пʼятниця, 19 січня 2018 р.

У бібліотеці говорили про свято Водохреща.

В бібліотеці - філії №6 учням  СЗШ №7 розповідали про свято Водохреща. Бібліотекар Олена Лебедєва говорила, що різдвяно-новорічний період завершувався святом Водосвяття. Його ще називають Водохреща, Хрещення, Ордань, Богоявлення господнє. Цей звичай прийшов до нас на Україну разом із християнством і став традиційним святом нашого народу.



Вечір напередодні Хрещення називається другий Свят - вечір або "Голодна кутя". Ця назва пішла від того, що доти, доки не посвятять воду, люди не їли. Надвечір ішли до церкви, де святили воду. Свяченою водою господар кропив всіх членів сім'ї, хату, подвір'я, криницю, свійських тварин, окрім курей і свиней, малював хрести крейдою на дверях, воротях, господарських будівлях, аби залякати нечисту силу.

Сідали вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. Вечеряли пісними стравами: сюди входили кутя, узвар, пироги, вареники з капустою, голубці, смажена риба та ін... Після вечері діти проганяли кутю, б'ючи знадвору палицями в причілок хати, по пустих посудинах, по воротах, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття,
А узвар - на базар,
Паляниці, лишайтесь па полиці,
А дідух на теплий дух,
Щоб покинути кожух.

Як стемніє, виносять і спалюють "дідух"(святковий сніп із пшениці, жита чи вівса), пускають його на теплий дух. Таким способом селяни намагалися прогнати зиму і покликати весну. Попіл з «дідуха» дівчата згрібали і відносили на город, «щоб огірки родили».
Свято Водохреща відбувалося 19 січня на річці або біля криниці. Напередодні чоловіки вирубували на льоду великий хрест, обливали його червоним буряковим соком. Тут відбувалася Божа служба. Кульмінаційним моментом свята було занурення священиком хреста у воду. З цього часу вода вважалася освяченою.

Парубки в цей час випускали голубів у небо, а чоловіки - стріляли з рушниць: давали звістку Богу, що його син Ісус охрещений. Освячена вода вважалася цілющою. Люди набирали її у глечики і берегли цілий рік, ласкаво називаючи її водичкою - йорданичкою, бо це була жива вода, яка приносила здоров'я і красу. Нею напували хворих, змазували хворі місця, лікували дитячий переляк, кропили від злих духів хати та ін. Потім найсміливіші юнаки купалися в ополонці. За народними уявленнями, цим вони могли оберегти себе протягом року від різних хвороб. По обіді молодь гуляла, каталась на конях, проводила кулачні бої…

Існує багато прикмет, пов'язаних з Водохрещем: Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то навесні у відповідний день тижня, на який випадає свято (середа, четвер…) треба сіяти пшеницю: “вродить, як чай!”.
 Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліба в цьому році будуть чисті. Якщо ж день хмарний – у хліба буде багато “сажки”.
 Йде лапатий сніг – на врожай. Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли.
Потім діти розгадували "Зимовий кросворд", згадували народні українські приказки і прислів'я про зиму. 

Немає коментарів:

Дописати коментар