вторник, 4 октября 2016 г.

Бабин Яр: без права на забуття.

Минуло 75 років від однієї з трагічних сторінок історії Голокосту в України - масового вбивства євреїв 29 - 30 вересня 1941 року у Бабиному Яру в Києві. Трагічним подіям у Бабиному Яру присвячена  була  година пам'яті, яка пройшла в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка  для учнів СШ № 40.
Роковини трагедії стали приводом для багатьох наших читачів дізнатися більше інформації про події у Бабиному Яру під час нацистської окупації. Була підготовлена книжкова виставка  " Трагедія Бабиного  Яру".


Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв та ромів, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, зондеркоманда 4а групи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участі 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції розстріляли там майже 34 тисячі євреїв.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації.  Усього протягом двох років у Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 тисяч осіб, дві третини з яких склали євреї. Упродовж 1941–1943 роках у Бабиному Яру було розстріляно 621­ го члена ОУН і серед них відому українську поетесу Олену Телігу.- розповідала Лариса Лощенкова.


На заході була присутня  Віра Борисівна Сатарова, мешканка міста Дніпродзержинська ,яка ділилася своїми спогадами. На той час Вірі Борисівні було дев’ять років, але вона дуже добре памятає ті часи та свої страхи, які не можливо ніколи забути. Масові розстріли в Дніпродзержинську відбувалися  в районі ст. Правди, копрових цехів заводу ДМК.


Масове знищення єврейського народу протягом 1933-1945 років отримало назву «голокост», і трагедія у Бабиному Яру — одна з його чорних сторінок.
Пам'ять про неї увічнено архітектурними пам'ятниками, художніми та музикальними творами, кінострічками, а головне — пам'ять живе в наших серцях. 


Комментариев нет:

Отправить комментарий