среда, 30 ноября 2016 г.

В молодежном книжном клубе читали и смотрели «Уроки французского».

В молодежном книжном клубе "На перекрестке" при юношеском отделе Центральной библиотеки говорили о произведении Валентина Распутина «Уроки французского».



Героиня рассказа — молоденькая учительница французского языка — одна лишь видит, как нелегко живется ее талантливому, но полуголодному ученику.Испробовав все открытые способы помочь ему, она решится, по словам директора школы, на «преступление» — отважится играть с мальчишкой в «пристенок» на деньги. Чем это обернулось для самой учительницы? Как оценивал мотивы ее действий тот мальчишка? Об этом вспоминает через много лет герой, немало переживший и постепенно для себя самого осознавший смысл этих «уроков» — уроков человечности, доброты и сострадания  - рассказывала руководитель клуба Лариса Лощенкова.
А начинает свой рассказ Валентин Распутин вопросом: «Странно, почему мы так же, как и перед родителями, всякий раз чувствуем свою вину перед учителями? И не за то вовсе, что было в школе - нет, а за то, что сталось с нами после?». Этот вопрос-боль не покидает читателя, даже когда он закрывает последнюю страницу.
«Уроки французского» - произведение небольшое по объему, во многом автобиографическое. Опубликовано было в 1973 году, в годовщину гибели талантливого драматурга Александра Вампилова (он утонул в Байкале). Произведение посвящено матери Вампилова - Анастасии Прокопьевне Копыловой-Вампиловой, в прошлом учительницы.


Лариса Васильевна предложила для обсуждения следующие вопросы:
- Неужели формалист-директор навсегда отобьет желание у молодой учительницы вернуться в школу?
- Как сложится судьба мальчика?
- Кем станут его мучители-одноклассники?
- А директор? Неужели так и будет пребывать на этом посту?
Члены клуба высказывали разные  мнения по – поводу дальнейшего развития сюжета.
Затем посмотрели экранизацию рассказа – фильм «Уроки французского»   режиссёра Евгения Ташкова.
Потом состоялось обсуждение фильма и сравнение его с рассказом.
Ташков вслед за Распутиным рассказывает историю добросердечия. Готов ли сейчас учитель пожалеть ребенка? Ведь есть дети, которых надо жалеть. Я таких учителей, к сожалению, почти не встречал. Вот бы «Уроки французского» показывали в педагогических вузах… -  считает Денис.
Два идеальных попадания в роли – 12-летний детдомовец Миша Егоров, как это часто бывает у детей, переигрывает многих профессиональных актёров. В роли учительницы –  актриса Евгения Ташкова – дополнила Лариса Лощенкова.
Прочитать рассказ и посмотреть фильм стоит уже потому, что в нынешнее время едва ли найдется фильм, персонажи которой настолько естественно играют свои роли, что ни разу не задумываешься о том, что это «всего лишь фильм». Причем, он в передает дух эпохи, в которой жили наши деды и прадеды – мнение  Ани.
После обсуждение книги  не хотелось расходиться по домам, пили чай , пели песни под гитару, слушали игру Ани на фортепиано.


Щоб не трапилось біди:бесіда про правила безпечної поведінки.



Дитина, її життя, здоров’ я - найвища цінність. Тож захистити її від можливих небезпек та навчити бережно взаємодіяти з довкіллям-одне з провідних завдань нас, дорослих.
29 листопада бібліотекарі бібліотеки-філії № 7 завітали у гості до дітей ДНЗ «Незабудка», щоб разом вивчати абетку безпеки. 


Складалася вона з таких рубрик - «Ми пішоходи та пасажири», «Сам вдома», «Вогонь друг чи ворог» , «Поради Світлофора». А допомагали у цьому книги : «Їжачок-рятівничок», Дружинина М. «Как дорогу перейти», «Светофор» ,О.Майбороди «Дорожні знаки» . 


На сторінках цих книг в цікавій і популярній формі розповідається про правила дорожнього руху, наводяться застережливі приклади від необачного поводження на дорозі, водоймах , ковзанках та ін. 


Голосні читання віршів та оповідань допомогли малюкам швидко оволодіти новими знаннями правил дорожнього руху, поводження вдома, у дитсадку, на природі . Не обійшлося без ігор.


Діти із задоволенням грали у «Впізнай дорожній знак» та «Веселий світлофор». Саме ігрова форма, дозволила розвинути увагу, спостережливість, зібраність, обережність. Маленькі читачі переконались у тому, що всі Правила вуличного руху потрібно пам’ятати і обов’язково їх дотримуватись. 


Будемо сподіватися, що правила безпеки допоможуть дітям у подальшому житті.

вторник, 29 ноября 2016 г.

Листопад ювілеїв.

Цьогорічний листопад виявився ювілейним для багатьох дитячих письменників. 
Бібліотека-філія №4 підготувала для своїх маленьких друзів зустрічі з їх творами . 


Під час задушевних читань малюків середньої групи №5 СДНЗ №21 "Струмочок" познайомили з віршами Миколи Сингаївського . 
В багатьох куточках світу лунає відома пісня на слова поета "Чорнобривців насіяла мати". А його поетичні подорожі в дитинство позначені виходом 35 дитячих книжок . До його 80 річчя читали вірші зі збірок : "Я вже виросла", "Ромашкове сонце", "Перепілка щастя носить", "Босоногий дощ", "Маківка і перчина". Кожен рядок, кожне слово із них світяться красою життя.


До 90 річчя Олеся Бердника разом з учнями 3а класу СЗШ №18 читали і обговорювали казки і легенди із збірки "Серце матіоли". 


Вони сповнені народної мудрості, в них простими словами та образами передаються найскладніші філософські поняття, а за дитячими сюжетами приховуються роздуми про вічні проблеми людства.


понедельник, 28 ноября 2016 г.

День спеціаліста в бібліотеці - філії №6.

В бібліотеці – філії №6 було проведено  День спеціаліста для медиків Центру первинної медико - санітарної допомоги №2.




Програма Дня спеціаліста передбачала: коротке вступне слово зав. бібліотекою Лариси Польської;



огляд спеціальної літератури провела бібліотекар  Олени Лебедєва;  



проводилось  також обговорення публікацій з професійної періодики.



Під час заходу  говорили про професійні проблеми  та обмінювалися досвідом.
До уваги учасників було представлено перегляд літератури на тему:"Жити не хворіти".




В ході обміну думками учасники Дня спеціаліста відмітили , що надана інформація була цікавою, актуальною, необхідною. 
Медпрацівники висловили подяку працівникам бібліотеки за підготовку і проведення Дня спеціаліста, а також виявили бажання подальшої співпраці бібліотеки і Центру первинної медико - санітарної допомоги №2.

воскресенье, 27 ноября 2016 г.

Бестселери, які варто почитати цієї осені .

Енн Тайлер, «Блакитне мереживо долі»  Драма, психологія стосунків



Книга від лауреатки Пулітцерівської премії увійшла до короткого списку Букерівської премії, а також визнана бестселером New York Times та однією з кращих книг року за версією видань The Washington Post, Chicago Tribune, The Telegraph, BookPage та інших медіа. Нарешті вона вийшла друком українською мовою дякуючи спільним зусиллям видавництв #Книголав та «Наш Формат».
«Блакитне мереживо долі» — це розповідь про типову, на перший погляд, американську родину. Ред, Еббі та їхні четверо дітей — дружна й весела сім’я, вони живуть у великому будинку з красивою верандою. Здавалося б, мрія, а не життя. Але диявол ховається в деталях. Авторка дає зрозуміти: не буває простих пересічних родин, у кожної знайдуться сімейні таємниці і неймовірні історії — лише придивіться до мережива їхньої долі.

Рут Веа, «У лісі-лісі темному» Трилер, пригоди, детектив



Роман відразу після публікації опинився у списку бестселерів видань The New York Times, The Sunday Times, USA Today, Los Angeles Times. А National Public Radio визнало його найкращою книжкою 2015 року. Книга про те, коли старанно приховані і запорошені скелети таки вибираються зі старих шаф на світ божий. Головна героїня, письменниця, несподівано отримує запрошення на дівич-вечірку шкільної подруги, з якою не спілкувалася років десять. Вихідні мають промайнути весело — скляний будинок у густих англійських лісах,  весела компанія, гучні посиденьки. Та щось пішло не так… За дві доби вона, зранена та скалічена, приходить до тями в лікарняній палаті і з жахом усвідомлює, що нічогісінько не пам’ятає… Хоча й відчуває: трапилося щось жахливе.

Лорен Ґрофф, «Долі та фурії» Роман, психологія



Роман «Долі та фурії» одразу після публікації опинився у списку улюблених книжок Барака Обами, а також увійшов до рейтингів найкращих книжок року за версією Amazon, Washington Post, Time, Kirkus та інших ЗМІ. В центрі сюжету — життя успішного драматурга Ланселота «Лотто» і його коханої дружини Матильди, яка усе життя провела в тіні чоловіка. Дія роману розгортається у Нью-Йорку впродовж двадцяти п’яти років. Але одного дня стає зрозуміло, що самозакоханий геній Лотто — лише маріонетка в руках своєї дружини. Зовні ідеальний шлюб іде тріщинами: повага поступається місцем брехні, кохання — інтригам.

суббота, 26 ноября 2016 г.

Україна пам’ятає, світ визнає…

На годину – реквієм до Дня пам’яті жертв голодомору, яка проходила в бібліотеці – філіалі № 5, запросили учнів старшої школи дитячого протитуберкульозного санаторію.
На початку заходу бібліотекарі попросили дітей бути уважними і задуматись над тим, що відбувалося в Україні в 1932 – 1933 роках.


У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій. Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей. Коли люди гинуть від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження вулкану – це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворогів, – це друге. А коли люди гинуть від голоду – це зовсім інше, це набагато страшніше.
Кількість людських втрат від Голодомору точно встановити на сьогодні досить важко. Фактично голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. Між сторінками тривають дискусії, скільки саме людей загинуло: 5, 7, 9 чи 10 мільйонів? Підраховано, в Україні щохвилини помирало 17 людей, 1000 – щогодини, а щодоби – 25 тисяч. Але так чи інакше йдеться про МІЛЬЙОНИ безвинних жертв. Для порівняння: сучасне населення Данії складає 5,2 млн. осіб, Австрії - 8 млн.; Болгарії - 8,5 млн.; Бельгії - 10 млн.; Угорщини - 10,3 млн. Тобто, під час Голодомору зникла ціла європейська країна.
Ці жахливі цифри приводили у своєму виступі бібліотекарі філії. 


Діти приголомшене слухали та дивилися документальні відеоматеріали.


Ми маємо усвідомити, що сьогоднішнє населення України є нащадками тих, хто вижив у ті страшні часи. Але нас могло б бути набагато більше...
Сьогодні кожен з нас засвітить свічку. Цих вогників має бути якнайбільше. Ці вогники символізують нашу скорботу. І ці вогники зігріють душі мільйонів загиблих.

Голодомор на екрані – 5 фільмів про страшну трагедію,

26 листопада весь світ разом із Україною вшановує пам’ять жертв Голодоморів, організованих радянською владою для знищення української нації.Пропонуємо переглянути фільми, які розкривають трагедію 1932-1933 років.

1. “Голод-33”, 1991 рік

Фільм українського кінорежисера Олеся Янчука. Знятий за мотивами повісті Василя Барки “Жовтий князь”. “Голод-33” – перший художній фільм, що розкриває злочини сталінсько-більшовицького режиму проти народу України. У центрі сюжету стрічки – звичайна селянська сім’я: діти, батько, дружина та їх стара мати. Трагедію 1932-1933-х глядач бачить очима голодної дитини.

2. “Жорна”, 2008 рік

Документальну стрічку виробило харківське агентство “МедіаПорт”. Авторка сценарію та режисерка – українська журналістка Ганна Гін. Фільм присвячений подіям 1932–1933 років у Харківській області. “Жорна” – це спогади людей, які пережили голод. У картині немає коментарів, висновків або суджень, немає будь-яких пояснень, закадрового тексту (крім голосу, що читає документи). Автори впевнені – вдумливий глядач здатен зробити висновки самотужки.

3. “Окуппация – Голодомор”, 2012 рік

Документальну програму про голодомор в Україні зняв кавказький медіапроект – інтернет-канал ПИК. Основний офіс розташований у Тбілісі (Грузія). Режисер –Леван Ахобадзе, автор ідеї – Шота Малашхія. В основі програми “Окуппация – Голодомор” інтерв’ю з українськими істориками: Юрієм Шаповалом, Станіславом Кульчицьким, Василем Марочко, а також дослідником голоду Левком Лук’яненком.

4. “Великий голод”, 2005 рік

Документальний фільм створений редактором ТСН і журналістом Едуардом Лозовимразом з головним режисером ТСН Павлом Овечкіним. Фільм знімали півтора року. Його виробництво зупинилось восени 2004-го – зіткнувшись із політичною кризою в країні і в мас-медіа. 2005 року роботу поновили. 28 листопада 2015-го Ukraine today на своєму каналі опублікував англомовну версію фільму. Зі стрічкою познайомилася аудиторія за кордону.

5. “Радянська історія”, 2008 рік

Документальний та історичний фільм створили у Латвії. Режисер – Едвінс Шнуоре. У ролях – Норман Давієв, Михайло Горбачов, Віктор Суворов, Володимир Буковський, Володимир Сергійчук, Войцех Рожковський та ін. У стрічці розповідають про найстрашнійший тоталітарний режим світу – комуністичний. Про Голодомор в Україні 1932-1933 років, а також про розстріл польських офіцерів у Катинському лісі, про ГУЛАГ, НКВД та КДБ. Це – унікальний документальний фільм, який містить дуже рідкісні кадри.

У ХХ ст український народ пережив три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 років, у яких, за оцінками істориків, померли від 7 до 10 млн українців.

http://vsviti.com.ua/ukraine/video/60386

пятница, 25 ноября 2016 г.

Партнерство заради читання.

23 листопада 2016 року на базі юнацького відділу Центральної міської бібліотеки відбулося засідання круглого столу для бібліотекарів загальноосвітніх навчальних закладів «Партнерство заради читання: методичний аспект».


Відкрила засідання методист з бібліотечних фондів методичного кабінету при департаменті з гуманітарних питань міської ради Ніна Заіка виступом  «Партнерство заради читання шкільних та публічних бібліотек: методичний аспект».


Директор Централізованої бібліотечної системи Тетяна Герасюта презентувала історико – краєзнавчий  проект «То є Кам’янське»,де розповіла про краєзнавчу роботу публічних бібліотек міста.


Потім відбулася зустріч бібліотекарів з дослідником голодоморів в Україні  Вірою Аннусовою.


Відбувся обмін думками бібліотекарів.
Методична робота сьогодні – це кумуляція і ретрансляція кращого досвіду роботи; розробка і впровадження інноваційних процесів; організація безперервної освіти бібліотечних кадрів. Сподіваємося, що досвід роботи колег публічних бібліотек стане у нагоді шкільним бібліотекарам у їхній роботі – зазначила Тетяна Герасюта. 
Круглий стіл пройшов на високому організаційному та інформаційно-методичному рівні.

четверг, 24 ноября 2016 г.

Година – пам’яті до річниці Голодомору пройшла в бібліотеці Кам’янського.

23 листопада в Центральній бібліотеці  ім.. Т.Г. Шевченка  для молоді міста пройшла година  пам’яті «Нестихаючій біль України» за участю дослідниці голодоморів в Україні Віри Аннусової.



Віра Андріївна розповіла про  голодомори 1733, 1833 та самий страшний 1933 рр. Вмирали  у  полі,  на  дорозі,  під  тином.  Вмирали  поодинці  та  сім’ями.  Вмирали  цілі  села  і  славні  козацькі  роди.  Голод  забирав  тих,  хто  заради  шматка  хліба  не  виривав  окрайця  з  голодних  дитячих  ротів,  не  стежив,  не  доносив  на  брата,  не  вмів  торгувати  совістю.
Якими  словами  описати  мучеництво  України,  яка  поклала  у  землю  мільйони  своїх  кращих  синів  і  дочок?  Голодомор  позначився  на  майбутньому  нації:  третина  умертвлених – діти,  які  не  народили  нащадків.
А які страждання терпіли матері, у яких на руках умирали діти. Чи є для матері більша мука, ніж пережити своїх дітей?..
Голод 1932 – 1933 років став для українців тим, чим був голокост для євреїв. До цього небаченого за історичними мірилами голоду держава штовхала село, що відмовлялося прийняти колгоспну систему з самого початку колективізації.
Хвилиною мовчання пом'янули усіх тих, хто страждав і помер під час великого Голодомору.
Віримо, що в ці дні по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом'янути тих, кого забрали сталінські катівні та голодна смерть.


Хай же пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.


среда, 23 ноября 2016 г.

День науки в бібліотеці.

22 листопада в Центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка пройшов «День науки» - зустріч представників ДДТУ з учнями старших класів.


Університет представляли кандидат історичних наук Людмила Бабічева і студент третього курсу  за фахом «Фінанси і кредит» Василь Галаганів.


Людмила Сергіївна розповіла про наукові дослідження, які проводяться університетом з різних галузей знань. Були представлені монографії по самим різним спеціальностям викладачів університету.


Людмила Бабічева підкреслила, що хоча університет і має технічний профіль, його співробітники приділяють чимало уваги і іншим галузям знань. Зокрема, є монографії з історії, філології та економіці.


 У сфері економіки проявив себе і інший запрошений гість - студент Василь Галаганів. 


За його словами, останнім часом увагу вчених - фінансистів сконцентровано на особливостях функціонування економіки в умовах війни. Він також торкнувся цієї теми в одній зі своїх статей, присвяченій оцінці економічних втрат країни і розробці комплексної моделі економіки військового типу.
Директор бібліотеки Тетяна Герасюта зазначила, що подібний «День науки» бібліотека проводить уперше і сподівається, що такі зустрічі стануть традиційними.

вторник, 22 ноября 2016 г.

Пісня - то ж вона усій землі краса!

Члени клубу "За покликом душі,"що в бібліотеці-філії №9," зібралися на літературно-музичну чайну "Пісня - душа народу". Для неї була підготовлена книжкова виставка "Народна пісня - зліт душі"; пізнавальна мандрівка та інформхвилина "Українська пісня в кіномистецтві".


Члени клубу Тилик Н.Ф. та Задорожній В.Д., який є ведучим солістом народного хору "Журавушка" заспівали українські народні пісні "Ніч, яка місячна, зоряна, ясная", "Несе Галя воду" , "Зеленеє жито, зелене,.."та інші.

                                      
Присутні підтримали дружним співом.

понедельник, 21 ноября 2016 г.

Бібліотечні заходи до Дня Гідності і Свободи « Пам’ятаємо, шануємо, гордимося».

Невід’ємною традицією сучасних свідомих українців є належне вшанування громадянського подвигу, патріотизму й мужності героїв, які виступили на захист демократичних цінностей та не пошкодували навіть власного життя задля оновлення Української держави.
Саме ці українські народні герої відстояли національні інтереси та європейський вибір України, визначили цивілізаційний шлях для майбутніх поколінь. Своєю непохитністю та самопожертвою герої майдану заслужили шану та повагу усіх співгромадян.
Цьогорічні бібліотечні заходи до Дня Гідності та Свободи проводяться під гаслом «Вільні творять майбутнє!». Адже увесь час — під час і з моменту Революції Гідності — триває процес невтомного творення нових інституцій, нових пластів у суспільстві. Три роки тому українці зробили свідомий вибір, коли перебороли страхи і взяли на себе відповідальність за долю країни.
В Центральній бібліотеці ім. Т.Г.Шевченка підготовлена книжкова виставка «21 листопада – День Гідності і Свободи. Пам’ятаємо, шануємо, гордимося».


В бібліотеці – філії №5 пройшла година історії, яка була присвячена подіям трирічної давнини. На захід запросили учнів 6 – 9 класів дитячого  санаторію. 


Бібліотекар Ганна Крамаренко розповіла про хід подій на Майдані в ті дні…


Причин для невдоволення владою було достатньо. Загалом, компіляцією всіх причин революції став відомий банер, який згодом з'явився на одній із барикад "Зрозумійте нас! Дістало!». Проте саме відтермінування Асоціації з Євросоюзом змусило людей вийти на площі міст. Перша акція відбулася 21 листопада 2013 року. На знак протесту на Майдан Незалежності вийшли 1500 людей – переважно журналісти, громадські активісти та опозиційні політики. Згодом до них приєдналися студенти вишів з усієї країни. Саме ввечері 21 листопада у соціальних мережах хтось із учасників вперше використав слово "Євромайдан". Цей хештег майже одразу потрапив у тренди Twitter. До 22 листопада його використали понад 21 000 раз. Наприкінці заходу діти подивились документальний фільм про події на Майдані і змогли зробити свої власні висновки.
В юнацькому відділі ЦМБ ім. Т.Г. Шевченка  пройшла година патріотичної інформації «Вони хотіли поховати нас, але не знали, що ми  - насіння» за участю євромайдановця Володимира Криворотенко.