субота, 27 березня 2021 р.

Захмарні журавлі Миколи Тютюнника

Микола Тютюнник член Національної спілки письменників України(м.Кам'янське) видав книжку пейзажної лірики "Захмарні журавлі, на яку отримав багато найтепліших відгуків від друзів з рідного Первомайська.


НЕ МОЖЕМ НЕ ВОСХИЩАТЬСЯ ИМИ

Пронизывающие строки стихотворений Николая Тютюнника поражают достоверностью изображения, непосредственностью, конкретностью, наличием сюжета в развитии эмоций. Тема стихотворений вынесена в сильную позицию – в заглавие («Осіннє вогнище», «Старий двiр»). Преобладает сдержанный колорит предметного мира, которому соответствует и время года – осень, преддверие зимы. Язык стихов доверительный, этому способствует обиходный словарь и разговорные интонации. Поэтический мир Тютюнника даёт возможность слышать, видеть, осязать. Это достигается путём используемых поэтом средств художественной выразительности: эпитетов («зелен-сад став рудим», «двiр сумний»), олицетворений («дим ластиться», «схилилася трава», «поснули яблунi i сливи», «вогник ожива»), сравнений («дим ластиться, як песик той…», «літо, як вода в ярок, стекло», «стінам втримати тепло /Так же важко, як стареньким – сльози», «дятел десь вгорі: тук-тук… / Мов пустити проситься до хати»), метафоры («вогник на хвилинку ожива /І язичок показує грайливо»). Всё обыденное возникает как новое. Через картины природы открывается внутренний мир человека. Природа для поэта – это живительная сила, которая даёт его душе минуты отдыха от жизненных забот и невзгод. Единение с природой, связь с ней врачует человеческую душу, дарит приятные эмоции. Произведения отличаются небольшим объёмом, однако даже скромный размер стихов не помешал поэту в полной мере отразить прелести поздней осени, полной живого, трепетного дыхания. Изумляет неподдельная искренность, предельная откровенность в сочетании с лаконичной ёмкостью поэтического языка.

Как же много теплоты в этих, казалось бы, непритязательных стихах! В каждой их строчке мне и впрямь слышится биение неравнодушного сердца! Николай Тютюнник воистину мастерски вводит читателя в мир своих личных размышлений, еще и еще раз подтверждая истину о том, что настоящая поэзия рождается трудом души и ума.

Так из небольшой задумки, порыва души вырастают произведения, полные неизъяснимого притягательного очарования, и мы, читатели, не можем не восхищаться ими.

Валентина ОНИЩУК

Доброго дня, пане Миколо! Із величезною цікавістю перечитала Ваші твори. Як я вже говорила, Ви людина поміж письменників та наших читачів знана по гарних творах, зокрема, віршованих романах, які непрості для написання. Я зачитувалася Вашою "Марусею Богуславкою", оповідками для дітей. В усіх творах вражає мова, – ніжна, барвиста, колоритна. Ви напрочуд майстерно нею володієте, відчуваєте найтонші її відтінки. Беру до рук книжку "Захмарні журавлі", починаю читати, і до душі лине літепло! І радість дитинства, і надзвичайне проникнення людської порядності та любові в багатогранне життя всього сущого, що нас оточує. Ви говорите такою лагідною мовою, що не лишається сумнівів – такі звернення повинні врятувати світ від занепаду. Ви, дійсно, майстер ліричних віршів. Вони у Вас звучать, мов музика, створені композиції яскраві, образні, вони запам'ятовуються, змушують задуматися. Чи то йдеться про дівчаток із вірша "Воронці", чи про колодязьну чаплю, що тримає дзьобом жабеня, чи про білого феєричного вершника, чи щемлива картинка про дику качку... Все це пишу, аби Ви взяли до уваги при укладанні Вибраного, яке має вийти обов'язково! І нарешті – верлібри. Я люблю неримовані вірші, коли вони наповнені глибокою філософією. "Зустріч із чарівником", "Старожил", "Герой», "Стежина в один слід" заслуговують на увагу. Це сьогодні актуально, цікаво читати всім. Хоча музика поетичного рядка, якою Ви зачаровуєте читача, народжена із римованих строф... Відчуваю, що повернуся ще до Вашої книжечки. Натхнення Вам, цікавих образів, знахідок та доброго здоров'я!

Марія ВОРОБЕЙ, письменниця

До Дня Поезії отримала чудовий подарунок!!! Прочитала "Захмарні журавлі " не відриваючись. Такі глибокі, такі справжні поезії. І стільки болю в деяких із них. І, майже кожен вірш, то готова картина! Без штукарства, без випендрювання, сказано так багато , так мудро і щиро, що читати і перечитувати, думати і передумувати і радіти, що наша земля народжує таких людей, на яких тримається світ. Колю, дай Боже тобі ще багато теплих і щасливих днів для творення чудових творів, для радості спілкування з рідними і всім білим світом! Дякую ще раз за чудову книгу!

Олександра САМАРЦЕВА, поетка

Чудові! Такі теплі, соковиті, смачні вірші. Така солодка мова. А "Захмарні журавлі" - це стан нашої душі - душі переселенців!

Дякую Вам! Дай Вам Бог здоров'я! Людмила РУМЕГА

Яскрава і затишна, романтична і журлива, щедра і мінлива осінь. Вона і для Вас стала невичерпним джерело поетичного натхнення У Ваших віршах вона з присмаком груш, ошатністю дерев, шурхотом опалого листя та стукотом дощу.

Лариса ДУМИЧ

Це публікації пана Миколи за останні роки




Немає коментарів:

Дописати коментар