З
22 по 27 березня столичний Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6) приймає «Живу
бібліотеку» – унікальний просвітницький проект, взяти участь в якому зможуть усі охочі. Адреса та час
обрані не випадково: вже традиційно бібліотека стане частиною Міжнародного
фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Як у звичайній бібліотеці, читачі
можуть вибрати і прочитати книгу на цікаву для них тему. Так, у «Живий
бібліотеці» буде можливість вибрати людину-«книгу» з важливим та цікавим
життєвим досвідом і поставити їй найрізноманітніші запитання.
«Книжками»
є люди, щодо котрих у суспільстві існують певні упередження – зазвичай це
представники та представниці етнічних, релігійних меншин, ЛҐБТ-спільноти,
певних професійних груп, а також люди, про особливості життя яких небагато
відомо широкому загалові (як, наприклад, вимушені переселенц і та переселенки)
або ж постаті, тим чи іншим чином взаємодіючі з переліченими групами меншин
(наприклад, фемініст(к)и, правозахисники).
«Євромайдан змінив всіх нас. День за
днем протягом цих чотирьох місяців ми з вами зустрічали все нових і нових
людей. З кимось стали близькими друзями і подругами, часто – перевіреними в
близьких до бойових ситуаціях. З кимось зустрічі були зовсім короткими, але
надовго запам’яталися. Весь Майдан став місцем для зустрічі – і в цьому він,
фактично, схожий на «Живу бібліотеку». Кожна з таких зустрічей показувала нам
приклади сили духу та людської гідності самих різних людей – різних за
походженням, положенням, громадянством, релігійними поглядами, формами участі в
Євромайдані… Ми хочемо, щоб «Жива бібліотека» допомогла продовжити такі
відкриття. Ми з вами стоїмо на порозі невідомості: історія робиться тут і
зараз, і робимо її ми з вами, в тому числі – ті люди , про яких ми мало знаємо.
Хто до початку березня говорив про вимушених переселенців? В Україні не було
досвіду спілкування з ними за всі 23 роки незалежності. Хто знав про те, як
живе кримсько-татарська громада? Сьогодні ми кожен день чуємо про неї в
новинах. Проте новини не дають нам відчуття зустрічі. Цього року для нас
особливо важливо, щоб люди, котрі прийшли в «Живу бібліотеку», змогли приділити
особливу увагу «Живим книжками» – кримським татаркам і татарам, правозахисницям
і правозахисникам, учасницям і учасникам антивоєнних протестів і, зрозуміло,
всім іншим книжкам» – коментує Олександра Назарова, кураторка «Живої
бібліотеки».
Перша «Жива бібліотека» з’явилася
13 років тому в Данії, на музичному фестивалі Roskilde. Її концепцію розробила
данська неурядова молодіжна організація «Зупини насильство» (Stop the
Violence). Відтоді ця ідея поширилася в усьому світі, була втілена в життя в
Україні та кількох десятках країн. Бібліо тека супроводжує Docudays UA вже
третій рік.
Бібліотека діє абсолютно безкоштовно,
однак «читачі» повинні дотримуватися певних правил: за раз можна спілкуватися з
однією «книгою», найкраще — з тією, яка найменше подобається. Повернути її
назад у бібліотеку потрібно в такому ж фізичному та психічному стані. Звичайно
ж, у «Живій бібліотеці» не буває дурних, незручних або гострих питань; так само
немає місця для образ – словесних чи фізичних.
Немає коментарів:
Дописати коментар