субота, 20 січня 2018 р.

Твій ровесник – бестселер.

Популярна література покликана розважати. При цьому читач стає ніби глядачем, а не учасником. Переживає задоволення, але ніколи не буває зворушеним. Багато які бестселери стали популярними фільмами. На початку 40-х стався перелом . На ряду з «солодкими казочками» стали користуватися популярністю книги «великої літератури»:  «Три товариша» Е.М.Ремарка 1936 рік, «Грона гніву» Стейнбека Дж. 1939, «Ранок не прийде ніколи» Аль-Грейка 1942, «Голі і мертві» А. Міллера 1946,  «Стукай в будь-які двері» Мотлі 1947, «Дюк» Емона 1949. Ці високохудожні книги визнані культурними цінностями , але для цього були потрібні деякі додаткові умови: вдала екранізація, вихід за рамки звичних норм і правил благопристойності, супроводжуючий при цьому скандал (як було з «Лолітою» В.Набокова і «Тропіком рака» Г.Міллера), чи – дуже висока оцінка фахівців, підтримка в пресі, літературна премія. Шанси збільшуються, якщо книга – не дебют, а твір вже відомого автора.
На першому засіданні клубу «Позитив+» учасницям було запропоновано здійснити екскурс в історію літератури і віднайти бестселер-ровесник.



На жаль, не всі книги , що вважаються бестселерами за тією чи іншою версією, є у фонді бібліотеки. Та все ж декому поталанило, їх ровесники: «Звіяні вітром» М. Мітчелл, «Грона гніву» Д.Стейнбека, «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері, «Хроніки Нарнії» Клайва С.Льюіса, «Три товариші» Е.М. Ремарка,   книга Дейла Карнегі,  «Над прірвою в житі» Дж. Селінджера , «Убити пересмішника» Х.Лі наявні в бібліотеці. 
Цікаво іноді зануритися в минуле і відкрити по- новому для себе, здавалося б, добре відому книгу і причитати її, заново відкриваючи для себе, відчуваючи книгу ровесником.

Немає коментарів:

Дописати коментар