні, Білорусі, Туреччині та Бельгії.

Придбавши календар, ви долучаєтеся до доброї справи — кошти від продажу спрямовуються на покупку квадрокоптера DJI Mavic 3 для 1-го корпусу “Азов” Національної гвардії України.

Детальніше — на сайті авторки: 

https://www.potlovacdgroup.com/calendars2026

Ваша бібліотека на Шевченка!

 

Розіграш книг за донат на авто для ЗСУ

Це найкращий спосіб підтримати наших захисників!

Вже сьогодні ви можете долучитися до важливої справи — зібрати кошти на автомобіль для підрозділу РЕР (радіоелектронної розвідки) Національної гвардії України — і водночас стати учасником розіграшу краєзнавчих книг.

Дата розіграшу: 11 грудня

Час: 14:00

Місце: Бібліотека ім. Т. Г. Шевченка, просп. Шевченка, 14

Нам залишилося зібрати 40 000 грн.

Більше донатів — більше шансів на перемогу!

Волонтерські реквізити (ініціатива “Українська мрія”, Валентина Танасійчук):

ПриватБанк: 5168 7521 3027 0518

Monobank: 4441 1144 0513 0145

Дякуйте. Підтримуйте. Донатьте.

Ваші лайки, коментарі та репости з посиланням на банку також неймовірно допомагають!

Конофільм середи

«Ірраціональна людина» — драма Вуді Аллена про розплату за власні вчинки та помилки перглядали та обговорювали в бібліотечному кінотеатрі

У центрі сюжету — історія університетського професора філософії Ейба Лукаса, який після років бурхливого життя втратив інтерес до всього: його не радує ні повага студентів, ні книги, ні увага таких привабливих жінок, як професор Рита чи студентка Джилл. Навіть улюблений віскі не дає полегшення — лише поглиблює депресію.

Та одного разу Ейб випадково підслуховує в забігайлівці розповідь жінки про корумпованого суддю, який збирається відібрати в неї дітей. І тоді професор вирішує, що зробить добру справу, якщо позбавить світ від такого негідника…

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

За Перекопом є земля

 Чому варто прочитати книжку «За Перекопом є земля»?

«Це культурологічний та етнографічний роман, який говорить про багату культуру кримських татар і про складну суміш культур у сучасному Криму. Це ідеологічний та інтелектуальний роман про вибір ідентичності чи, радше, віднайдення ідентичності в найбільш напружених життєвих моментах. Цілий спектр важливих питань постає в розмовах та міркуваннях персонажів, що й надають виняткову вагу цій книзі. Це історичний роман, що охоплює час від 80-х аж до сьогодення, документуючи болючі злами та сплетіння офіційних і приватних історій, які важливо не забути й зрозуміти. Ця книжка покаже нам Крим. Кримськотатарський. Український. Справжній.»(Ростислав Семків)

«Читаючи книгу Анастасії Левкової «За Перекопом є земля», я весь час думала про інжир, відчувала його смак на язику і сік на шкірі. Кажуть, від спілого інжиру неможливо відірватися, якщо спробував хоч раз» (Тамара Горіха Зерня)

Про авторку:

Анастасія Левкова — українська письменниця, культурна менеджерка, редакторка і викладачка. Авторка книг «Старшокласниця. Першокурсниця», «Ашик Омер» і «Спільна мова. Як народжуються і живуть слова». Координаторка літературного конкурсу «Кримський інжир / Qırım inciri» і співупорядниця однойменних антологій української та кримськотатарської прози, поезії, перекладів. Членкиня Українського ПЕН. Кавалерка французького Ордена Мистецтв та літератури.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

Засідання краєзнвчого товариства

 

Українська непідробна сила

Артем Нестеренко у своїй особистості поєднує лікаря, митця й бойового медика, а його книга — це глибоке поетичне осмислення української ідентичності, мови, культури й історичних викликів, зокрема в умовах російської агресії.

«Книга містить 6 частин — віршованих переважно драматичних розповідей про події в Україні й не в Україні, про різних людей у різних ситуаціях. Ви познайомитеся з колишнім послом Іспанії в Україні, який — чомусь! — переймається долею нашої Батьківщини. Потрапите на польовий обід наших воїнів на передовій. Станете свідками майже мистецької дискусії в одному з тилових міст України. А також ознайомитеся з рецептом, який українці мали б запропонувати ворогові, — щоб краще «посмакувати Україною». І дізнаєтеся врешті-решт, у чому полягає наша, українська НЕПІДРОБНА СИЛА. І все це — з неперевершеним гумором, що переплавляється то в іронію, то в сатиру, то аж у сарказм чи гротеск, засвідчуючи безперечно українське, полтавське походження автора, бо так — і до, і після Котляревського — у найгірших обставинах, перед лицем смерті можемо сміятися тільки ми» (Світлана КОЗАЧЕНКО, педагог, літературознавець, м. Зіньків)

 

 

«Очі» — виставка Богдана Лебедєва з Мирнограда

Він — юний митець і провідник у власний світ фарб. Йому лише п’ятнадцять, та в його картинах відчувається зрілість душі. Богдан сам став гідом своєї виставки, бо лише автор здатен відчинити двері до світу полотен, у глибину власних «очей».

Його розповідь — щира й тепла. Він говорив про жанри й образи, про кольори та техніки, які перетворюють фарбу на емоцію.

Вимкнули світло… Здається, ми вже звикли працювати без нього. Але не сьогодні. Ми подбали про те, щоб нічого не затьмарило враження від мистецтва. Цього разу світло було всюди: в очах його картин, у голосі, навіть у наших очах.

А наприкінці на всіх чекала маленька, але особлива подія — кожен доторкнувся до полотна, залишивши свій мазок, свій настрій у спільній картині під символічною назвою «Око».

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

Мандрівний літературно-волонтерський проєкт у підтримку Всеукраїнського форуму військових письменників

Про культуру памʼяті, про памʼять як тривалу дію говорили з чудовими Таня Пилипець, амбасадоркою українських бібліотек, і Ольга Криштопа, письменницею.

Вечірнє відключення світла в Бібліотека на Шевченка не тільки не завадило, а й стало родзинкою заходу. Люди, свічки і слово.

Ці чудові жінки приїхали до нас у межах мандрівного літературно-волонтерського проєкту #двітьотінатойоті. Проєкт покликаний підтримати Всеукраїнський форум військових письменників: не тільки вшанувати памʼять тих авторів, яких забрала ця війна, а й наголосити на важливості памʼяті для живих. Щиро, без формальностей.

Також слухачі мали змогу почути вірші пані Ольги з її нової збірки прози й поезії «Двері».

Однією з цих поезій хочу поділитися з вами.

І не можу не відмітити Кіт Характерник — познайомтеся з його фотографіями.

КІТ

Котові простіше, ніж людям, у Кота дев'ять життів,

і тому він спокійно вирішив віддати одне за Бахмут.

Хто їх, зрештою, може зрозуміти, тих котів?

Дев'ять — усі його. Тому він залишив одне у вересні тут.

Потім довго розгладжував на хворих колінах восьме.

«Нащо мені так багато? — думав, — що мені з ними робити?»

Тим більше, це восьме – таке якесь складне і тривожне.

Залишив його побратимові, який міг не повернутися з битви.

Сьоме життя гріє Кота так, наче розщепляє атом,

тягнеться до серця нервом або лінією долоні,

воно десь далеко, пухнасте, світле, називає Кота татом,

і часом навертається Котові на очі — карамельно-солоне.

Кіт іноді дивиться на світ через об'єктив —

завмирає на мить, а потім рахує: чотири, п'ять...

Ви взагалі коли-небудь бачили нещасних котів?

Нещасних котів не існує. Вони тоді вмирають або сплять.

Кіт мружиться, дивлячись на сонце. Сонце любить котів!

Сонце набиває броню на котяче гостре плече.

І коли у Кота несподівано залишається замало життів,

він всмоктує крізь ламані промені собі ще, і ще, і ще...

Дякую за зустріч, за розум і харизму, за важливість сенсів і памʼять.

Марія Гончар, м.Кам'янське

Невиліковно

Книга Адама Кея стала видавничим феноменом століття — його прочитали мільйони людей, принаймні п’ятдесят із них полюбили цю книгу, а також її екранізували у вигляді популярного телесеріалу. Але це була лише частина історії.

По черзі весела, зворушлива й така, що змушує прийняти реальність, книга розповідає про те, що відбувається, коли лікар вішає на цвях свій халат, але медицина відмовляється його відпустити.

Це історія про незвичайну освіту у медичному університеті.

Вона про те, як відкриваються старі рани та досліджуються сучасні шрами.

Вона про госпіталізацію та особисті проблеми.

Вона про те, як зруйнувати своє життя і знову зібрати його по шматочках.

Вона про те, як бути лікарем і бути пацієнтом.

Книга українською — це антидот від ілюзій та стереотипів щодо медиків та їхніх буднів.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

Павло Ємельяненко – політ фенікса

На черговому засіданні краєзнавчого товариства кандидат технічних наук, професор Микола Мироненко присвятив свою промову видатному вченому-металургу, доктору технічних наук, професору, засновнику української школи металургів - трубопрокатників — Павлу Терентійовичу Ємельяненку.

Павло Терентійович Ємельяненко прожив усього 42 роки (1905–1947), але залишив у науці слід, рівний цілому життю. Саме він став засновником напряму теорії та технології трубного виробництва — галузі, без якої сьогодні важко уявити сучасну металургію.

Його глибокі дослідження розкрили закономірності деформації металу в пільгер-процесі (процесі пілігримової вальцівки труб). Учений розробив методику калібрування пільгерних валків, що дозволила суттєво підвищити продуктивність пільгерстанів, забезпечити прокат тонкостінних труб, зменшити енергетичні витрати та знос інструменту.

Микола Андрійович уміє говорити про складне — просто, про серйозне — з гумором, завжди з глибокою пошаною до героїв своїх розповідей, але без краплі пафосу. Саме тому його виступ був легким, живим і дотепним — навіть найскладніші технічні теми він перетворив на захопливі історії.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка