Сенсорне читання

Чи може звичайне читання казки перетворитися на справжню подорож у світ емоцій та відчуттів? Ми впевнилися – так, якщо це сенсорне читання!

Нещодавно разом із підопічними БФ «Карітас Кам’янське» відбулося сенсорне читання казки Аделії Каравалю «Дні «Так» та дні «Ні». Кожна сторінка оживала завдяки наповненню «сенсорного кошика». Облаштували «магічну схованку» в наметі, де діти шукали затишок і досліджували тактильні скарби. Вгадували голоси пташок із заплющеними очима, ловили повітряні «хмаринки» та терпляче будували вежі з камінців. А на завершення створили «Спільне небо», об’єднавши малюнки кожного у велику панораму.

Нас було 10 (трохи більше за рекомендовану норму), але ми зберегли атмосферу довіри та поваги до кордонів кожного. Дякуємо маленьким героям за щирість! 

Більше про проєкт:

https://www.savb.lt/archyvas/islaisviname-herojus/#HERUN

#СенсорнеЧитання #КреативнаЄвропа #Інклюзія More details about the project https://byt.lt/xcr60

This project is partially funded by the European Union within the programme “Creative Europe #HeroesUnleashed #sensoryreading #сенсорнечитання #CreativeEurope Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука

Наталя Чуфещук, завідувачка відділу комплектування та обробки літератури

Експонати музейної імнати

Декоративна фарфорова тарілка німецького виробника Rosenthal із сувенірним написом німецькою мовою: Ein Andenken von VALAN, що перекладається як «На згадку від VALAN».

Це зразок якісного вінтажного європейського фарфору середнього колекційного рівня.

Матеріал: фарфор

Техніка: деколь (техніка нанесення зображення на поверхню виробу), золочення

Країна виробництва: Німеччина

Датування: приблизно 1960–1975 рр.

Діаметр: 10 см

Rosenthal — відомий німецький виробник преміального фарфору, заснований у XIX столітті. Підприємство виготовляло як сервізний фарфор високої якості, так і сувенірні вироби на замовлення магазинів Європи.

Щиро дякуємо Віктору Заславському за подарунок до музейної кімнати.

Анонс тижня

 

А ви знали, що

у видавництві «Ліра» готується до друку «Альбом видів Дніпровського заводу та Заводського поселення. 1888–1918». Упорядник краєзнавець Олександр Слонєвський.

Видання такого альбому — справжня подія для історії Кам'янського. Період 1888–1918 років охоплює становлення індустріального міста, і 800 світлин — це колосальний документальний матеріал.

Олександр Слонєвський відомий своїми ретельними дослідженнями з історії Кам’янського, тож можна очікувати, що альбом вийде на дуже високому рівні — і за змістом, і за візуальною якістю. Презентація справді обіцяє бути помітною культурною подією.

#визналищо

Лекції Микити Неманова про японську культуру

Де та Японія — і де Кам’янське? А проте їхні шляхи таки перетнулися.

На чергову лекцію з історії японської культури епохи Едо колекціонера Микити Неманова знову зібралися поціновувачі його таланту та глибоких знань. Присутні із захопленням слухали розповіді про історію японського фарфору, знайомилися з унікальними експонатами його колекції.

Від лекції до лекції Микита Неманов відкриває кам’янчанам витончену красу японської культури й дозволяє доторкнутися до неї — для цього навіть не потрібно їхати до Японії.

Справжній фарфор з’явився в Японії порівняно пізно — на початку XVII століття, завдячуючи корейським гончарам. Після воєн кінця XVI століття японці привезли до країни корейських майстрів, які передали технологію виготовлення фарфору — складного матеріалу, що потребує дуже високих температур випалу. До цього японські майстри виготовляли переважно кераміку та кам’яний посуд. Переломним моментом стало відкриття родовищ каоліну поблизу містечка Аріта на острові Кюсю. Саме там розпочалося виробництво першого японського фарфору — аріта-які.

Найбільшого розвитку виробництво японського фарфору досягло в епоху Едо (1603–1868), коли сформувалися основні художні традиції та стилі, що принесли йому світове визнання.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка

Експонати музейної кімнати

Картини «Півень», «Сільський пейзаж» вишиті хрестиком датовані 1935 роком, картина «Різдво» 1955 роком.

У традиційній українській культурі вишиті картини з’явилися наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття — пізніше, ніж рушники та сорочки, і спочатку вважалися радше елементом міської моди, яка поступово поширилася в сільському середовищі. Саме в цей період техніку хрестика почали активно використовувати не лише для оздоблення сорочок і рушників, а й для створення інтер’єрних виробів — серветок, декоративних панно та картин.

У цей час сформувався характерний набір сюжетів для вишитих картин хрестиком: квіткові композиції та букети, сільські пейзажі, сцени із закоханими парами, птахи як символи родинного добробуту, релігійні мотиви, декоративні написи-побажання («На щастя», «Миру цьому дому» тощо).

Завдяки дарункам читачів поповнюється наша музейна кімната.

Ваша бібліотека на Шевченка 

День кіно

У просторі юнацького сектору бібліотеки на Шевченка відбувся перегляд фільму «Труднощі перекладу» — романтичної трагікомедії режисерки Софії Копполи.

Події стрічки розгортаються в нічному Токіо, де випадково знайомляться двоє американців — актор Боб і молода Шарлотта. Разом вони блукають містом, потрапляють у дивні й кумедні ситуації, багато мовчать, спостерігають і поступово відкривають щось важливе не лише про Японію, а й про себе.

Глядачам особливо відгукнулася атмосфера фільму — тонке відчуття розгубленості й віддаленості від звичного світу, але водночас і дивної близькості між людьми, які зустрілися випадково, проте саме в потрібний момент.

Цікаво, що між героями немає класичної романтичної історії — і саме це робить їхній зв’язок таким щирим і справжнім.

«Фінал залишає післясмак, над яким хочеться ще трохи подумати», — ділилися враженнями учасники під час обговорення фільму.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка