неділя, 4 листопада 2018 р.

«Ex Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека

Якщо кілька століть тому світ був театром, то сьогодні – в інформаційну епоху – він став базою даних/бібліотекою.


2-3 листопада в рамках міжнародного мандрівного фестивалю документального кіно про права людини DOCUDAYS UA в юнацькому відділі бібліотеки на Шевченка м.Кам'янське відбувся показ і обговорення урбаністичного кіно «Ex Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека» режисера Фредеріка Вайзмена.
Дякуємо фотографу і блогеру Віктору Куленку.Його світлини й без коментарів передають враження глядачів від перегляду:увагу, здивованість, стурбованість і майже заздрість.








Стрічка «Ex Libris» була вперше презентована на Венеційському кінофестивалі, де отримала нагороду від Міжнародної федерації кінопреси.
Метод роботи режисера, на перший погляд, доволі простий – він ставить камеру і дозволяє глядачу споглядати все, що відбувається у просторі. Для Ex Libris автор відзняв таким чином понад 150 годин відео, з яких до фільму потрапило трохи більше трьох. Видання IndieWire описало цю стрічку як «тригодинну медитацію над суспільною свідомістю».

Бібліотека з її 92 філіалами по всьому Мангеттену, Бронксу та Стейтен-Айленду вбачає свою місію в тому, щоб бути ресурсом для всіх мешканців цього багатогранного і космополітичного міста. Нью-Йоркська публічна бібліотека є проявом глибоко вкоріненої американської віри у право кожного знати і бути поінформованим. 

Вайзмен показує фунціонування її розгалудженої системи і піднімає питання ролі бібліотеки у сучасному суспільстві. «Багато людей думає, що бібліотеки – це сховище книг. Але ні, бібліотеки це місця для людей, які хочуть навчатися», — така думка звучить у одній зі сцен фільму. Через конкретні приклади режисер показує, яким чином установа намагається сформувати інклюзивне суспільство у своєму місті. Поряд з читальним залом ви побачите хаб для людей, які не мають доступу до Інтернету вдома, майданчик для лекцій та зібрань, ярмарок вакансій та місце, куди приходять займатися діти. 

Серед усього цього розмаїття можна зловити дійсно важливі та зворушливі моменти: розповіді людей, для яких бібліотека була єдиною можливістю навчатися, чи обговорення політики стосовно бездомних, що приходять сюди. Разом з тим, у Ex Libris є місце й для гумору: великою вдачею було зафільмувати оператора довідкової служби, який пояснює, що єдиноріг – це вигадана тварина. 

Крім того, автор стрічки переконаний, що у сучасній політичній ситуації у США стрічка набуває й інших сенсів. Хоча сам фільм не містить жодних політичних тезисів, проте, як зазначає Вайзмен, вона «оспівує інтелектуальний процес, що знаходиться під постійною загрозою чинного уряду […] Адже бібліотека — це, мабуть, найдемократичніша інституція. Тут радо вітають людей усіх класів, рас та етносів. Вона представляє все те, у що не вірить Трамп».

Більшістю глядачів були бібліотекарі. Обговорення було жвавим.І мова йшла не стільки про фільм, скільки про українські реалії в цілому й у Кам'янському особливо.



Чи можлива така бібліотека у нас? Це утопія чи реальність? Що лякає українських бібліотекарів?
Пригадуєте слова Фредеріка Вайзмена,-"Нью-Йоркська бібліотека представляє все те, у що не вірить Трамп».

Залишу ці слова без коментарів...

Немає коментарів:

Дописати коментар