Мандрівний літературно-волонтерський проєкт у підтримку Всеукраїнського форуму військових письменників

Про культуру памʼяті, про памʼять як тривалу дію говорили з чудовими Таня Пилипець, амбасадоркою українських бібліотек, і Ольга Криштопа, письменницею.

Вечірнє відключення світла в Бібліотека на Шевченка не тільки не завадило, а й стало родзинкою заходу. Люди, свічки і слово.

Ці чудові жінки приїхали до нас у межах мандрівного літературно-волонтерського проєкту #двітьотінатойоті. Проєкт покликаний підтримати Всеукраїнський форум військових письменників: не тільки вшанувати памʼять тих авторів, яких забрала ця війна, а й наголосити на важливості памʼяті для живих. Щиро, без формальностей.

Також слухачі мали змогу почути вірші пані Ольги з її нової збірки прози й поезії «Двері».

Однією з цих поезій хочу поділитися з вами.

І не можу не відмітити Кіт Характерник — познайомтеся з його фотографіями.

КІТ

Котові простіше, ніж людям, у Кота дев'ять життів,

і тому він спокійно вирішив віддати одне за Бахмут.

Хто їх, зрештою, може зрозуміти, тих котів?

Дев'ять — усі його. Тому він залишив одне у вересні тут.

Потім довго розгладжував на хворих колінах восьме.

«Нащо мені так багато? — думав, — що мені з ними робити?»

Тим більше, це восьме – таке якесь складне і тривожне.

Залишив його побратимові, який міг не повернутися з битви.

Сьоме життя гріє Кота так, наче розщепляє атом,

тягнеться до серця нервом або лінією долоні,

воно десь далеко, пухнасте, світле, називає Кота татом,

і часом навертається Котові на очі — карамельно-солоне.

Кіт іноді дивиться на світ через об'єктив —

завмирає на мить, а потім рахує: чотири, п'ять...

Ви взагалі коли-небудь бачили нещасних котів?

Нещасних котів не існує. Вони тоді вмирають або сплять.

Кіт мружиться, дивлячись на сонце. Сонце любить котів!

Сонце набиває броню на котяче гостре плече.

І коли у Кота несподівано залишається замало життів,

він всмоктує крізь ламані промені собі ще, і ще, і ще...

Дякую за зустріч, за розум і харизму, за важливість сенсів і памʼять.

Марія Гончар, м.Кам'янське

Невиліковно

Книга Адама Кея стала видавничим феноменом століття — його прочитали мільйони людей, принаймні п’ятдесят із них полюбили цю книгу, а також її екранізували у вигляді популярного телесеріалу. Але це була лише частина історії.

По черзі весела, зворушлива й така, що змушує прийняти реальність, книга розповідає про те, що відбувається, коли лікар вішає на цвях свій халат, але медицина відмовляється його відпустити.

Це історія про незвичайну освіту у медичному університеті.

Вона про те, як відкриваються старі рани та досліджуються сучасні шрами.

Вона про госпіталізацію та особисті проблеми.

Вона про те, як зруйнувати своє життя і знову зібрати його по шматочках.

Вона про те, як бути лікарем і бути пацієнтом.

Книга українською — це антидот від ілюзій та стереотипів щодо медиків та їхніх буднів.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

Павло Ємельяненко – політ фенікса

На черговому засіданні краєзнавчого товариства кандидат технічних наук, професор Микола Мироненко присвятив свою промову видатному вченому-металургу, доктору технічних наук, професору, засновнику української школи металургів - трубопрокатників — Павлу Терентійовичу Ємельяненку.

Павло Терентійович Ємельяненко прожив усього 42 роки (1905–1947), але залишив у науці слід, рівний цілому життю. Саме він став засновником напряму теорії та технології трубного виробництва — галузі, без якої сьогодні важко уявити сучасну металургію.

Його глибокі дослідження розкрили закономірності деформації металу в пільгер-процесі (процесі пілігримової вальцівки труб). Учений розробив методику калібрування пільгерних валків, що дозволила суттєво підвищити продуктивність пільгерстанів, забезпечити прокат тонкостінних труб, зменшити енергетичні витрати та знос інструменту.

Микола Андрійович уміє говорити про складне — просто, про серйозне — з гумором, завжди з глибокою пошаною до героїв своїх розповідей, але без краплі пафосу. Саме тому його виступ був легким, живим і дотепним — навіть найскладніші технічні теми він перетворив на захопливі історії.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

Засідання краєзнавчого товариства

Чергове засідання краєзнавчого товариства присвячене видатному вченому Придніпров’я в галузі металургії Павлу Ємельяненку.

👉Доповідач кандидат технічних наук, професор кафедри управління та адміністрування Українського державного університету науки й технологій Микола Мироненко.

👉Павло Ємельяненко (12.07.1905 — 13.11 1947) вчений-металург – засновник української школи трубопрокатників. Доктор технічних наук (1940), професор (1941), член-кореспондент АН УРСР (1939) життя якого пов’язане з вагонобудівним заводом імені газети «Правда» м. Кам’янського. 

Найближчим часом у Кам'янському

👍Тетяна Пилипець — амбасадорка українських бібліотек, відома менеджерка культури й директорка «Львівської обласної бібліотеки імені Романа Іваничука». Сьогодні вона чи не найвідоміша людина в українській бібліотечній справі. Серед проєктів Тетяни Пилипець, зокрема, Всеукраїнський форум військових письменників. Її діяльність виходить далеко за межі традиційної бібліотечної роботи: вона залучена до проєктів, які поєднують літературу, читання та активну громадянську позицію.

👍Ольга Криштопа — прозаїк, есеїстка та викладачка зі Львівщини (м. Шептицький). Поезія та проза Ольги — свіжа, точна й неспокійна, як саме наше сьогодення.

 

ЄМістечко — простір для кожного в Україні!

Триває реалізація проєкту «єМістечко бібліотеки на Шевченка — вхід вільний», який відкриває нові можливості для мешканців громади.

Цей проєкт став реальністю завдяки грантовій підтримці програми «ЄМістечко — простір для кожного в Україні!» та Фонду «Пам'ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ, Німеччина). Ініціатива спрямована на розвиток соціальної згуртованості, підтримку внутрішньо переміщених осіб, людей поважного віку, людей з інвалідністю, жертв націзму.

Партнером у реалізації проєкту виступає громадська організація «Івент-простір».

Сьогодні понад 100 нових  відвідувачів:

👉вивчають українську та англійську мови

👉відвідують Студію живопису для дорослих

      👉 не пропускають жодного кіносеанса та майстер-класа з Петриківського розпису, заняття з бібліотерапії — метода емоційної підтримки, що використовує силу літератури для внутрішнього зцілення.

   👉 беруть участь у творчих виставках, засіданнях краєзнавчого товариства, літературних вечорах, концертах, лекторіях.

    

Заняття з української мови

Надихаючі заняття з бібліотерапії

Курс англійської мови

Студія живопису для дорослих

Наш маленький кінотеатр

Виставка робіт відвідувачів уроків малювання Петриківського розпису.

Проєкт «єМістечко» — це приклад того, як культура, освіта й творчість об’єднують людей навіть у складні часи.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

Бібліотерапія з бібліотекою на Шевченка

Наука та романтика переплітаються у неймовірно захопливий сюжет. Вдень Елзі - старанна лаборантка, яка працює в лабораторі та викладає фізику, мріючи про посаду в МІТ. Її мізерна зарплата змушує шукати додатковий заробіток, і вона винаходить незвичайний спосіб - грати роль фальшивої дівчини на замовлення, використовуючи свої відточені навички догоджання людям.

Все йшло чудово, поки її ретельно побудований образ не почав руйнувати Джек Сміт - дратівливо привабливий і задумливий фізик-експериментатор, як на зло, цей самий Джек сидить у приймальній комісії Массачусетського технологічного інституту, розділяючи Елзі та роботу її мрії. Елзі готова до тотальної війни або наукового саботажу, але ці довгі й проникливі погляди починають зводити її з розуму.

Чому варто прочитати книжку «Теоретично це кохання»?

Ця книга розповідає про сильних жінок у науці, які стикаються з перешкодами в особистому та професійному житті, але все ж шукають шлях до балансу та щастя. Її сюжет захоплює і надихає, додаючи жінкам впевненості в своїх силах, а також показує, як важливо йти за своїм покликанням, незважаючи на труднощі.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

Мандрівка в країну Едо з Микитою Немановим

Кабукі, гейші, нецке… Ці витончені символи Японії, мов відлуння давніх снів, народилися в добу Едо. Тоді, від початку XVII до середини XIX століття, країною керував сьоґун Токуґава, а в серці їхньої столиці — Едо — квітнула особлива культура. Вона мала свій ритм, свої барви, свій сміх і смуток. Її творили едокко — сповнені особистої гідності, дотепні й пристрасні мешканці міста, закохані у життя.

Світлина Марії Гончар

Про те, що надихало їх, що тішило й що боліло, нещодавно дізналися й кам’янчани — під час виставки-лекції колекціонера з Первомайська (Луганська область), яка відбулася в бібліотеці на Шевченка.

Микита розповідав про гравюри, як про старих друзів. Кожна історія відкривала двері до світу, де час плив повільніше, а серце чуло тонше.

Відео й світлини Анастасії Пустовойтенко

Такого у нас давно не було, бракувало місця: бракувало часу, бракувало знань…але емоції переповнювали присутніх, і здавалося, що десь за вікном осіннього Кам’янського шелестить вишневий цвіт — той самий, що колись оспівували поети Едо.

Браво Микито!

Далі буде…Ваша бібліотека на Шевченка

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

Краєзнавець Олександр Слонєвський — лауреат міської премії «Кам’янське мистецьке перевесло 2025»

Нагородою відзначено видання книги-дослідження “Ігнатій Ясюкович. Ім’я в історії” від видавничого дому «Андрій»"(м. Кам'янське)
"Ігнатій Ясюкович. Ім’я в історії" — це не просто біографія.
Це історія підприємця, лідера й патріота, який своїми справами змінив життя тисяч людей.
Побудував не лише завод, а й ціле місто
Розв'язував складні задачі там, де інші здавалися
Залишив по собі спадок, що живе досі
Вітаємо, Олександре Юлійовичу!
Члени краєзнавчого товариства «Кам’янське - Дніпродзержинськ - Кам’янське»

Лівобережна бібліотека на Івана Мазепи — лауреат міської премії «Кам’янське мистецьке перевесло» 2025

Чи може маленька бібліотека стати великим серцем культури? Так, може. І Лівобережна бібліотека — найкращий цьому доказ.

Тут усе зроблено з любов’ю. Дві Людмили зуміли створити місце, де книжки пахнуть теплом, де завжди є хтось, хто підтримає, де живе світло спілкування.

Тут кожен день наповнений творчістю: виставки та поетичні вечори, концерти й мовні клуби, шахові турніри та майстеркласи, усмішки, квіти й атмосфера щирості, подорожі в минуле й мандрівки сучасним Лівобережжям. Саме тут твориться нова історія Лівобережжя.

Бібліотека на Мазепи доводить: навіть у найскладніші часи можна зберігати тепло, творити красу і бути разом.

Вітаємо вас, дорогі колеги! Дякуємо, що робите наше місто добрішим і світлішим!