среда, 15 февраля 2017 г.

Бібліотечні заходи до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Протягом тижня в бібліотеках були представлені експозиції, книжкові виставки, проведено літературно-історичні вікторини та організовано перегляд документальних фільмів до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і 28-ої річниці виведення військ з Афганістану.
В юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка пройшла зустріч учнів СШ №6 з учасниками бойових дій в Афганістані Олегом Сухим, Олексою  Одутом, Віктором Івановим.



Завідувач юнацьким відділом Валентина Суха розповіла,що офіційно афганська війна тривала з 25 грудня 1979 року до 15 лютого 1989 року.  Отже сьогодні 28-та річниця виведення радянських військ з території Афганістану.


Афганська війна належить до тих подій 20-го століття, які ще не знайшли свого повного та об’єктивного висвітлення та аналізу. Вона залишається «білою плямою»  новітньої історії.
15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли скінчився рахунок втратам наших солдатів, службовців. Важкий, сумний підсумок. Багато матерів і батьків не дочекалися своїх синів, котрі не сказали -- «Мамо, я живий...».
Правда про Афганську війну… Вона різна. Нерідко хвороблива й гірка. 25 років, що пройшли, об'єднали колишніх бійців-інтернаціоналістів у одну родину, де біль одного віддається болем в інших, а радість стає загальним почуттям. 
Афганська війна… Брудна, неоголошена.… А хіба війни можуть бути чистими? Кожна несе смерть, інвалідність, одягає в жалість тисячі сердець, материнських сердець. У війни холодні очі… У війни свій рахунок, своя безжалісна арифметика… 
 Україна втратила близько 4 тисяч молодих хлопців, 6 тисяч стали інвалідами, ще 72  залишились у полоні або пропали безвісти. 
Наша сьогоднішня зустріч -- данина пам'яті всім, хто причетний до героїчної й трагічної афганської війни, яка тривала у два рази довше, ніж Велика Вітчизняна.  Летіли в Україну «чорні тюльпани» з цинковими гробами - говорила Валентина Суха.
Учасники бойових дій розповіли учням що ця війна в людській пам’яті вона буде жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдат і сльозами жінок та матерів, обелісками з залізними зірочками та піснями, які увірвалися в наше життя фронтовим вітром.
Учні СШ №6  підготували концерт для гостей.
 

Летять, відлітають у вічність роки і скільки б їх не минуло, не зітруть у нашій пам’яті імена воїнів-афганців.
 
 

Комментариев нет:

Отправить комментарий