четвер, 30 жовтня 2025 р.

Павло Ємельяненко – політ фенікса

На черговому засіданні краєзнавчого товариства кандидат технічних наук, професор Микола Мироненко присвятив свою промову видатному вченому-металургу, доктору технічних наук, професору, засновнику української школи металургів - трубопрокатників — Павлу Терентійовичу Ємельяненку.


Павло Терентійович Ємельяненко прожив усього 42 роки (1905–1947), але залишив у науці слід, рівний цілому життю. Саме він став засновником напряму теорії та технології трубного виробництва — галузі, без якої сьогодні важко уявити сучасну металургію.

Його глибокі дослідження розкрили закономірності деформації металу в пільгер-процесі (процесі пілігримової вальцівки труб). Учений розробив методику калібрування пільгерних валків, що дозволила суттєво підвищити продуктивність пільгерстанів, забезпечити прокат тонкостінних труб, зменшити енергетичні витрати та знос інструменту.
Микола Андрійович уміє говорити про складне — просто, про серйозне — з гумором, завжди з глибокою пошаною до героїв своїх розповідей, але без краплі пафосу. Саме тому його виступ був легким, живим і дотепним — навіть найскладніші технічні теми він перетворив на захопливі історії.


пʼятниця, 24 жовтня 2025 р.

Засідання краєзнавчого товариства

Чергове засідання краєзнавчого товариства присвячене видатному вченому Придніпров’я в галузі металургії Павлу Ємельяненку.


👉Доповідач кандидат технічних наук, професор кафедри управління та адміністрування Українського державного університету науки й технологій Микола Мироненко.

👉Павло Ємельяненко (12.07.1905 — 13.11 1947) вчений-металург – засновник української школи трубопрокатників. Доктор технічних наук (1940), професор (1941), член-кореспондент АН УРСР (1939) життя якого пов’язане з вагонобудівним заводом імені газети «Правда» м. Кам’янського. 

середа, 22 жовтня 2025 р.

Найближчим часом у Кам'янському


👍Тетяна Пилипець — амбасадорка українських бібліотек, відома менеджерка культури й директорка «Львівської обласної бібліотеки імені Романа Іваничука». Сьогодні вона чи не найвідоміша людина в українській бібліотечній справі. Серед проєктів Тетяни Пилипець, зокрема, Всеукраїнський форум військових письменників. Її діяльність виходить далеко за межі традиційної бібліотечної роботи: вона залучена до проєктів, які поєднують літературу, читання та активну громадянську позицію.

👍Ольга Криштопа — прозаїк, есеїстка та викладачка зі Львівщини (м. Шептицький). Поезія та проза Ольги — свіжа, точна й неспокійна, як саме наше сьогодення.

неділя, 19 жовтня 2025 р.

ЄМістечко — простір для кожного в Україні!

Триває реалізація проєкту «єМістечко бібліотеки на Шевченка — вхід вільний», який відкриває нові можливості для мешканців громади.

Цей проєкт став реальністю завдяки грантовій підтримці програми «ЄМістечко — простір для кожного в Україні!» та Фонду «Пам'ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ, Німеччина). Ініціатива спрямована на розвиток соціальної згуртованості, підтримку внутрішньо переміщених осіб, людей поважного віку, людей з інвалідністю, жертв націзму.

Партнером у реалізації проєкту виступає громадська організація «Івент-простір».

Сьогодні понад 100 нових  відвідувачів:

👉вивчають українську та англійську мови

👉відвідують Студію живопису для дорослих

      👉 не пропускають жодного кіносеанса та майстер-класа з Петриківського розпису, заняття з бібліотерапії — метода емоційної підтримки, що використовує силу літератури для внутрішнього зцілення.
   👉 беруть участь у творчих виставках, засіданнях краєзнавчого товариства, літературних вечорах, концертах, лекторіях.
    
Заняття з української мови

Надихаючі заняття з бібліотерапії

Курс англійської мови


Студія живопису для дорослих

Наш маленький кінотеатр

Виставка робіт відвідувачів уроків малювання Петриківського розпису.

Проєкт «єМістечко» — це приклад того, як культура, освіта й творчість об’єднують людей навіть у складні часи.

субота, 18 жовтня 2025 р.

Бібліотерапія з бібліотекою на Шевченка

Наука та романтика переплітаються у неймовірно захопливий сюжет. Вдень Елзі - старанна лаборантка, яка працює в лабораторі та викладає фізику, мріючи про посаду в МІТ. Її мізерна зарплата змушує шукати додатковий заробіток, і вона винаходить незвичайний спосіб - грати роль фальшивої дівчини на замовлення, використовуючи свої відточені навички догоджання людям.

Все йшло чудово, поки її ретельно побудований образ не почав руйнувати Джек Сміт - дратівливо привабливий і задумливий фізик-експериментатор, як на зло, цей самий Джек сидить у приймальній комісії Массачусетського технологічного інституту, розділяючи Елзі та роботу її мрії. Елзі готова до тотальної війни або наукового саботажу, але ці довгі й проникливі погляди починають зводити її з розуму.

Чому варто прочитати книжку «Теоретично це кохання»?

Ця книга розповідає про сильних жінок у науці, які стикаються з перешкодами в особистому та професійному житті, але все ж шукають шлях до балансу та щастя. Її сюжет захоплює і надихає, додаючи жінкам впевненості в своїх силах, а також показує, як важливо йти за своїм покликанням, незважаючи на труднощі.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка


Мандрівка в країну Едо з Микитою Немановим

Кабукі, гейші, нецке… Ці витончені символи Японії, мов відлуння давніх снів, народилися в добу Едо. Тоді, від початку XVII до середини XIX століття, країною керував сьоґун Токуґава, а в серці їхньої столиці — Едо — квітнула особлива культура. Вона мала свій ритм, свої барви, свій сміх і смуток. Її творили едокко — сповнені особистої гідності, дотепні й пристрасні мешканці міста, закохані у життя.

Світлина Марії Гончар

Про те, що надихало їх, що тішило й що боліло, нещодавно дізналися й кам’янчани — під час виставки-лекції колекціонера з Первомайська (Луганська область), яка відбулася в бібліотеці на Шевченка.
Микита розповідав про гравюри, як про старих друзів. Кожна історія відкривала двері до світу, де час плив повільніше, а серце чуло тонше.
Відео й світлини Анастасії Пустовойтенко










Такого у нас давно не було, бракувало місця: бракувало часу, бракувало знань…але емоції переповнювали присутніх, і здавалося, що десь за вікном осіннього Кам’янського шелестить вишневий цвіт — той самий, що колись оспівували поети Едо.
Браво Микито!
Далі буде…Ваша бібліотека на Шевченка