Олег Фея «Вогні Кам’янського»

Днями в бібліотеці на Шевченка вчений-письменник Олег Фея презентував книжку «Пригоди фізичних законів». Ми багато писали про це,  але мова піде про іншу його роботу – репортаж «Вогні Кам’янського»,  про яку він згадував під час зустрічі.

У 2016 році Олег Фея взяв участь у конкурсі художнього репортажу «Самовидець» ім. Майка Йогансена. Одна з запропонованих тем на цьому конкурсі називалась «Чому я нікуди звідси не поїду».

За результатами конкурсу у київському видавництві "Темпора" надрукований альманах до якого увійшли десять найкращих художніх репортажів. Автори й авторки досліджували, чому в Україні варто залишатися, чому їхні герої вирішують нікуди звідси не їхати, а іноді — чи взагалі є вибір у людей, чи кожен може поставити собі це питання.

Олег Фея написав доволі великий репортаж «Вогні Кам’янського», що також потрапив до альманаху.

«Мене зацікавила тема конкурсу «Чому я звідси ніколи не поїду» і я одразу вирішив писати про рідне місто Кам’янське. Я давно поїхав з міста, займаюсь наукою, і мені хотілося поговорити з людьми, які не просто живуть в місті, бо не мають можливостей поїхати з нього, а тому, що вони бачать сенс жити у цьому місті і змінювати його на краще. Я завжди думав, що якщо є нагода поїхати з Дніпродзержинська, то всі їдуть. Але виявилось, що є люди, які свідомо лишаються або навіть переїжджають з інших міст до Кам’янського. Їхні історії я і записував для свого репортажу», – розповідає Олег Фея.

У своєму репортажі Олег протиставляє два образи одного міста – тоталітарний індустріальний Дніпродзержинськ і місто активних і цікавих людей Кам’янське. Він записує цілий масив різних історій, вплітає у репортаж історію міста і влучні описи, а ще – історію своєї родини. Як результат, перед читачем постає випуклий і дуже характерний портрет міста.

«У мене в репортажі багато присвячено Верхній колонії. Верхня і Нижня колонії – це те, звідки, власне, пішло місто. Це таке серце Кам’янського, про яке я хотів розповісти і через історію свого прадіда, який на початку 20 століття приїхав у Кам’янське з Австро-Угорщини, працював на заводі, зустрів там своє кохання – прабабку Ганну, вони вирішили одружитися. Його родина з Австро-Угорщини сказала, що ні, ти не можеш на цій дівчині одружуватися, бо вона звичайна, а ми такого-то роду. Він сказав: «Ну, добре», і порвав усі зв’язки з родиною. У нього було 12 дітей. І один з цих дітей – мій дід. Мій прадід прожив більш як 80 років у Кам’янському. Це якраз людина, яка приїхала сюди, щоб більше ніколи не поїхати. Він помер у 102 роки».

Почитайте, і, можливо, вам захочеться краще придивитися до свого рідного міста.

Олег Фея - випускник технічного ліцею імені Анатолія Лигуна у Кам’янському, кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Київського академічного університету.

 

Студія живопису для дорослих

Добігає кінця четвертий місяць навчання в студії живопису для дорослих. Скільки часу потрібно, аби навчитися малювати?

Керівниця студії "Алла" відповідає, що це вже відбувається.

Навчитися малювати — це тривалий, але виключно захопливий процес. Головне — не боятися помилок, бути наполегливим і не переставати вдосконалювати свої навички.

Погляньте як гарно виходить у наших учениць...

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка #EVZ

Не підходь! Не чіпай! Телефонуй 101!

4 квітня – Міжнародний День Просвіти з Мінної Безпеки.

З 2022 року Україна — найбільш замінована країна у світі.  За статистичними даними, один день війни це  5 днів розмінування. Проте люди зазнають травм та гинуть від мін та інших вибухонебезпечних предметів навіть за відсутності активних бойових дій. І кількість таких постраждалих щодня збільшується. Це реалії сьогодення.

Бібліотекарі бібліотеки на Шевченка разом із навчальними закладами ліцей №31, гімназія №6, БФ «Янголи спасіння» провели  спільну акцію, в якій взяли участь близька 300  здобувачів освіти.

Організатори акції запропонували дітям анімовані презентації, гру — вікторину, онлайн гру, тести, відео за допомогою яких:

✅ Дізналися, що таке міни та вибухонебезпечні предмети.

✅ Обговорили основні правила мінної безпеки.

✅ Навчилися розпізнавати небезпеку та правильно діяти у разі її виявлення.

✅ Опанували прості алгоритми дій та корисні поради, що можуть врятувати життя.

 Гайда в квітень разом з нами👇

 

Студія живопису для дорослих: ніколи не пізно стати краще, ніж учора

Є багато причин, через які варто навчитися малювати/

Окрім відчуття задоволення від  того, що можна створити красу кількома штрихами олівця чи пензля, вміння малювати приносить неймовірну користь для здоров’я.

Лише після кількох уроків  наші «учениці» вже змогли  намалювати щось, крім схемок і простих перемальовок. 

Трохи віри в себе й, звісно ж, дисципліни й ви – художник-аматор…

Студія живопису для дорослих «Алла» - проєкт, який став можливим завдяки грантовій підтримці програми "ЄМістечко — простір для кожного в Україні!" та Фонду «Пам'ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ, Німеччина), які допомагають реалізувати проєкти, спрямовані на розвиток соціальної згуртованості та підтримки громади у важкий час.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка #EVZ

 

 

Книжковий квітень

У світі щодня відзначається багато незвичайних свят. В основному ці свята придумані людьми, які намагаються поглянути на життя нестандартно. Це додає більше свіжості та натхнення в повсякденну рутину.

1 квітня День їстівної книги

«Деякі книги потрібно спробувати, інші проковтнути, а треті - розжувати і перетравити», - сказав якось сер Френсіс Бекон. Схоже, деякі люди сприйняли його слова буквально і почали практикувати це регулярно. Точніше, раз на рік.

Щорічно 1 квітня світ відзначає досить нестандартну, але цікаву сучасну подію – День їстівної книги. Подія приурочена до дня народження французького гастронома Жана-Антуана Брілла-Саварена. Він народився 1 квітня 1755 року й відомий своєю книгою “Фізіологія смаку”. 

І це не першоквітневий жарт, а дуже важлива подія. Вона об’єднує видавців, письменників, ілюстраторів, бібліотекарів і всіх охочих любителів книг, які збираються, щоб оцінити їх ... «поживну цінність». Учасники створюють «їстівні книги», які виставляють, фотографують, обговорюють, а потім - з’їдають в той же день.

2 квітня Міжнародний день дитячої книги

Цю дату встановлено з ініціативи й за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Щороку з 1967-го — у день народження Ганса Крістіана Андерсена — у всьому світі проходять заходи, присвячені дитячій літературі й читанню.

Дитяча література, як жанр, з’явилася не так вже давно. Перші книжки для дітей були написані тільки в XVII столітті, а до тих пір розважальні та повчальні історії передавалися виключно з вуст в уста.

17 квітня — Міжнародний день поезії хайку. Потренуйтеся у складанні хайку або почитайте японських поетів, яким у ці три сторчки вдається вкласти безмежну мудрість, глибину і красу.

Ось, для натхнення, прочитайте деякі вірші Мацуо Басьо (1644 — 1694) українською:Невже заснула.

Невже заснула.

Душу солов’‎ю довіривши свою,

Верба плакуча?

Під деревом

Вишнева заметіль

Мій суп і рибу цвітом засипає.

Осіння перша мряка!

Навіть мавпа,

Здається мріє про дощовичок.

Горобчику, мій друже,

Не чіпай малого гедзика,

Що бавиться на квітці!

Міжнародний день поезії хайку – це не просто літературна подія та свято поетичної форми, це запрошення сповільнитися і спостерігати за світом з подивом і простотою. Сила хайку полягає в його здатності передавати широкі емоції та спостереження в лаконічній структурі, нагадуючи нам про красу, яку можна знайти в стислості та простоті.

19 квітня — День поезії і творчого мислення.Натхненне свято, яке створене для вшанування людей з творчим мисленням.

З погляду одного з перших дослідників цього феномену Дж. Гілфорда, творче мислення – це оригінальність і незвичність висловлюваних ідей, прагнення до інтелектуальної новизни у вирішенні завдання або проблеми, здатність бачити предмет або можливості його використання під новим кутом зору і продукувати ідеї у невизначеній ситуації та навіть за відсутності передумов для формування нових ідей.

23 квітня Міжнародний день книги та авторського права. На його святкування ЮНЕСКО надихнула іспанська традиція святкування дня покровителя Каталонії — святого Георгія. 

В 1920-х роках один каталонський продавець книг згадав, що на День святого Георгія, тобто на 23 квітня, припадають роковини смерті відомих письменників — Сервантеса та Шекспіра. 

Тому винахідливий підприємець запропонував цього дня в обмін на троянду дарувати книгу, й таким чином набагато підвищив свої продажі. Так День троянди став ще й Днем книги. А з 1995 року 23 квітня стали відзначати в усьому світі як проголошений ЮНЕСКО Всесвітній день книг і авторського права.

Найцікавіше те, що до померлих 23 квітня 1616 року чомусь помилково зараховують Міґеля де Сервантеса. Насправді ж, Сервантес помер 22 квітня, але датою смерті, за іспанськими звичаями тих часів, було записано дату поховання. Тим паче, «літературний батько» Дон Кіхота помер 22 квітня за григоріанським календарем, а за юліанським (який тоді зберігався в Англії часів Шекспіра) – 2 квітня. А втім, з якої б нагоди не було запроваджено День книги, добре, що це все ж трапилося.

28 квітня День читання великої поезії  Це свято бере свій початок у Сполучених Штатах Америки, де весь квітень традиційно присвячений поезії.

Вважається, що поезія була раніше за письменництво. Адже давні билини, легенди та перекази дійшли до нас саме у поетичній формі.

Це ще один привід насолодитися творами улюблених поетів, відкрити для себе нові імена, подарувати радість спілкування рідним і близьким.

Поетичні голоси Кам'янського

З 17 по 23 березня в Україні проходив Національний Тиждень читання поезії, який ініційований Українським інститутом книги. Тема Тижня - "Пісня тисячі голосів", а гаслом стали слова сучасного українського письменника Сергія Жадана: "З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос - в неї багатоголосся."

Протягом тижня ми знайомили вас із поетичним багатоголоссям нашого міста: Сергієм Злючим, Ігорем Фенем, Марією Дружко, Ганною Купрій, Валентиною Коверзою, Володимиром Сіренком, Анатолієм Вінніком.

Закінчуємо тиждень читання поезії віршем Валентини Плякун, але поетичні голоси Кам'янського ще довго лунатимуть містом.

#ТижденьПоезії2025
#ПоетичніГолоси_нашогоміста

Дочекалися весни — дочекаємося і Перемоги!

Петриківський розпис: майстерклас Вікторії Китаєвої

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка #EVZ

 

Всесвітній день щастя

20 березня відзначається Всесвітній день щастя, започаткований Генеральною Асамблеєю ООН 28 червня 2012 року з метою підтримання ідеї, що прагнення до щастя є невід'ємним бажанням кожної людини на планеті.

Пропозицію вніс на розгляд індоамериканець Джейм Ілаєн. Він вибрав день весняного рівнодення, як світове явище, що відчувається людством як період оновлення та нових починань і означає перший день весни в Північній півкулі.

Вчені запевняють, що жовтий та зелений колір, аромат квітів, свіже повітря, мандрівки, позитивна музика, дарування подарунків, улюблене хобі та багато іншого роблять нас щасливими. Задоволеність життям підвищує імунітет та покращує здоров’я в цілому.

Існує три грандіозних закони щастя в житті:

1) треба щось робити, 2) треба когось любити, 3) треба на щось сподіватися. (Джозеф Еддісон)

Щастя не завжди так просто, як здається. Є деякі неприємні істини, які супроводжують прагнення до радості, пише Hack Spirit.

7 незручних істин про щастя

💕Щастя непостійне. Ми часто потрапляємо в пастку, думаючи, що, досягнувши певної віхи або мети, ми будемо щасливі назавжди. Але життя влаштоване не так.

💕Щастя суб'єктивне. Воно варіюється від людини до людини і залежить від індивідуальних цінностей, досвіду і сприйняття. Ми часто потрапляємо в пастку, порівнюючи своє щастя зі щастям інших.

💕Гонитва за щастям може зробити вас нещасним. Дослідження показують, що чим більше ви женетеся за щастям, тим менша вірогідність, що ви справді відчуєте себе щасливим.

💕Щастя не означає відсутність негативних емоцій. Ось поширена хибна думка: бути щасливим - означає ніколи не відчувати смутку, гніву чи страху. Але це далеко від істини.

💕Щастя не прив'язане до матеріального багатства. Хоча гроші й можуть забезпечити комфорт і безпеку, вони не гарантують щастя. Справжня радість приходить від досвіду, стосунків та особистісного зростання.

💕Щастя вимагає зусиль. Давайте подивимося правді в очі: щастя не трапляється просто так. Це не те, з чим ви прокидаєтеся одного разу ні з того ні з сього. Це вимагає свідомих зусиль, практики, а іноді й великої важкої роботи. Згідно з дослідженнями Стенфордського університету, заняття діяльністю, що сприяє психологічному благополуччю, можуть призвести до тривалого щастя. Це дослідження показує, що особисті зусилля в таких видах діяльності, як медитація, фізичні вправи та підтримання соціальних зв'язків, значно сприяють підвищенню задоволеності життям.

💕Щастя - це подорож, а не пункт призначення. Можливо, це найважливіша істина про щастя, яку потрібно зрозуміти. Щастя - це безперервний процес, сповнений злетів і падінь, хороших і поганих днів.

Джерело: https://www.unian.ua/curiosities/shcho-take-shchastya-7-nezruchnih-istin-pro-shchastya-yaki-vazhlivo-znati-1272096

 

Анонс

Цього тижня пропонуємо вам цікавинки та активності на будь-який смак👇

Як книги потрапляють до бібліотеки?

Щедрий дарунок народного майстра Ольги Мащевської - перший великий самовчитель із самчиківського декоративного розпису, роман про можливість самоосвіти, саморозвитку в зручний час, про зміни в житті людей, які доторкнулися до декоративного розпису з села Самчиківка.

Самчиківський розпис (або самчиківка) як вид українського декоративно-ужиткового мистецтва зародився наприкінці XIX – на початку XX ст. у селі Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області й поширився південно-східною Волинню, на межі з Поділлям.